Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз ЛРС

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
42
Мова: 
Українська
Оцінка: 

для виготовлення мікропрепарату, забагато, то її видаляють за допомогою смужки фільтрувального паперу. Фільтрувальний папір прикладають з боку від покривного скла. Якщо рідина не заповнює всього простору між предметним і покривним скельцями, то її додають з боку невеликими краплями поряд із покривним склом, під яке вона швидко затікає.

Техніка виготовлення тимчасових мікропрепаратів з листя, трав, квіток
Під час дослідження цілої сировини беруть шматочки пластинки листка з краєм і жилкою; з трав беруть листок, іноді шматочок стебла і квітку; у квіток – чашечку та віночок. Під час досліджування різаної сировини беруть кілька різних шматочків.
Просвітлюють сировину таким способом: декілька шматочків сировини вміщують у колбу або пробірку і кип’ятять протягом 1-2 хв у 5% розчині натрію гідроксиду, попередньо розведеному у співвідношенні 1: 1. Потім рідину обережно виливають у чашку Петрі або випаровувальну чашку. З води шматочки сировини виймають скальпелем (або лопаткою), препарувальною голкою і вміщують в краплю розчину гліцерину на предметному склі.
Просвітлений шматочок сировини ділять за допомогою скальпеля або препарувальної голки на дві частини. Одну з них обережно перевертають для того, щоб можна було вивчати препарат зверху й знизу. Препарат накривають покривним склом, злегка підігрівають до повного видалення бульбашок повітря і після охолодження розглядають під мікроскопом, спочатку при малому, а потім при великому збільшенні. У разі приготування препаратів з товстих листків їх попередньо розчавлюють скальпелем.
Під час дослідження стебла його шматочки кип’ятять у 5% розчині натрію гідроксиду, ретельно промивають водою, знімають епідерміс скальпелем або препарувальними голками і розглядають його поверхню; з інших тканин готують препарат, розчавлюючи об’єкт скальпелем на предметному склі в розчині гліцерину.
Для отримання поперечних зрізів листків і стебел матеріал попередньо розмочують у воді, потім вміщують у суміш вода – гліцерин-вода (1: 1: 1) на кілька днів. Підготовлений таким чином матеріал розміщують між двома шматочками серцевини бузини і готують поперечні зрізи за допомогою небезпечної бритви або леза безпечної бритви і вміщують у краплю розчину гліцерину на предметному склі. Препарат накривають покривним склом, злегка підігрівають для видалення бульбашок повітря і після охолодження розглядають під мікроскопом.
Основні діагностичні ознаки листків:
- епідерміс, що характеризується відповідною формою клітин (з прямими або звивистими бічними стінками; з тонкими або стовщеними оболонками тощо) ;
- наявність, характер та товщина шару кутикули;
- форма продихів (мал. 2), їх розміщення (з однієї або з обох сторін листка), характер оточення їх клітинами епідермісу;
- наявність водяних продихів;
– волоски (мал. 3) є одним із характерних діагностичних елементів листків, завдяки їх різноманітній формі (одноклітинні, багатоклітинні, головчасті, пучкові, гіллясті, ретортоподібні та ін.) ;
- ефіроолійні залозки, вмістища з ефірною олією, молочні судини є характерними ознаками для кожного виду рослин, а іноді й усієї родини (наприклад, будова ефіроолійних залозок родин айстрові і ясноткові (мал. 3)) ;
- кристали оксалату або карбонату кальцію, друзи, рафіди, призматичні кристали, цистоліти та ін. (мал. 4).
 
Мал. 2. Основні типи продихових комплексів
 
А- двосім’ядольні рослини: 1 – аномоцитний; 2 – анізоцитний;
3 – парацитний; 4 – діацитний. Б – односім’ядольні рослини:
1- аперигенний; 2 – біперигенний; 3 – тетраперигенний;
4 – гексаперигенний
Основні діагностичні ознаки квіток:
будова епідермісу внутрішньої і зовнішньої сторін пелюсток, віночка та чашолистків;
характер розміщення і будова волосків, залозок, кристалічних включень;
- форма і розміри пилкових зерен.
Основні діагностичні ознаки стебла трав:
провідні пучки, їх будова;
будова судин;
розміщення механічних тканин.
 
Мал. 3. Різні види трихом
 
А – волоски: 1- простий багатоклітинний; 2 – простий одноклітинний; 3 – головчастий з одноклітинною головкою; 4 – головчастий з двоклітинною головкою; 5 – головчастий з багатоклітинною головкою; 6 – одноклітинний багатокінцевий (трикінцевий) ; 7 – пучковий; 8 – Т-подібний; 9 – зірчастий. Б – ефіроолійні залозки: 1 – круглі з радіальним розміщенням видільних клітин (тип ясноткові) ; 2 – овальні з ярусним розміщенням видільних клітин (тип айстрові) ; а – вид зверху; б – вид збоку
Техніка виготовлення тимчасових мікропрепаратів з плодів і насіння
Під час дослідження цілої сировини готують препарати шкірочки насіння та оплодня з поверхні або поперечні зрізи.
Для виготовлення препаратів шкірочки та оплодня з поверхні 2-3 насінин або плоду їх кип’ятять у пробірці в розчині 5% натрію гідроксиду протягом 2-3 хв. і ретельно промивають водою. Об’єкт розміщують на предметному склі, за допомогою препарувальних голок відділяють шкірочку насінин и або тканини оплодня і розглядають їх у розчині гліцерину.
 
Мал. 4. Різні форми кристалів кальцію оксалату
 
1 – поодинокі кристали; 2 – кристалоносна обкладка жилок;
3 – кристалоносна обкладка волокон; 4 – друзи; 5 – рафіди;
6 – клітини з кристалічним піском
Для виготовлення поперечних зрізів сировину попередньо розм’якшують у вологій камері або способом розпарювання. Будову плоду або насінини вивчають на зрізах, які роблять через увесь плід. Зрізи повинні бути тоненькими, їх роблять від верхівки або основи
Фото Капча