Аналіз основних засобів на ТДВ «Трембіта»

Важливе значення в підвищенні ефективності використання основних засобів мають соціальні фактори. Так, проведені соціологічні дослідження на ряді підприємств дали змогу виявити низку причин, які негативно впливають на організацію використання активної частини основних засобів в другу зміну. Насамперед, мова йде про незадовільне забезпечення другої зміни необхідним комплексом послуг виробничої інфраструктури (своєчасного ремонтного обслуговування, ритмічного забезпечення робочих місць необхідними матеріалами, інструментом, комплектуючими, транспортними засобами, різними видами енергії), низький рівень організації харчування, медичного обслуговування; недостатність в організації соціально-побутової інфраструктури міст та робітничих селищ; невисокий рівень кваліфікації кадрів, що не дає можливість ефективно використовувати нову техніку.

Поряд з технічними і організаційними факторами важливу роль в підвищенні ефективності використання основних засобів повинні відігравати фактори матеріального стимулювання працівників підприємств. Мова йде про те, що менеджмент підприємств має розробляти і постійно удосконалювати механізми матеріального стимулювання робітників, інженерів та інших працівників, діяльність яких сприяє виявленню та організації використання резервів підвищення ефективності основних засобів.

Поліпшення інтенсивного та екстенсивного використання основних засобів підприємств безпосередньо позначається на зниженні собівартості виготовлюваних виробів за рахунок економії на умовно-постійних витратах, а в кінцевому підсумку це дає змогу збільшити прибуток підприємств та підвищити рентабельність їх діяльності.  

 

 

В Україні на даний момент часу не вироблено такої політики, яка дала б змогу стимулювати ефективне використання одного з найбільших інвестиційних ресурсів – основних засобів. Сумнівна з погляду економічної теорії і сучасних потреб практики новація з централізації частини амортизаційних відрахувань посилюється її відміною. Проекти з використання обіцяних державних інвестицій зупинені на різноманітних стадіях реалізації від проектування до виготовлення обладнання, будівництва і навіть пусконалагоджувальних робіт. З'явилися чергові довгобуди, довгозасвоєння нової техніки. Але ж у ринковій економіці несвоєчасний вихід на ринок із новою продукцією може обернутися її незатребуваністю.

Ще раз продемонстровано вітчизняним і зарубіжним інвесторам нестабільність і непослідовність податкового законодавства. Зменшення нормативів амортизації знижує не тільки інвестиційний капітал самих підприємств, а й їхню привабливість для вільного капіталу. Як правило, інвестор прагне поділити ризики капіталовкладення, і найпривабливішим у цьому плані є пайова участь самого об'єкта вкладення інвестиції.

Політика ефективного використання основних засобів повинна стимулювати процес поновлення основних засобів. Нині при всій необхідності прискореного поновлення обладнання різке збільшення амортизаційних відрахувань неможливе для низькорентабельних підприємств базових галузей промисловості. В сьогоднішніх економічних умовах необхідна гнучка система амортизаційних відрахувань. Слід встановити нижні та верхні кордони нормативів амортизації в межах 25-30% і дати змогу саме власникам основних засобів регулювати в цих межах політику капіталоутворення. Потребує вдосконалення механізм списання основних засобів. За сучасних техніко-економічних відмінностей галузей і підприємств усередині галузі доцільна значно більша диференціація нормативів амортизації. Є об'єктивна можливість збільшення інвестиційних ресурсів за рахунок амортизації при впровадженні такої системи.

Крім того, розрахункові дані показників технічного рівня виробничої діяльності ТДВ «Трембіта» дозволяють відзначити:

- середній ступінь зносу основних засобів – 44%, що припускає використання відносно нового виробничого устаткування, машин і механізмів, типових проектів, будівель і споруд;

- середній рівень придатності основних засобів – 56%, що відображає неповноту залучення основних засобів у виробничо-господарський процес;

- недостатньо високий рівень оновлення, що вказує на недостатньо швидке оновлення наявного устаткування та обладнання.

Аналіз технічного стану досліджуваного підприємства на основі показників свідчить, що зношуваність основних виробничих засобів поступово посилюється. Так, залишкова вартість основних засобів в кінці звітного періоду в порівнянні з початком періоду (кінцем попереднього періоду) зменшилась на 1869 тис. грн. Зменшуються коефіцієнти зносу в динаміці на 0, 11 і відповідно збільшуються коефіцієнти придатності на 0, 11.

Необхідно створити таку систему амортизації, яка б у рамках загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найсприятливіші режими відновлення основного капіталу. Це дасть змогу підприємствам, в тому числі і ТДВ «Трембіта» провести реструктуризацію основних засобів підприємства, вивести з використання застарілі та зношені, а головне – замінити енергоємне та неекономічне обладнання.

Всі ці заходи позитивно вплинуть не тільки на стан основних засобів підприємства, але й стабілізують загальний фінансовий стан ТДВ «Трембіта».

 

 

1. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. – М. : Финансы и статистика, 2003г. – 451 с.
2. Бандурка А. М., Черников И. М. Финансово – экономический анализ. – Харьков: из. -во ХУВД, 2001 г. – 245 с.
3. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства. -К. : Либідь, 2003. -384с.
4. Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчетности. Пер. с англ. – М. : Финансы и статистика, 2006 г. – 651 с.
5. Бланк І. А. Інвестиційний менеджмент. – К. : МП “ІТЕМ” ЛТД “Юнайтед Лондон трейд Лімітед” (Москва – Лондон), 2007, – 421 с.
6. Бутинець Ф. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В.. Економічний аналіз. Практикум. Навчальний посібник для студентів ВУЗів. -Житомир: ТУТУ, 2005. – 416с.
7. Важель Є. С. Основи фінансового менеджменту – К. : Молодь – 739 с
8. Ван Хорн Дж. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Под ред. И. И. Елисеевой. – М. : Финансы и статистика, 2006г. – 234 с.
9. Ванинский А. Я. Факторный анализ хозяйственной деятельности. – М. : Финансы и статистика, 2004г. – 321 с.
10. Вартов А. С. Економічна діагностика діяльності підприємства: організація та методологія. – М: Фінанси та статистика, 2003 – 287 с.
11. Володькина М. В. Стратегический менеджмент. Учеб. пособие. – 2-е изд., испр. – К. : Знання, 2004. – 149 с.
12. Газєєв М. К. Та інш. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. – М. : ВНИИОЕМНГ, 2007.
13. Гончаров А. Б. Інвестування. -Х. : ВД «ІНЖЕК», 2005. -236с.
14. Грабовська І. В., Капінос Г. І. Планування діяльності підприємства. -Хмельницький: ТУП, 2004. -142с
15. Гринів Б. В. Економічний аналіз – К. : КНЕУ – 2004. -181 с.