Аналіз організації товаропостачання торговельних підприємств та шляхи його удосконалення

Усі вищенаведені фактори відбиваються в обсязі і структурі роздрібного товарообороту. Тому при вирішенні питань структурно-територіальної організації роздрібної торгової мережі та товаропостачання необхідно враховувати поточні та перспективні тенденції в розвитку товарообороту.

У країнах з розвинутою ринковою економікою, де споживач справді головна фігура ринку, щоб його задовольнити, а підприємцям отримувати прибутки, вони постійно вишукують все нові й нові послуги та товари, канали їх продажу і форми обслуговування, що зберігають час споживача. Бо вони чітко знають, що ресурси споживачів обмежені не тільки їхнім доходом, а й часом. Грошовий бюджет споживача є вирішальним фактором, але він теоретично може бути безмежним, а час має свої обмеження. Рано чи пізно час закінчується, а дефіцит будь-чого, як відомо, збільшує цінність. І для того, щоб зрозуміти поведінку споживачів до кінця, необхідно знати, як люди розпоряджаються своїм часом.

У сфері торговельного обслуговування українських споживачів, на жаль, фактор «ціна часу» дуже мало враховувався раніше, і нині самостійні та незалежні суб'єкти господарювання майже ігнорують цей фактор при виборі місця розміщення об'єкта торгівлі, визначенні його спеціалізації, формуванні товарного асортименту, встановленні цін на товари і послуги, організації процесу продажу і обслуговування покупців. Погіршення життєвого рівня більшості українського народу в свою чергу призвело до того, що «ціна часу» знизилася і на перший план у багатьох вийшов ціновий фактор на товари. Споживачі з високим рівнем доходів цінують вільний час так само високо, як і гроші, тому що саме часу їм більше за все й не вистачає. Вони мають змогу придбавати товари не тільки в будь-якому магазині, а й через мережу Іnternet, за індивідуальними замовленнями у товаровиробників, у зарубіжних посилкових фірмах, які прийшли на український ринок, або через телемагазин, який рекламує і приймає замовлення на продаж товарів (наприклад, ювелірних виробів чи прикрас) з доставкою додому. Споживачі з низьким рівнем доходів вимушені не рахуватися з часом, а шукати, де можна придбати більш дешеві товари.

 

 

1. Аллен П. Учимся торговать: Пер. с англ. – Минск: Амалфея, 1997. – 214 с.

2. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг: Загальний курс: Пер. з англ. : Навч. посіб. – М. : Видавн. дім «Вільямс», 2001. – 608 с.

3. Барановский А. И., Туриянская М. М. Торговля в Западной Европе. – М. : Знание, 1995. – 64 с.

4. Берман Б., Зване Дж. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. – М. : Издат. дом «Вильямс», 2003. – 184 с.

5. Бланк И. А. Торговий менеджмент. – К., 2004. – 384 с.

6. Близнюк С. В. Стратегічний маркетинг торговельної фірми: методичні і організаційні аспекти управління. – К. : Логос, 1998. – 150 с.

7. Голошубова Н. О. Види оптових посередників та їхні функції: Опор ний конспект лекцій. – К. : КДТЕУ, 1998. – 28 с.

8. Голошубова Н. О. Організація торговельного обслуговування покупців: Опорний конспект лекцій. – К. : КДТЕУ, 1996. – 42 с.

9. Голошубова Н. О. Стратегічні напрями розвитку оптової торгівлі споживчими товарами // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 10. – С. 22-25.

10. Голошубова Н. О., Колодій О. М., Луценко І. С. Конспект лекцій з дисципліни «Організація торгівлі»: Організація роботи з тарою в торгівлі. Організація перевезення товарів і транспортно-експедиторського обслуговування. – К. : КДТЕУ, 1999. – 82 с.

11. Даненбург В., Монкраф Р., Тейлор В. Основи оптовой торговли: Пер. с англ. – СПб. : Нєва-Ладога-Онега, 2001. – 250 с.

12. Державний стандарт України «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та їх визначення». – К. : Держстандарт України, 2004. – 185 с.

13. Джоунз Г. Торговий бизнес: как организовать и управлять: Пер. с англ. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 304 с.

14. Концепція вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів: Схвал. постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1662 // Автоматизована пошукова система «Нормативні акти України».

15. Корольков І. І., Маркевич І. С. Організація торгівлі в зарубіжних країнах: Навч. посібник. – К. : КТЕУ, 1991. – 57 с.

16. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник. – К. : Хрещатик, 2007. – 800 с.

17. Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі // Финансовая Украина. – 1996. – 113 с.

18. Фесюк В. А., Данілова Л. Л. Тенденції розвитку роздрібної торговельної мережі в країнах з розвиненою ринковою економікою: Текст лекції. – К. : КДТЕУ. – 1999. – 43 с.

 

Приклад італійської транснаціональної виробничо-торгової компанії

Один із найкрупніших виробників одягу і володар мережі роздрібних магазинів, італійська компанія Benetton Group, щорічно поставляє 80 млн. одиниць власної продукції в 7000 магазинів, розташованих у 100 країнах світу, причому термін виконання будь-якого замовлення не перевищує семи днів. Переважна частина виробів надходить із загального автоматизованого складу, будівництво якого обійшлось компанії в 50 млн. дол. Цей склад оснащено обладнанням, що використовує технологію автоматичного зчитування штрих-кодів. Завдяки застосуванню новітніх технологій, ефективному менеджменту, логістиці і потужній інформаційній системі в єдину мережу об'єднано 7000 магазинів, 80 торгових представництв, 200 постачальників, 800 субпідрядників, найкрупніших перевізників та внутрішню експедиційну службу компанії. Така структура дозволяє Benetton Group досягнути майже ідеального рівня обслуговування споживачів та запобігти при цьому накопиченню надлишкових товарних запасів у каналах розподілу.

 

Вибір постачальника товарів методом методом зіставлення різниць відстаней (умовний приклад для мережевих магазинів, розташованих у різних містах) 

Місце знаходження товаро-одержувачів Відстань, км Різниця відстаней при виборі постачаль-ника № 1, +/- км Пріоритетність

вибору постачальника № 1 

від постачальника №1 від постачальника №2

Місто А 333 417 +84 2

Місто Б 565 375 -190 3

Місто В 673 184 -489 4

Місто Г 706 217 -489 4

Місто Д 302 646 +344 1

Місто Е 685 196 -489 4

 

 

Досвід американської компанії Duracell

Компанія Duracell – одна із лідерів серед світових фірм, що займаються виробництвом мініатюрних батарейок. Загальний попит на них величезний – за приблизними оцінками, потреба складає понад 20 млрд. штук на рік.

Цей ринок відзначається дезінтегрованістю і подрібненістю, тому компанія Вигасеїі вибрала управління ланцюгом поставок як основну стратегію бізнесу, тобто не займається окремими елементами цього процесу усередині функціональної структури.

Компанія Duracell має виробництво батарейок у декількох точках земної кулі. В США вони розповсюджуються з п'яти складів, що належать компанії і розташовані в різних регіонах країни. Кожний клієнт передає замовлення електронною поштою в центр розподілу компанії, а потім, залежно від географічного розташування клієнта, ці замовлення розподіляються по складах, де вони приймаються для негайної відправки товару.

Компанія Duracell створила два нових центри розподілу для задоволення потреб особливо крупних клієнтів, таких як Wal-Mart, що мають роздрібну торгову мережу в різних країнах.

Завдяки розвиткові інформаційних технологій зв'язки між відділеннями компанії, розкиданими по всьому світу, з кожним роком стають все тіснішими.

 

 

Приклад американської транснаціональної роздрібної торгової компанії Wal-Mart

Магазини мережі Wal-Mart використовують дуже складну інформаційну систему в торгових точках, яка дає змогу відстежувати продажі товарів і автоматично поповнювати їх запаси в магазинах. Тепер компанія хоче піти ще далі і не платити постачальникові доти, поки його товар не буде продано кінцевому споживачу. І тільки тоді гроші будуть швидко переводитися кожному партнеру в ланцюгу поставок за допомогою системи електронних платежів. Подібна стратегія, якщо вона буде успішною, дасть можливість компанії Wal-Mart проводити операції, взагалі не вкладаючи коштів у створення запасу товарів або вкладаючи дуже мало.