Активізація інвестиційної діяльності підприємств в умовах трансформації економіки

У дисертації проводиться дослідження методик визначення ефективності регіональних інвестиційних проектів і програм.

Запропонована нами модель базується на оптимізації за коефіцієнтом загальної прибутковості. Спочатку формулюється суть задачі. Припускаємо, що в інвестиційному портфелі регіону є одна пропозиція на інвестування, і потрібно розробити теоретичні обґрунтування, відповідно до яких адміністрація регіону (регіональний центр управління проектами, регіональний інвестиційний керуючий) могла б реалізувати дану пропозицію з найкращим для регіону економічним результатом або відхилити його. Для вирішення даної проблеми спочатку вводять або конкретизують ряд понять.

При визначенні прибутку від проекту за той або інший період часу припускаємо, що у потенційного інвестора завжди є альтернативний гарантований варіант вкладання коштів, наприклад, у банківський депозит. Тому прибуток бюджету регіону від реалізації інвестиційного проекту визначають таким чином: як різницю між очікуваним прибутком від проекту й упущеного прибутку за альтернативним варіантом: 

 

де Dt – очікуваний прибуток (збитки) за період Т,

(1) 

qn – очікуваний прибуток регіону від проекту в п -ому інтервалі часу,

Т΄ – інвестиційний період,

т – мінімальний період для нарахування відсотків за депозитом,

α – процентна ставка за депозитом,

Kt, – обсяг інвестицій у t-ому інтервалі часу,

[Х] – ціла частина числа х.

 

Інтервал часу Т, при якому DT = 0, є періодом окупності інвестицій. Так, у нестабільних умовах перехідної економіки потенційного інвестора може цікавити привабливість проекту не взагалі, а на заздалегідь задану перспективу. З цією метою вводять поняття стратегічного періоду Тс, після закінчення якого оцінюється очікуваний прибуток від проекту й доцільність його реалізації. Якщо стратегічний період перевищує життєвий цикл проекту Тжц, то припускають, що на період ΔТ=Тс-Тжц, прибутки, отримані від реалізації проекту, беруть участь в альтернативному варіанті інвестування.

 

Таблиця 3

Типізація регіонів України за рівнем інвестиційної привабливості за 2000 р. 

Групи

регіонів Регіони Величина інтегрального індексу інвестицій-ної привабливості регіону Величина індексу рентабельності інвестицій Величина індексу іноземної інвестиційної активності

Регіони пріоритетної інвестиційної привабливості Київська область 2, 03 1, 75 4, 44

Дніпропетровська 1, 18 1, 34 0, 34

Донецька 1, 17 0, 66 1, 02

Харківська 1, 17 1, 61 0, 59

Запорізька 1, 08 0, 82 1, 22

АР Крим 1, 08 0, 82 0, 66

Регіони дос-татньо високої інвестиційної привабливості Луганська 0, 93 0, 94 0, 51

Львівська 0, 93 0, 87 0, 54

Одеська 0, 89 1, 43 0, 56

Полтавська 0, 87 0, 74 0, 90

Регіони середньої інвестиційної привабливості Вінницька 0, 84 1, 91 2, 22

Житомирська 0, 81 0, 20 0, 44

Закарпатська 0, 81 0, 39 0, 88

Сумська 0, 78 0, 41 0, 17

Миколаївська 0, 78 1, 01 0, 22

Черкаська 0, 78 0, 72 0, 20

Чернігівська 0, 78 0, 62 0, 59

 

Регіони низької інвестиційної привабливості Волинська 0, 77 1, 08 0, 42

Івано-Франківська 0, 77 0, 60 0, 24

Кіровоградська 0, 76 0, 68 0, 24

Рівненська 0, 76 1, 48 0, 66

Тернопільська 0, 71 0, 39 0, 63

Херсонська 0, 70 0, 26 0, 51

Хмельницька 0, 66 0, 19 0, 27

Чернівецька 0, 63 0, 38 0, 24

Примітка. Розраховано за даними Держкомстату України

 

При наявності у інвестора декількох пропозицій і неможливості з його сторони задати стратегічний період орієнтуються на показник пріоритету інвестування.

 

(2) 

де q – середній прибуток від проекту за інтервалами часу в розрахунку на життєвий цикл проекту максимальної тривалості. Dok – упущений прибуток від проекту в розрахунку на період його окупності. Перевагу віддають тому проекту, для якого ρ = мах.

 

Інвестуючи кошти в проект, інвестор планує одержати певний прибуток у розрахунку на стратегічний період. Але яким повинен бути мінімальний розмір даного прибутку? З одного боку, інвестор, який вкладає гроші в депозит і не проявляє відповідної активності у сфері реальних інвестицій, може через інфляцію загубити частину їхньої реальної вартості. З іншого боку, інвестор, приймаючи до реалізації інвестиційний проект, піддається якомусь ризику і, крім того, знижує на час свій інвестиційний потенціал, який може бути затребуваний для реалізації інших проектів. При вирішенні даного питання в умовах повної невпевненості пропонуємо орієнтуватися на критерій Гурвіца, основу якого розкриває розрахункова формула:

 

 (3) 

де, H – показник критерію, D – очікуваний прибуток при “вдалому” сценарії розвитку подій, d – очікуваний прибуток при “невдалому” сценарії розвитку подій, β – коефіцієнт оптимізму.

 

Незважаючи на ускладненість запропонованої моделі, її основна перевага полягає в тому, що вона зв’язує основні чинники,