Предмет:
Тип роботи:
Дисертація
К-сть сторінок:
319
Мова:
Українська
розрив пуповини, крововилив у головний мозок, ушкодження черепа).
Лікування полягає в ослабленні перейм. Роділля повинна лежати на боці, протилежному позиції плоду. Призначають наркоз ефіром чи фторотаном, бетаадреноміметики (партусистен або бриканіл – 0, 5 мг у 250 мл 0, 9% розчину натрію хлориду внутрішньовенне крапельно). Вводять також магнію сульфат.
Дискоординована пологова діяльність – порушення координації скорочень різних відділів матки. Здебільшого вона виникає в разі існування перешкод просуванню плоду. Найчастіше дискоординовану пологову діяльність спричинюють аномалії розвитку матки (дворога, сідловидна), новоутворення, перенесені запальні захворювання та операції, великий плід, пізній розрив плодових оболонок. Її клінічна картина характеризується гіпертонусом нижнього сегменту, нерегулярними, сильними, різко болючими переймами і нагадує таку при загрозі розриву матки. Якщо пологова діяльність залишатиметься дискоординованою протягом тривалого часу, то перейми можуть ослабнути, стати малоболючими, тобто виникне клінічна картина, що нагадуватиме картину вторинної слабкості пологової діяльності, під час пологів можлива гіпоксія плоду, в послідовому і ранньому післяпологовому періоді часто спостерігається кровотеча.
Лікування проводять залежно від причини дискоординації пологової діяльності. При плоскому плодовому міхурі показана амніотомія з попереднім введенням промедолу і атропіну сульфату. У випадках, коли існування перешкоди народженню плоду підтверджене, проводять операцію кесарського розтину. При нез'ясованій причині розладу пологової діяльності використовують психотерапію, електроаналгезію, медикаментозний сон, спазмолітичні й знеболювальні препарати.
РОЗГИНАЛЬНІ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ
До розгинальних передлежань відносяться: передньоголов-не, лобне та лицеве передлежання (рис. 64).
Причини виникнення розгинальних передлежань: вузькі тази, зниження тонусу м'язів тазового дна, малі або надміру великі розміри голівки, пухлини щитовидної залози плоду, відвислий живіт.
ПЕРЕДНЬОГОЛОВНЕ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ – І ступінь розгинання. Діагностується, головним чином, за даними вагі-нального дослідження: пальпується стрілоподібний шов, велике і мале тім'ячка, причому вони розміщуються на одному рівні.
Розрізняють наступні моменти біомеханізму пологів:
1. Розгинання голівки. Стрілоподібний шов у поперечному, іноді злегка косому розмірі. Ведучою точкою є велике тім'ячко.
2. Внутрішній поворот голівки (в площині виходу із тазу). Стрілоподібний шов стає у прямий розмір площини виходу із
тазу, мале тім'ячко обертається до крижів.
3. Згинання голівки. Відбувається після утворення точки фіксації в ділянці надперенісся, якою голівка впирається у нижній край лобкової дуги. Голівка згинається доти, поки потиличний горб підійде до верхівки куприка.
4. Розгинання голівки. Після утворення другої точки фіксації в ділянці потиличного горба голівка розгинається і повністю народжується.
5. Внутрішній поворот плічок і зовнішній поворот голівки. Цей момент відбувається так само, як і при потиличному пе-редлежанні.
Пологи відбуваються у задньому виді. Обвід, яким голівка проходить по родовому каналу (circumferentia frontooccipitalis) рівний 34 см, тобто значно перевищує той, яким вона народжується при потиличному передлежанні. Цим зумовлюється частіша, ніж при потиличному передлежанні, травматизація матері і плоду.
Враховуючи те, що пологи при розгинальних передлежан-нях часто перебігають з ускладненнями, їх повинен вести лікар.
Акушерка, проводячи захист промежини, повинна добре палі 'ятати біомеханізм пологів і при прорізуванні голівки спочатку сприяти її згинанню (до симфізу), а після народження тім'яних горбів – розгинанню (в бік промежини).
Пологи переважно ведуть консервативно, але значно частіше, порівняно з потиличним передлежанням, виникає необхідність оперативних втручань (кесарський розтин, акушерські щипці, плодоруйнівні операції).
ЛОБНЕ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ – II ступінь розгинання голівки. Воно виникає при вузькому тазі, зниженні тонусу матки та м'язів передньої черевної стінки, бокових відхиленнях матки, вкороченні пуповини.
Діагностувати лобне передлежання можна прийомами зовнішнього і внутрішнього акушерського дослідження.
При зовнішньому дослідженні з одного боку може визначатися виступ (підборіддя), а з другого – кут між спинкою та потилицею. Проте ці ознаки дають можливість лише думати
про можливість лобного передлежання. Достовірні дані про нього можна отримати лише при внутрішньому акушерському дослідженні. При цьому визначається шов, на одному кінці якого визначається велике тім'ячко, а на другому – надбрівні дуги (лобний шов), перенісся; ні рота, ні підборіддя не знаходять.
Вести пологи через природні родові шляхи при лобному передлежанні не можна. Обвід голівки, яким вона буде просуватись по родовому каналу проходить через середину верхньої щелепи і потиличний горб (circumferentia maxilloparietalis), рівний 36 см. Це зумовлює надзвичайно високий травматизм як у матері, так і у плода (розриви матки, черепно-мозкові травми). Тому при виявленні лобного передлежання акушерка повинна негайно викликати лікаря. Лише він може вирішити питання про спосіб розродження (кесарський розтин, плодо-руйнівна операція).
ЛИЦЕВЕ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ – III ступінь розгинання голівки. Воно зустрічається частіше попередніх передлежань.
Причини виникнення лицевого передлежання – вузький (особливо плоский таз), зниження тонусу матки, асиметричне її скорочення, пухлини щитовидної залози.
Діагноз грунтується на даних зовнішнього і внутрішнього акушерського дослідження. При зовнішньому дослідженні з одного боку пальпується підборіддя, а з іншого – ямка між спинкою та потилицею. Серцебиття плоду вислуховується з боку грудей, а не спинки. Остаточно впевнитись у наявності лицевого передлежання можна лише після внутрішнього акушерського дослідження. Визначаються підборіддя, носик, надбрівні дуги. Лінія, що проходить від середини підборіддя через спинку носа до перенісся, називається лицевою лінією.
Пологи через природні пологові шляхи можуть відбуватися лише у задньому виді. Біомеханізм пологів у цьому випадку такий:
Перший момент -розгинання голівки. Лицева лінія стоїть у поперечному або злегка косому розмірі