Аналіз організації товаропостачання торговельних підприємств та шляхи його удосконалення

Для удосконалення інформаційного забезпечення процесів постачання та торгівлі у багатьох країнах, в тому числі й в Україні, створено національні електронні каталоги ЕАN товарів і послуг. Їх призначення – підвищити ефективність товаропостачання через використання однакових упорядкованих даних партнерами. Наприкінці 1999 р. ЕАN International спільно з кількома національними організаціями ЕАN започаткували міжнародний електронний каталог учасників системи ЕАN UCC. Проект отримав назву GЕРІК. Асоціація «ЕАN Україна» приєдналась до міжнародного каталогу GЕРІК у 2001 р.

Слід використовувати прогресивні технологічні рішення і в процесі фізичного переміщення товарів. До їх числа належать: наскрізна технологія товароруху, що базується на використанні тари – обладнання, контейнерів, пакет-піддонів; обладнання вантажних автомобілів як міні-складів та оснащення їх міні-комп'ютерами, які дають можливість прискорювати і здешевлювати процес прийняття і виконання замовлення покупців; сучасна упаковка товарів, що сприяє більш ефективному доведенню товарів до споживачів.

Централізація передбачає централізоване виконання окремих видів робіт.

Так, для мережевих магазинів закупівлю товарів здійснює центральний офіс корпорації, де централізовано, найбільш кваліфікованим персоналом, розробляється стратегія діяльності, товарна політика та решта складових частин комплексу маркетингу. Закуплені товари в основному надходять на власний центральний розподільний склад, де вони проходять складську обробку, підсортування, а потім доставляються власним або найманим автотранспортом у підлеглі магазини. Централізація цих функцій забезпечує суттєве скорочення чисельності працівників, а отже й витрат на заробітну плату, сприяє економії транспортних витрат та затрат на складське зберігання, доробку, фасування і підготовку товарів до продажу. Крім того, збільшення обсягу закупівлі товарів дозволяє корпорації більш ефективно впливати на постачальників товарів, отримувати різні види знижок, премій, бонусів і в цілому купувати товари за більш низькими цінами. Усе це забезпечує їм конкурентні переваги і володіння значною часткою ринку. Позитивним прикладом централізованого виконання функцій є також створення роздрібними чи оптовими торговими підприємствами закупівельних центрів, які виступають як крупні оптові покупці і мають значні переваги порівняно з невеликими за обсягом закупівлі підприємствами [8, 112].

Значні переваги має і централізована доставка товарів, яка здійснюється постачальником товарів.

Економічність – це надзвичайно важливий узагальнюючий принцип. При організації товаропостачання необхідно намагатися досягти оптимального рівня витрат, пов'язаних як з виконанням комерційних операцій по закупівлі товарів, так і технологічних, що забезпечують доставку товарів. Досвід зарубіжних компаній свідчить, що вони прагнуть досягти компромісу між затратами на доведення товарів від виробника до споживачів та рівнем якості їх обслуговування. Виконання усіх цих вимог дає можливість раціонально організовувати процес товаропостачання роздрібної торгової мережі, а в результаті – повніше задовольняти попит споживачів і забезпечувати прибуткову роботу підприємств.

 

 

Товаропостачання – це складний процес, який потребує сучасних методів управління ним та високої кваліфікації працівників комерційних служб і маркетологів, що розробляють стратегію діяльності підприємства, товарну політику, цінову, комунікаційну та політику продажів, які є підґрунтям зважених рішень щодо закупівлі товарів, вибору каналів розподілу тощо.

При організації товаропостачання підприємств роздрібної торгівлі необхідно враховувати такі вимоги:

- джерела і форми товаропостачання потрібно визначати з урахуванням стану розвитку виробництва товарів (його обсягу, широти, глибини, конкурентоспроможності асортименту товарів, що випускаються) та територіальної віддаленості товаровиробників, а також стану розвитку інфраструктури оптового ринку й транспортних зв'язків;

- обсяг і асортиментна структура закупівлі товарів, обсяг партії завезення і способи їх доставки повинні відповідати особливостям об'єкта роздрібної торгівлі, а саме: до якого виду він належить (магазин, кіоск, павільйон тощо) ; яка його спеціалізація; який обсяг товарообороту й розмір торгової площі; чи є складські приміщення, їх розміри і можливість накопичувати і зберігати в належних умовах товарні запаси; яка його організаційно-правова форма господарювання – це незалежний магазин (чи інший вид торгового об'єкта), який не входить до складу ніяких організаційних утворень, або це мережевий магазин, де товаропостачання централізовано; які його фінансові ресурси;

- завезення товарів слід здійснювати з урахуванням попиту покупців і з встановленим для торгового об'єкта обов'язковим асортиментним переліком та станом його оснащеності торгово-технологічним обладнанням (зокрема, холодильним обладнанням для зберігання швидкопсувних товарів) ;

- розмір партії доставки слід визначати з врахуванням наявності товарних запасів, обсягу середньомісячної реалізації та встановленої періодичності завезення;

- чітко розроблена система товаропостачання повинна забезпечувати мінімальні затрати на завезення і зберігання товарів, належну якість обслуговування покупців і отримання бажаного прибутку [8, 75].

В умовах багатогалузевої економіки існує складна система господарських зв'язків, серед яких важливе місце посідають зв'язки суб'єктів роздрібної торгівлі з постачальниками товарів – товаровиробниками і різними оптовими посередниками.

Наявність різноманітних постачальників товарів (за видами діяльності, формами власності, організаційно-правовими формами господарювання, розмірами, спеціалізацією тощо) сприяє створенню конкурентного середовища на сучасному ринку.

Встановлення раціональних господарських зв'язків між суб'єктами господарювання є важливою умовою збалансованості попиту і пропозиції на ринку товарів