Аналіз основних засобів на ТДВ «Трембіта»

- коефіцієнт (темп) приросту вартості основних засобів

- коефіцієнт компенсації вибуття основних засобів,

- інтенсивність заміни основних засобів,

Показники руху основних засобів можна оцінювати у цілому за сукупною вартістю основних засобів, за активною частиною і окремими видами (групами) основних засобів.

 

 

Таким чином, у досліджуваному періоді на чверть оновлені основні засоби (1, 0% у попередньому періоді проти 26% у звітному періоді). Вибуття основних засобів по суті було вкрай незначним. Це саме стосується компенсації вибуття основних засобів.

Результати аналізу технічного стану і руху основних засобів служать інформаційною базою для перевірки виконання плану впровадження нової техніки, модернізації наявних технічних засобів, введення в дію нових об’єктів та виконання графіка ремонту основних засобів.

 

 

Для оцінки ефективності використання основних засобів використовується система показників – загальні і часткові.

Найбільш узагальнюючим показником використання основних засобів є фондовіддача, яка визначається за формулою:

де Q – обсяг продукції;

ОЗ – середньорічна вартість основних виробничих засобів.

У чисельнику формули (2. 4. 1) найчастіше використовується обсяг виготовленої продукції у вартісному вимірі.

В монопродуктових галузях, а також галузях, де виготовляється різнойменна, але близька за споживчою вартістю продукція, в чисельнику формули можуть бути використані відповідно обсяг продукції в натуральному і умовно-натуральному вимірах. В деяких випадках в чисельнику формули використовуються чиста продукція або прибуток. В останньому випадку по суті розраховується рентабельність основних виробничих засобів.

У випадку використання в чисельнику формули (2. 4. 1) обсягу продукції фондовіддача показує, скільки продукції відповідно у вартісному, натуральному і умовно-натуральному вимірах отримало підприємство на 1 гривню основних виробничих засобів. Якщо ж в чисельнику формули використовується прибуток, то фондовіддача показує, скільки прибутку отримано на 1 грн. основних виробничих засобів.

Фондомісткість показує, скільки потрібно витратити основних засобів на виготовлення одиниці продукції.

Показник фондомісткості дозволяє оцінити економію або додаткову потребу основних засобів, в тому числі де  ЗО – економія (-) або додаткове залучення (+) основних засобів;

– відповідно планова фондомісткість на наступний період і фактична фондомісткість у попередньому періоді.

– обсяг запланованої продукції на наступний період.

Підвищення рівня фондовіддачі сприяє зниженню суми амортизаційних відрахувань на 1 грн. готової продукції (амортизаціомісткості продукції), що приводить до підвищення частки прибутку в ціні товару через зниження собівартості продукції.

Амортизаціомісткість продукції розраховується за формулою:

е А – сума нарахованої амортизації; Q – обсяг виготовленої продукції.

Важливим показником, який певною мірою характеризує забезпеченість підприємства основними засобами, є фондоозброєність.

Фондоозброєність визначається як відношення вартості основних виробничих засобів до середньооблікової чисельності працівників основної діяльності (робітників), і показує яка частина вартості основних виробничих засобів припадає на одного працівника (робітника).

де OЗ – середньорічна вартість основних виробничих засобів; N – середньооблікова чисельність працівників основної діяльності.

Нарівні з фондоозброєністю в економічному аналізі для оцінки за- безпеченості працівників основними засобами використовується технічна озброєність, що розраховується як відношення активної частини основних виробничих засобів до чисельності працівників основної діяльності або робітників.

Між продуктивністю праці, фондовіддачею і фондоозброєністю є певний взаємозв’язок:

тобто, продуктивність праці (W) дорівнює добутку фондовіддачі на фондоозброєність.

В табл. 2. 4. 1 наведені розрахунки показників, що характеризують використання основних засобів, та оцінка їх динаміки.

Аналіз показників, що містяться у табл. 2. 4. 1., дозволяє зробити такі висновки. Фондовіддача всіх основних засобів виросла на 25, 74%, активної частини – на 20, 64%. Останнє пояснюється тим, що активна частина основних засобів виросла трохи більше у порівнянні із загальним обсягом основних засобів. Відповідно зростанню фондовіддачі знизилась фондомісткість. Рентабельність виробничих основних засобів як в цілому по всій масі основних засобів, так і по активній частині у звітному періоді збільшилась у порівнянні з попереднім. Це пояснюється більш високими темпами вибуття основних засобів у порівнянні з прибутком. Зниження амортизаціомісткості продукції у звітному періоді у порівнянні з попереднім слід розглядати як досягнення підприємства, і сталось це у результаті зростання фондовіддачі. Досить високі темпи зростання фондовіддачі, зниження амортизаціомісткості продукції свідчать про сприятливі тенденції використання основних засобів.

 

 

 

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:

• Екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих фондів.

• Інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.

Найважливіші шляхи підвищення ефективності використання основних активів підприємства:

- поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства;

- удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;

- зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;

- підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.

Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних фондів, і передусім активної їх