Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зимівниківська культура раннього мезоліту Лівобережної України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

кількості найдоступніших об’єктів. Цілком ймовірне також використання для рибальства острог та гачків, хоча ці речі і не знайдені на стоянках зимівниківської культури. 

В теплий сезон значення рибальства й збиральництва в структурі економіки зростало. Останнє могло грати більшу роль і в невдалі для мисливства та рибальства роки. Але його продукція не була достатнім джерелом калорій і лише урізноманітнювала раціон. 
Модель адаптації мисливців північної смуги лісостепу була за багатьма параметрами близькою до моделі мисливців лісової зони. Далі на південь роль елементів степового господарства в економіці мисливців лісостепів очевидно збільшувалася, зокрема зростала спеціалізація мисливського промислу, збільшувалося значення колективних загонних методів полювання з широким використанням не луків та стріл, а списів. Крім того, роль збиральництва в структурі господарства там була, певно, вагомішою, а рибальства – меншою, ніж на межі з лісовою зоною. 
Тривалість існування зимівниківської культури свідчить про стійкість виробленої її носіями системи життєзабезпечення. Використання різноманітних ресурсів лісостепової зони дозволяло довгий час існувати без загрози підірвати екосистему. При незначних природно-кліматичних коливаннях, якщо межа між лісостепом та степом дещо зміщувалася, у господарстві могло зростати значення лісових чи степових елементів. 
Сезонність промислів. Численні матеріали стоянки В’язівок 4а свідчать, що вона функціонувала протягом холодного періоду. На це вказують заглибленість підлог жител в землю, розміщення вогнищ всередині помешкань, компактність розташування житлових та господарських будівель, концентрація культурних решток (і відповідно – зосередженість виробничої діяльності) в межах жител, окремі фауністичні рештки, переважання скребачок серед знарядь тощо. 
Спостереження за структурою знаряддєвих комплексів дозволяють віднести до зимового періоду, крім В’язівка 4а, Анастасівку. А стоянки Сабівка, Зимівники I/3, 2, о. Сурський V, в комплексах яких домінує мікроінвентар та різці, функціонували протягом теплого сезону, що підтверджується зокрема знахідкою в Зимівниках I/2 черепашок Unio. “Змазана” планіграфія та велика кількість матеріалів Сабівки вказують на багаторазовість заселення стоянки. 
Певно неподалік від в’язівоцької стоянки, розташованої на березі невеликої річки Сліпорід, можна було здобувати не лише бобрів, але й лосів та оленів, що зиму проводили в лісах, а також биків (зубрів або турів), які з осені перекочовували з вододільних плато в порослі лісами долини річок. Всі ці тварини взимку харчувалися кормом з дерев. 
Спорудження на стоянці великих ям, необхідних для зберігання чималих запасів риби, вказує, що її промисел був досить інтенсивним і здійснювався за короткий час. А накопичувати запаси їжі було доцільно лише в очікуванні наступних холодів. Тож схоже, рибу масово заготовлювали восени. Після замерзання водойм її запаси могли поповнюватися за рахунок підлідного лову, та головним джерелом харчування ставало полювання на лісових ссавців, і риба вже не мала такого значення у раціоні, як восени та на початку зими. 
Вірогідно й інші зимові стійбища зимівниківської людності розміщувалися на невеликих річках. В холодну пору зі зменшенням уловів риби і скороченням радіусу доступної для експлуатації мисливської території залежне від різних випадковостей полювання не могло прохарчувати великий колектив в одному місці. Тому на зиму община розділялася на невеликі господарські групи з однієї або кількох сімей. Житлами в цей період слугували злегка заглиблені в грунт каркасні конічні чуми, а у сфері виробництва одне з провідних місць займала заготівля та обробка шкур тварин. 
Ймовірно в теплий сезон домінуючим напрямком господарства ставало рибальство. В цей час в єдиному поселенні на березі значної водойми община могла збиратися в повному складі, адже рибальство, особливо ефективне влітку, забезпечувало общини стабільними харчовими ресурсами, а промисел риби за допомогою пасток вимагав кооперації праці та об’єднання зусиль багатьох людей. Літні чуми певно були конструктивно подібними зимовим, але наземними. 
Річний господарський цикл мезолітичної людності північної смуги лісостепів складався з зимового мисливського та літнього мисливсько-рибальського періодів. Іншим був річний цикл мешканців південної частини українських лісостепів. З весни до середини літа мисливські групи з 1-3 сімей промишляли тура на літніх вододільних пасовиськах, а великі общинні стійбища існували з кінця літа до кінця зими за рахунок промислу тура у прирічкових лісах. 
 
Висновки
 
Зимівниківська культура постала в кінці дріасу III на базі пам’яток типу Борщево ІІ під впливом красносільської культури. Визначальними для неї виробами є симетричні та асиметричні високі й середньовисокі часто з увігнутими круторетушованими бічними окрайками трапеції. Оскільки їх виготовлення не вимагало технологічно довершених заготовок, розвиток індустрії характеризували поступова деградація прийомів платівчастого розщеплення та підвищення ролі крутого ретушування при виробництві знарядь. 
Найдавніші пам’ятки культури (Зимівники І/3, Сабівка, Сурський V) датовані рубежем фінального плейстоцену-раннього голоцену. Від початку розвитку спільнота була представлена сабівським та сурсько-острівським локальними варіантами. Останній склався у Надпоріжжі та Нижньому Подніпров’ї під впливом найпізніших проявів осокорівської культурної традиції. 
Хронологічні рамки другого етапу, представленого зокрема матеріалами В’язівка 4а, Загаю I, Зимівників I/2, охоплювали пребореальний та бореальний періоди. Не пізніше середини пребореалу в лісостеповому Лівобережжі Дніпра під впливом пісочнорівського населення виник в’язівоцький локальний варіант, який вирізняє більша асиметричність мікролітів: трапецій і трикутників. 
За господарським типом зимівниківська людність належала до лісових мисливців з включенням елементів степової моделі адаптації. Пізньобореальна аридизація клімату підірвала систему господарства спільноти й вона розчинилася в середовищі прийшлих з Надчорномор’я та Криму степових мисливців. При цьому в Середньому Подніпров’ї та басейні Сіверського Донця зимівниківська людність прийняла участь у остаточному складанні синкретичної донецької культури, основою для консолідації якої послужили пам’ятки типу Тепла. 
 
Основні положення дисертації викладено в таких роботах:
 
1.Розкопки мезолітичного поселення В’язівок 4а у 1994 р. // Полтавський археологічний збірник. – Полтава: Полтавський літератор, 1995. – №3. – С. 26-36. 
2.Житлові та господарські споруди мезолітичної стоянки В’язівок 4а // Археологічний літопис Лівобережної України. – Полтава: ВЦ “Археологія”, 1997. – №1-2. – С. 46-55. 
3.Мезолітичне поселення В’язівок 4 у пониззі р. Сліпорід на Посуллі // Археологічний збірник Полтавського краєзнавчого музею. – Полтава: Полт. краєзн. музей, 1992. – Вип. 2. – С. 76-86 (у співавторстві з О. Б. Супруненком). 
4.Жилище на мезолитической стоянке Посулья Вязовок 4а // Российская археология. – 1992. – №3. – С. 136-146 (у співавторстві з В. І. Непріною та О. Б. Супруненком). 
5.Мисливці ранньоголоценового лісостепу за матеріалами стоянки В’язівок 4А на Полтавщині // Археологический альманах. – Донецк: Донецк. обл. краевед. музей, 1995. – №4. – С. 97-103 (у співавторстві з Л. Л. Залізняком). 
6.Зимівниківська мезолітична культура Лівобережної України // Археологія. – 1996. – №1. – С. 3-15 (у співавторстві з Л. Л. Залізняком). 
7.Памятники эпохи мезолита в междуречье Сулы и Ворсклы // II обл. науч. -практич. семинар “Охрана и исследования памятников археологии Полтавщины”. – Полтава: Изд-во “Полтава”, 1989. – С. 16-19. 
8.Некоторые результаты раскопок 1988 г. мезолитического поселения Вязовок на Полтавщине // Там само. – С. 22-26 (у співавторстві з В. Ю. Коєном).
 
Гавриленко І.М. Зимівниківська культура раннього мезоліту Лівобережної України. – Рукопис. 
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 04 – археологія, Інститут археології НАН України, Київ, 1998. 
Дисертація присвячена проблемам мезоліту України. Встановлено, що в ранньому мезоліті в лісостеповому Лівобережжі Дніпра і басейні Сіверського Донця розвивалося культурне явище, що отримало назву зимівниківська культура. Воно склалося на базі фінальнопалеолітичних пам’яток типу Борщево II під впливом красносільської культури не пізніше кінця дріасу III. Крем’яний інвентар зимівниківських стоянок відрізняється високою відщеповістю, застосуванням техніки твердого відбійника, великими розмірами і грубістю артефактів. Переважають одно- та двоплощадкові нуклеуси для нерегулярних платівок і відщепів. Основний тип мікролітів – великі грубі симетричні трапеції на відщепах. Як правило, вони мають увігнуті ретушовані окрайки, високі та середньовисокі пропорції. Зустрічаються й дрібні трапеції. Культура була представлена трьома локальними варіантами. В її розвитку, що продовжувався до кінця бореального періоду, виділяється два хронологічні етапи. Основні положення дисертації відображені в 9 наукових працях. 
Ключові слова: зимівниківська культура, ранній мезоліт, крем’яна індустрія, модель господарської адаптації. 
 
Гавриленко И.Н. Зимовниковская культура раннего мезолита Левобережной Украины. – Рукопись. 
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07. 00. 04 – археология, Институт археологии НАН Украины, Киев, 1998. 
Диссертация посвящена проблемам мезолита Украины. Установлено, что в раннем мезолите в лесостепном Левобережье Днепра и бассейне Северского Донца развивалось культурное явление, получившее название зимовниковская культура. Она сложилась на основе финальнопалеолитических памятников типа Борщево II под влиянием красносельской культуры не позднее конца дриаса III. Кремневый инвентарь зимовниковских стоянок отличается высокой отщеповостью, применением техники твердого отбойника, большими размерами и грубостью артефактов. Преобладают одно- и двухплощадочные нуклеусы для нерегулярных пластин и отщепов. Основной тип микролитов – крупные грубые симметричные трапеции на отщепах. Как правило, они имеют вогнутые ретушированные стороны, высокие и средневысокие пропорции. Встречаются и мелкие трапеции. Культура была представлена тремя локальными вариантами. В ее развитии, которое продолжалось до конца бореального периода, выделяется два хронологических этапа. Основные положения диссертации отражены в 9 научных работах. 
Ключевые слова: зимовниковская культура, ранний мезолит, кремневая индустрия, модель хозяйственной адаптации. 
 
Gavrilenko I.N. Zimivniky early mesolithic culture of Left Bank Ukraine. – Manuscript. 
Dissertation for Degree of Candidate of historical sciences in speciality 07. 00. 04 – archaeology, The Institute of Archaeology National Academy of Science Ukraine, Kyiv, 1998. 
The basic issues of the dissertation are depicted in 9 scientific works. It’s been found that in the early mesolithic in the forest-steppe left-bank area of the Dnieper and in the Basin of the Seversky Donets the cultural phenomenon receiving the name Zimivniky culture was developed. It has developed on the base of Final Palaeolithic monuments of Borshevo II type under influence of the Krasnosillya culture not later than end Drias III. For the flint implement of Zimivniky site is typical not blade but flake, hard hammer flint technique, large size and rough artefacts. One and two platforms cores for unregulated blades and flakes are dominating. Main type of microliths are large, rough, symmetric trapezes on the flakes. Us a rule they has notched retouched sides and high and middle high proportions. There are any small trapezes. The culture was submitted by three local variants. The development of the culture proceeded up to end of period Boreal and is divided on two chronological stages. 
Key words: Zimivniky culture, early mesolithic, flint industry, model of economic adaptation.
Фото Капча