Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зимівниківська культура раннього мезоліту Лівобережної України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

частини Донецької та Приазовської височин, а долиною Дніпра сягає північної частини Причорноморської низовини. За сучасним ландшафтним районуванням ці території входять у дві зони: Середнє Подніпров’я займають ландшафти лукостепового типу з включеннями лісостепових ділянок, Надпоріжжя, басейн Сіверського Донця та Приазов’я – північно-степові ландшафти. Оскільки в районах Приазовського підвищення та Донецького кряжу роль лісостепових утворень завжди була досить помітною, останній часто включають до зони лісостепу. 

Встановлено, що рослинний покрив Подоння і Подніпров’я, подібні під час достатньої зволоженості, відрізнялися в аридні періоди внаслідок зростання континентальності клімату в східному напрямку. Тож наявні детальні палеоландшафтні реконструкції, виконані для басейну Дону, дозволяють екстраполювати отримані дані на окреслену територію і припускати, що в ранньому голоцені її займала лісостепова рослинність з відповідним складом фауни. 
За даними палінології в південній частині басейну Сіверського Донця та Північно-Східного Приазов’я в кінці плейстоцену домінувала степова рослинність ксеротичного типу в поєднанні з рідкими сосново-березовими лісами. У фауні переважали крупні стадні тварини: первісний зубр, широкопалий кінь. В ранньому голоцені підвищення та вододіли займала степова рослинність, в понижених частинах рельєфу, в долинах річок та балок росли сосна, береза, вільха. У складі фауни зустрічалися зубр, тарпан, благородний олень. Вивчення розрізів Зимівників I та Сабівки показало, що ранньомезолітичні матеріали залягають в шарах грунтів лісостепового типу з ознаками вологості клімату на період їх утворення, відкладення яких відбулося в окремі стадії пребореалу та бореалу. 
За матеріалами В’язівка 4а лісостепові ландшафтні умови з впевненістю реконструюються для ранньоголоценового Середнього Подніпров’я. Культурний шар стоянки залягає у похованому грунті, що сформувався під листяним лісом за вологого і досить теплого клімату. Фауна представлена кістками типових мешканців прирічкових лісів раннього голоцену – бобра, благородного оленя, бика, лося, вовка, лисиці, зайця. Рештки коня, який віддає безсумнівну перевагу степу, хоча здатний існувати і в лісостепових умовах, можуть свідчити про значні ділянки степів на вододільних плато. 
Тож, в ранньому голоцені Середнє Лівобережжя Дніпра і басейн Сіверського Донця входили до лісостепової природно-ландшафтної зони. Листяні ліси в долинах річок заселяли представники лісового фауністичного комплексу, що трималися поодинці або невеликими групами. А на зайнятих степовими біоценозами вододілах і підвищеннях знаходили гарні умови для проживання стада степових тварин. 
Похолодання в кінці бореалу, яке розпочалося близько 8300 років тому, в долині Дону проявилося у зменшенні в лісах ролі широколистих порід та більшій ксерофітизації трав’янистих і чагарникових співтовариств. Це свідчить, що в більш південних областях відбувалася аридизація клімату. Сліди останньої на межі бореалу-атлантикуму зафіксовані в середній течії р. Осколу. За своїми наслідками цей процес розглядається фахівцями як палеоекологічна криза, спричинена різкою аридизацією клімату та поширенням процесів опустелювання далеко на північ. Водночас похолодання клімату в лісовій смузі майже не вплинуло на місцеву флору та фауну. 
Розділ III. Пам’ятки зимівниківської культури. 
Розгляд зимівниківських пам’яток здійснено у відповідності до положення, що для характеристики матеріальної культури певної етнічної групи придатні далеко не всі комплекси. Дрібні збірки можуть давати статистично викривлену картину, адже випадковість вибірки зростає зі зменшенням її чисельності. Змішані колекції мають використовуватися лише як фонові, потребують ретельних співставлень з безумовно “чистими” представницькими комплексами і не повинні залучатися для обгрунтування гіпотез та висновків. 
В першу чергу проаналізовано матеріали стоянки В’язівок 4а. Ця добре стратифікована пам’ятка дала не лише виразну і численну колекцію крем’яних виробів, зразки кістяних та кам’яних знарядь, фауністичні рештки, але й залишки житлових та господарських об’єктів, окремі витвори мистецтва. Крім того, представницькі комплекси походять зі стоянок Сабівка I, Зимівники I, о. Сурський V, Загай I, Анастасівка. Невеликі збірки отримані з пунктів Дніпровець, Мозоліївка, Шульгівка, Сабівка II. 
Порівняння з виразними колекціями дозволяє вилучити зимівниківський компонент в матеріалах стоянок Ігрень, ур. Попів мис, Ямбург, Ворона I, о. Виноградний, Василівка-Прогон, Кремінна Гора, Рогалик I (Якимівка), Петропавлівка, Врубівка 1. 
Розділ IV. Місце зимівниківської культури в мезоліті Східної Європи. 
Крем’яна індустрія зимівниківських стоянок характеризується широким застосуванням відщепових заготовок при виготовленні знарядь. Питома вага платівок серед неретушованих скалок складає в середньому 16%, поміж речей з вторинною обробкою – 37%. 
Серед нуклеусів численні невеликі недбало ограновані одно- та двоплощадкові призматичної й пірамідальної форми з косими або прямими площадками. Поширені багатоплощадкові ядрища та, меншими серіями, дископодібні нуклеуси радіального розщеплення. 
Досить своєрідні зимівниківські мікроліти. Це, насамперед, симетричні та асиметричні високі й середньовисокі часто з увігнутими бічними круторетушованими окрайками трапеції, великі та дрібні. Менш численні низькі трапеції та середньовисокі сегменти. Деякі трапеції й сегменти обрисами нагадують трикутні вкладені, трапляються й справжні трикутники. Значна частина геометричних мікролітів сформована на відщепах. 
Поміж негеометричних форм серійні сегментоїдні платівки з затупленою спинкою. Трапляються окремі платівчасті вістря з виділеним черешком. Поодинокі косі вістря, платівки зі скошеним кінцем та відщепи з обрубаною крутим ретушуванням однією окрайкою вірогідно є напівфабрикатами трапецій. 
До складу скребачок входять вироби кінцевих, в тому числі подвійних, та кінцевобічних типів на вкорочених платівках і платівчастих відщепах, а також відщепові скребачки, серед яких, крім кінцевих та кінцевобічних, поширені підокруглі та округлі. Останні часто мали дрібні розміри. 
Заготовками різців були головним чином відщепи і уламки, рідше платівки. Переважають бічні різці. Дещо менше кутових. Серед кутових
Фото Капча