роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися;
для забезпечення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу ”миша” належить забезпечувати вільну велику поверхню столу для переміщення ”миші” і зручного упору ліктьового суглоба;
не дозволяються посторонні розмови, подразнюючі шуми;
періодично при вимкненому комп’ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран ВДТ та захисний екран протирають ганчіркою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чищення поверхонь комп’ютера.
Забороняється:
самостійно ремонтувати апаратуру. Ремонт апаратури здійснюється
спеціалістами з технічного обслуговування комп’ютера, 1 раз на
півроку повинні відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд,
що накопичилися;
- класти будь-яку предмети на апаратуру комп'ютера;
- закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести
до її перегрівання і виходу з ладу.
Для зняття статичної електики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь.
Розташувати принтер необхідно поруч з системним блоком таким чином, щоб з'єднювальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити принтери на системний блок.
Для досягнення найбільш чистих, з високою розподільністю зображень і щоб не зіпсувати апарат, має використовуватися папір, вказаний в інструкції до принтера. При заминанні паперу потрібно відкрити кришку і обережно витягнути лоток з папером.
Згідно з інструкцією фірми-виробника потрібно дотримуватися правил зберігання картриджа.
Забороняється:
зберігати картриджі без упаковки;
ставити картриджі вертикально;
перевертати картридж етикеткою донизу;
відкривати кришку валика і доторкатися до нього;
самому заповнювати використаний картридж.
Вимоги безпеки після закінчення роботи:
закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі;
вимкнути принтер та інші периферійні пристрої. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою запобігання попаданню в неї пилу;
прибрати робоче місце;
ретельно вимити руки теплою водою з милом;
вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення;
пройти в спеціально обладнаному приміщенні сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.
Задача
У приміщенні, де відсутні джерела виділення шкідливих факторів, працюють одночасно 15 робітників на ПЕОМ. Розміри приміщення у метрах А*В*Н=17x10x5,0 м; устаткування займає 19% об'єму. Визначити найменшу необхідну кількість повітря для вентиляції.
Розв'язання:
1.Визначимо вільний об'єм приміщення:
Загальний об’єм приміщення = 17*10*5=850м3;
Об’єм який займає устаткування = 850*19%/100%=161,5 м3;
Вільний об’єм приміщення = 850-161,5 =688,5 м3.
2.Визначимо питомий вільний об'єм (який припадає на 1 людину) і порівняємо його з мінімальним об'ємом на одного працюючого (табл. 1)
Таблиця 1.
Норми площі та об’єму для виробничих приміщень
Тип виробничого приміщенняМінімальна площа на одного працюючого, м2 Мінімальний об’єм на одного працюючого, м3
Звичайні роботи4.515
Роботи з ПЕОМ620
Питомий вільний об’єм = 688,5 /10=68,85 м3;
Норма об’єму виробничих приміщень робіт з ПЕОМ на одного працюючого становить 20 м3.
Питомий вільний об’єм розрахункового приміщення відповідає нормам.
3.Визначимо нормативну кількість повітря на одну людину (табл.2)
Таблиця 2.
Об’єм приміщення на одного працюючого, м3/особуОб’єм вентиляційного повітря на одного працюючого, м3/год.
До 20Не менше 30
20-40Не менше 20
Більше 40м3/особу, при наявності вікон і відсутності виділення шкілливих речовинДопускається тільки природна вентиляція
Згідно норм об’єм вентиляційного повітря на одного працюючого повинен складати не менше 20 м3/год.
4.Визначити найменшу необхідну кількість повітря для вентиляції приміщення, в якому працює 15 робітників, для забеспечення потрібних метеоролічних умов праці:
Найменша необхідна кількусть повітря для вентиляції приміщення = 20*15=300 м3/год.
Відповідь: найменша необхідна кількість повітря для вентиляції приміщення, в якому працює 15 робітників, для забеспечення потрібних метрологічних умов праці дорівнює 300 м3/год.
5.4. Перша медична допомога при нещасних випадках
Перша медична допомога — комплекс негайних медичних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала, на місці пригоди та під час її доставки у медичний заклад.
Невідкладна медична допомога може бути різною; у залежності від того, хто її надає, розрізняють:
-першу медичну некваліфіковану допомогу, яка здійснюється немедичним працівником, який часто не має необхідних засобів та медикаментів;
-першу медичну кваліфіковану (долікарську) допомогу, яка здійснюється медичним працівником, який пройшов спеціальну підготовку з надання першої допомоги (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і т.д.);
-першу лікарську медичну допомогу, яка здійснюється лікарем, який має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров та кровозамінники та інше).
Першу медичну допомогу потребують особи, з якими трапився нещасний випадок або в яких раптово виникло важке захворювання, що загрожує життю.
Нещасним випадком називається ушкодження органів людини або порушення їхньої функції при раптовому впливі навколишнього середовища. Нещасні випадки часто трапляються в умовах, коли немає можливості швидко повідомити про них на станцію швидкої медичної допомоги. У таких обставинах надзвичайно важливого значення набуває перша невідкладна медична допомога, яка повинна бути надана на місці пригоди до прибуття лікаря або доставки постраждалого до лікувального закладу. При нещасних випадках постраждалі, їхні родичі, сусіди або випадкові свідки нерідко
звертаються за допомогою у найближчі медичні заклади (аптека, зубопротезна майстерня,