Акушерство

Якщо через 15-20 хв. ШВЛ спонтанне дихання не встановлюється, ставлять питання про припинення реанімаційних заходів.

Догляд за новонародженими після реанімації

Немовля з пологової зали переносять у палату інтенсивної терапії. При необхідності вміщують у кювез, проводять оксигенотерапію (киснево-повітряну суміш підігрівають до 31-33° та зволожують). Кожні 3-4 год. змінюють положення тіла, 2-3 рази на добу проводять вібромасаж, інгаляційну терапію.

Перші доби життя новонародженого годують зцідженим материнським молоком спочатку через зонд, потім з пляшечки. Частота годувань – через три години. До грудей матері дитину прикладають лише за умови повної стабілізації усіх показників життєдіяльності. Перші годування повинні бути нетривалими (2-3 хв.), оскільки акт смоктання є великим фізичним навантаженням для немовляти і може призвести до появи вторинної асфіксії.

Рання реабілітація новонароджених, що перенесли тяжку асфіксію, триває 5-7 діб. При розвитку ускладнень (аспіраційної пневмонії, гіпоксичної енцефалопатії), їх переводять для подальшого лікування у відділ патології новонароджених.

В період реабілітації при відсутності материнського молока можна давати дитині «нутрілон», який близький до грудного молока не лише за кількісним та якісним складом, а й за характером засвоювання організмом дитини.

 

Тазові передлежання зустрічаються у 3-4% роділь, проте у 8 разів частіше ускладнюють перебіг пологів. Перинатальна смертність у 4-5 раз переважає втрату дітей у пологах при головному передлежанні Тому пологи при тазовому передлежан-ні розглядають як пограничні між нормальними і патологічними

Тазові передлежання поділяють на сідничні і ніжні. Сідничні передлежання можуть бути чисто сідничними, чи неповними (ніжки плода розміщені вздовж тулуба, передлежать сідниці), і змішаними, чи повними (сідниці плода повернуті до входу в порожнину малого тазу разом з ніжками, які зігнуті в кульшових і колінних суглобах). Ніжні передлежання є повними (передлежать обидві ніжки) і неповними (передлежить одна ніжка, друга, зігнута в кульшовому суглобі, лежить вище) Різновидність ніжних – колінне передлежання (рис. 53, 54, 55).

Причини, які призводять до тазових передлежань, наступні: підвищена чи, навпаки, обмежена рухова активність плода (при багатоводді, маловодді, недоношеній чи багатоплідній вагітності, аномаліях розвитку матки) ; наявність перешкод до вставлення голівки у вхщ у малий таз (вузький таз, передлежання плаценти, пухлина нижнього сегменту матки), зниження тонусу матки і збудливості її рецепторного апарату.

Діагностика тазових передлежань

Для діагностики тазових передлежань використовують ультразвукове дослідження. Даний метод дозволяє визначити положення плода, його передлеглу частину, місце розташування плаценти, кількість навколоплодових вод та стан внутріш-ньоутробного плоду.

При зовнішньому дослідженні над входом або у вході в порожнину малого тазу пальпується неправильної форми перед-легла частина, м'якуватої консистенції, яка не балотує. У дні матки визначається округлої форми щільної консистенції балотуюча голівка. Серцебиття плоду прослуховується вище або на рівні пупка. При повному відкритті маткового вічка і відхо-дженні вод вагінальне дослідження дозволяє отримати чіткі дані про характер передлеглої частини. При чистому сідничному передлежанні знаходять об'ємну м'яку частину, нерідко сідничні горби, крижі, щілину між сідницями, задньопрохідний отвір, статеві органи (у хлопчиків). При змішаному сідничному передлежанні пальпуються ступні і сідниці. Ніжне передлежання діагностується легко – знаходять п'яткову кістку, рівні, короткі пальці, великий палець не відступає і мало рухливий. Знаходження крижів сприяє визначенню позиції та виду.

Розміри плічок і сідниць плоду. Поперечний розмір плічок 12 см, обвід 35 см. Окружність плічок разом з ніжками і ручками (при чистому сідничному передлежанні) – 39-41 см. Поперечний розмір сідниць – 9, 5 см, окружність – 28 см (при повному ніжному передлежанні). При чистому сідничному передлежанні окружність сідниць – 32 см. Окружність сідниць при змішаному сідничному передлежанні – 34 см.

Перебіг вагітності і пологів при тазових передлежаннях

Вагітність при тазових передлежаннях перебігає так само, як при головних. При тазових передлежаннях, починаючи з 28-30 тижнів, призначають корегуючу гімнастику. При відсутності ефекту у 34-36 тижнів вагітності в умовах стаціонару здійснюється зовнішній профілактичний поворот плода на голівку за методом Архангельського. У першому періоді пологів можливе передчасне і раннє відходження навколоплодових вод, випадіння пуповини, розвиток аномалій родової діяльності, гіпоксія плоду, інфікування оболонок плаценти, матки і плоду. В другому періоді пологів також можуть виникати ускладнення: слабкість пологової діяльності, гіпоксія плоду і асфіксія новонародженого, закидання ручок, розгинання і защемлення голівки, утворення заднього виду (рис. 56).

При тазовому передлежанні плода вагітну госпіталізують за 10-12 днів до пологів для обстеження і складання плану ведення пологів. З метою зменшення пе-ринатальної захворюваності та смертності розродження частіше проводять операцією кесарського розтину.

Показанням до планового кесарського розтину при тазовому передлежанні є великий плід, вузький таз, перші пологи після 30 років, гіпоксія плоду, пізній гестоз, екстрагенітальна патологія, рубці на матці, обтяжений перебіг попередніх пологів чи даної вагітності, передлежання плаценти.

Негайне розродження шляхом кесарського розтину проводиться при ускладненнях у пологах (слабкість пологової діяльності, гіпоксія плода, передчасне відходження навколоплодових вод при слабкості пологових сил).

У 1-му періоді пологів з метою попередження несвоєчасного відходження навколоплодових вод, роділлі не дозволяється вставати з ліжка. Пропонується класти роділлю на той бік, куди повернута спинка, щоб запобігти випадінню пуповини. При необхідності лікують слабкість пологової діяльності і гіпоксію плоду.

Біомеханізм пологів при тазових передлежаннях

Пологи при