Звіт про проходження виробничої практики на Колективному підприємстві Компанія «Мінос»

Отже, проаналізувавши облік грошових коштів на КПК «Мінос», робимо висновок, що більшість коштів зосереджена на 311 рахунку «Рахунки в банках в національній валюті», а рахунок 301 «Готівка» підприємством практично не використовується. Також було виявлені деякі розбіжності в кореспонденції рахунків, а саме господарських операцій, що стосуються перерахування податків та утримань із заробітної плати.

На базовому підприємстві практики широко використовуються систему «Клієнт-Банк», яка дозволяє керувати рухом коштів, контролювати всі надходження та вибуття, та значно спрощує роботу бухгалтера та економить час. Проте, підприємство користується послугами декількох банків, що створює деякі незручності у користуванні Клієнт-банком різних банків із багатьма інтерфейсами та функціональними можливостями. Тому пропонуємо зосередити кошти максимум в одному або двох банках. Це дозволить зекономити час на щоденний моніторинг надходжень на всіх рахунках.

 

 

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації розрахункових та кредитних операцій та її розкриття у фінансовій звітності визначаються: НПСБО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П (С) БО №10 «Дебіторська заборгованість», П (С) БО №11 «'3обов'язання», П (С) БО №14 «Оренда».

Необхідною умовою нормальної діяльності будь-якого підприємства є встановлення ним господарських відносин з постачальниками, покупцями, іншими організаціями, працівниками та іншими особами. Ці зв’язки забезпечують безперервне постачання товарних запасів, ритмічність відвантаження (реалізації) продукції покупцям тощо. Встановлення господарських відносин суб’єкта підприємницької діяльності з іншими особами передбачає виникнення між ними певних прав та зобов’язань.

Придбання та продаж матеріальних цінностей може проводитися на різних умовах оплати їх вартості. На КПК «Мінос» процес реалізації товарних цінностей юридичний особам здебільшого відбувається так: підприємство згідно замовлення покупця формує рахунок-фактуру, де вказують реквізити організації – покупця, контактну особу, яка робить замовлення, найменування товару, ціну за одиницю з ПДВ та без ПДВ, загальну суму рахунку. Після цього на рахунку ставлять печатку та надають покупцю для сплати (Додаток Д. 1). Як тільки кошти надходять на рахунок підприємства, менеджери виписують накладну на товар, визначений у рахунку (Додаток Д. 2). Працівник від організації-замовника повинен мати при собі виписану довіреність на його ім’я та на вказані ТМЦ. Тільки після цього відбувається відбір та відвантаження товару зі складу КПК «Мінос». Також повинна бути виписана податкова накладна, яка в свою чергу вноситься до реєстру податкових накладних. В обов’язковому порядку реєструється в єдиному реєстрі податкових накладних на сайті Податкової служби України, в тому випадку, коли вона виписана на імпортний товар або загально сума перевищує 6000 грн. (Дод. Д. 3. 1). Крім того, підприємство веде власний облік виданих та отриманих податкових накладних (Дод. Д. 3. 2)

Кожного місяця проводяться звірки з всіма контрагентами (Дод. Д. 4). виясняються всі неточності та вносяться поправки як в контрагентів так і на самому підприємстві.

Проведення діяльності підприємства обумовлює виникнення також інших видів дебіторської заборгованості (перед робітниками, бюджетом, фондами соціального страхування), що в свою чергу обумовлено існуючим порядком проведення відповідних розрахунків.

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків по 36. 1 рахунку зазначається в Додатку Д. 5.

Для обліку розрахунків з підзвітними особами на підприємстві призначений рахунок 37. 2 «Розрахунки з підзвітними особами».

Стан розрахунків та відображення операцій по рахунку 37. 2 відображено в Додатку Д. 7.

Аналітичний облік розрахунків з дебіторами ведеться окремо за підприємствами, організаціями та фізичними особами, з якими здійснюється розрахунок. Рахунки для обліку розрахунків, що мають переважне дебетове сальдо, включено до класу 3, а рахунки для обліку розрахунків, що мають переважне кредитове сальдо, а також активно-пасивні рахунки в «чистому вигляді»- до класу 6. У зв’язку з цим рахунки 377, 372 “Розрахунки з різними дебіторами» і 631. 1 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками» можуть мати одночасно дебетове і кредитове сальдо і відображаються в балансі окремо (розгорнуто) в активі та пасиві відповідно.

Як правило, не всі борги дебіторів повертаються підприємству. Через низку причин, наприклад, банкрутство дебітора, його несумлінність і т. д., частина боргів залишається неповерненою. Тому у підприємства завжди є сумніви у повному погашенні наявної у нього на балансі дебіторської заборгованості. З урахуванням наведеної обставини і з урахуванням міжнародної практики П (С) БО 10 за поточною дебіторською заборгованістю за продукцію передбачено створювати резерв сумнівних боргів як частину загальної суми такої заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржниками. Тому, КПК «Мінос» необхідно створювати резерв сумнівних боргів.

В процесі господарської діяльності базове підприємство часто вступає у розрахункові відносини з постачальниками у зв’язку з придбанням у них товарно-матеріальних цінностей. Розрахунки при цьому здійснюються у вигляді безготівкових платежів. Їх обліковують на рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» – рахунок пасивний, сальдо по кредиту його характеризує суму заборгованості перед постачальником за одержані цінності. При одержанні товарів він кредитується, а при оплаті заборгованості – дебетується.

На підставі первинних документів (накладних, рахунків, податкових накладних тощо) виписаних постачальником, проводяться записи до реєстрів по кожному постачальнику, як правило, це можна побачити, сформувавши оборотно-сальдову відомість по рахунках 631.

Основні господарські операції з обліку розрахункових операцій КПК «Мінос» наведені в таблиці 2.3.1

Таблиця 2.3.1

Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахункових