Аналіз нормативно-грошової оцінки земель с.Маломиколаївка

Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, в частині оцінки земель населених пунктів; поєднання декількох методичних підходів з умовним розподілом забудованої земельної ділянки на складові компоненти (земельна ділянка, будівлі, споруди).

Об'єктом дослідження даної дипломної роботи є вивчення методичних підходів нормативної грошової оцінки населеного пункту на прикладі села Маломиколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області. 

Розділ I

ОГЛЯД ЗАКОНОДАВЧИХ, НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ ІСПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПО ТЕМІ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

 Мета земельної реформи - створення в Україні ефективної системи землекористування, одним з невід'ємних елементів якої повинен стати дієвий механізм економічного регулювання земельних відносин. Характерною рисою цього дієвого механізму є вільний перерозподіл земельних ресурсів. Перехід їх до більш ефективного власника, користувача на основі дії цінового фактора ринку землі. Особливості нормативно-правової бази регулювання фінансової та економічної сторони земельних відносин в Україні визначаються перспективою становлення ринку землі, взаємозв'язком між платністю землеволодіння і землекористування та товарністю землі, в умовах системи, де домінує приватна власність на неї. 

Законодавчою, нормативно-правовою основою розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту є:

-Земельний Кодекс України;

-Закон України «Про оцінку земель»;

-Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI;

-Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від           23 березня 1995 року за № 213) із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 843;

-Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 05.04.2006 р. за № 388/12262;

-Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII;

-Державні Будівельні Норми 360-92**

-Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI

Значний вплив на визначення грошової оцінки земель мають норми Земельного кодексу України.

Земельний кодекс України (ЗКУ) — основний нормативно-правовий акт земельного законодавства України, ухвалений Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року.

Земельний кодекс України є кодифікованим нормативним актом (законом) яким регулюються земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав фізичних і юридичних осіб на землю тощо.

Земельний кодекс України складається з десяти розділів (поділені на глави та статті), розмежованих за сферою регулювання:

1.Розділ перший. Загальна частина.

2.Розділ другий. Землі України.

3.Розділ третій. Права на землю.

4.Розділ четвертий. Набуття і реалізація права на землю.

5.Розділ п'ятий. Гарантії прав на землю.

6.Розділ шостий. Охорона земель.

7.Розділ сьомий. Управління в галузі використання й охорони земель.

8.Розділ восьмий. Відповідальність за порушення земельного законодавства.

9.Розділ дев'ятий. Прикінцеві положення.

10.Розділ десятий. Перехідні положення.

Зміст його другого розділу, регулює віднесення земель до певних категорій використання. Від цього значною мірою залежить визначення коефіцієнтів та об'єктів оцінки, що враховують особливості їх функціонального використання. Враховуючи галузевий характер віднесення земель до певних категорій використання, можливість обліку однієї земельної ділянки в декількох категоріях.

      Закон України «Про оцінку земель» визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Питання плати за землю регулює Розділ XIII «Плата за землю» Податкового Кодексу України. На підставі прийняття Податкового Кодексу України втратили чинність закони, що регулювали плату за землю, а саме Закон України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року, Закон України "Про систему оподаткування" від 25 липня 1991.

Податковий кодекс України визначає:

вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,

платників податків та зборів, їх права та обов'язки,

компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,

відповідальність за порушення податкового законодавства

Податковий кодекс України має реєстраційний № 2755-VІ від 2 грудня 2010 року.

Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011, однак деякі статті наберуть чинності пізніше, аж до 1 січня 2015 року.

Структура кодексу

Розділ I. Загальні положення

Розділ II. Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)

Розділ III. Податок на прибуток підприємств

Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб

Розділ V. Податок на додану вартість

Розділ VI. Акцизний податок

Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Розділ VIII. Екологічний податок

Розділ IX. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України

Розділ X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

Розділ XI. Плата за користування надрами

Розділ XII. Місцеві податки і збори