Аналіз ЛРС

2. До 2 мл фільтрату по краплі додають бромну воду (5, 0 брому розчиняють в 1 л води) до відчуття запаху брому. За наявності конденсованих дубильних речовин одразу утворюється осад.

3. До 2 мл фільтрату додають кілька крапель 1% розчину хініну гідрохлориду або іншого алкалоїду. Утворюється аморфний осад.

4. До 2 мл фільтрату додають 2-3 краплі розчину залізоамонійних галунів. З гідролізованими дубильними речовинами утворюється чорно-синє забарвлення, а з конденсованими – чорно-зелене.

5. До 1 мл фільтрату додають 2 мл 10% розчину оцтової кислоти і 1 мл 10% розчину середньої солі свинцю ацетату. За наявності дубильних речовин, що гідролізуються, утворюється осад. Осад відфільтровують. До утвореного фільтрату додають 5 крапель 1% розчину залізоамонієвих галунів та 0, 1 г кристалічного натрію ацетату. За наявності конденсованих дубильних речовин виникає чорно-зелене забарвлення.

Іридоїди. Якісні реакції

Іридоїди з сировини екстрагують спиртом і очищають. До 1 мл витяжки додають 0, 5 мл реактиву Трим – Хілла (суміш льодяної оцтової кислоти, концентрованої хлоридної кислоти і 0, 2% водного розчину міді сульфату у співвідношенні 20: 1: 2). За наявності іридоїдів розчин набуває блакитного кольору.

Сапоніни. Якісні реакції

Готують водну витяжку у співвідношенні 1: 10.

1. 1, 5 мл витяжки енергійно збовтують протягом 1 хв. Утворюється стійка піна.

2. До 1 мл водної витяжки додають 3-4 краплі 10% розчину ацетату свинцю основного. Утворюється осад.

3. До 1 мл водної витяжки додають 1 мл 1% спиртового розчину холестерину. Утворення осаду свідчить про стероїдну природу сапонінів.

4. До 1 мл водно-спиртової витяжки додають 1 краплю 10% розчину заліза (ІІІ) сульфату, 1 мл концентрованої сульфатної кислоти й обережно нагрівають. З’являється синьо-зелене забарвлення.

5. До 2 мл водно-спиртової витяжки додають 1 мл хлороформу і 5-6 крапель концентрованої сульфатної кислоти. Утворюється забарвлення від жовтого до червоного кольору.

6. До 2 мл водно-спиртової витяжки додають 1 мл спиртового розчину ваніліну, 3-4 краплі концентрованої сульфатної кислоти. З’являється червоне забарвлення.

Серцеві глікозиди. Якісні реакції

Із сировини готують екстракт. Очищений екстракт використовують для реакцій виявлення кардіостероїдів, які можна поділити на такі групи:

а) реакції на вуглеводний компонент;

б) реакції на стероїдну частину;

в) реакції на лактонний цикл.

1. До 2 мл водно-спиртової витяжки додають 0, 5 мл 1% розчину хлоридної кислоти, суміш нагрівають на водяній бані. Потім у пробірку додають кілька крапель 10% розчину натрію гідроксиду і 1 мл реактиву Фелінга. Випадає осад оранжево – червоного кольору, що свідчить про наявність вуглеводів.

2. До 1 мл водно-спиртової витяжки додають 1 мл 90% розчину трихлороцтової кислоти в метанолі (або етанолі). З’являється синє (синьо-зелене) забарвлення, що свідчить про наявність стероїдної частини.

3. До 1 мл водно-спиртової витяжки додають 1 мл 5% розчину натрію нітропрусиду, перемішують і обережно по стінці пробірки додають 2-3 краплі 10% розчину натрію або калію гідроксиду. З’являється червоне забарвлення, яке змінюється на жовте, що свідчить про наявність лактонного кільця.

 

 

Приготування витяжки: 1 г подрібненої сировини (розміри часток не більше ніж 2 мм) вміщують у колбу зі шліфом ємністю 100 мл, заливають 25 мл 1% розчину хлоридної кислоти нагрівають на водяній бані протягом 30 хв, періодично перемішуючи.

На предметне скло наносять 1 краплю фільтрату і краплю

реактиву і з’єднують їх скляною паличкою. За наявності алкалоїдів у фільтраті на місці з’єднання крапель утворюється осад або каламуть.

1. Реактив Майєра (розчин ртуті дихлориду в розчині калію йодиду) з більшістю алкалоїдів утворює білі або жовті осад.

2. Реактив Вагнера та Бушара (розчин йоду в розчині калію йодиду) з підкисленими водними розчинами солей алкалоїдів утворюють бурі осади.

3. Реактив Драгендорфа (розчин вісмуту нітрату основного калію йодиду й оцтової кислоти) з більшістю алкалоїдів у кислому середовищі утворюють оранжево-червоні або цегляно-червоні осади.

4. Реактив Марме (розчин кадмію йодиду в розчині калію йодиду) з алкалоїдами утворює білі або жовтуваті осади, які чисто розчиняються в надлишку реактиву.

5. Розчин таніну з солями алкалоїдів утворює білуваті або жовтуваті аморфні осади.

6. 10% розчин пікринової кислоти з багатьма алкалоїдами утворює жовті осади.

7. Реактив Зоннерштейна (розчин фосфорномолібденової кислоти) з багатьма алкалоїдами утворює жовтуватий аморфний осад.

Біологічний аналіз

Біологічний аналіз проводять у тому разі, коли якість сировини неможливо визначити вищезгаданими методами. Наприклад, сировину, яка містить кардіоглікозиди, стандартизують біологічним методом. Якість (активність) сировини і препаратів із неї визначають на білих мишах, жабах, кішках, кроликах, голубах і виражають в одиницях дії (ОД). За одну одиницю дії береться найменша доза препарату, яка спричинює зупинення серця у піддослідних тварин протягом однієї години. Залежно від того, на якій тварині проводять експеримент, одиниці дії називають за назвою тварин: жаб'ячими (ЖОД), котячими (КОД), голубиними (ГОД) тощо.

Біологічне оцінювання ЛРС та препаратів, що містять серцеві глікозиди, ґрунтується на здатності серцевих глікозидів у токсичних дозах спричинювати систолічну зупинку серця у