кризи ліквідності, яка переросла в широкомасштабну банківську кризу, а згодом і у світову фінансову кризу. Наслідком цього стали: фактичне банкрутство і подальша націоналізація найбільших у США іпотечних агентств "Fannie Мае" і "Freddie Мас"; зникнення п'яти найкрупніших інвестиційних банків — "Bear Stearns", Lehman Brothers", "Merrill Lynch", "Morgan Stanley", "Goldman Sachs", що брала активну участь у спекуляціях з дериватами; купівля державою контрольного пакета акцій найбільшої світової страхової компанії "AIG"; крах низки іпотечних комерційних банків.
Пошук
Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи та її вплив на економіку України
Предмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
14
Мова:
Українська
Причинами сьогоднішньої фінансової кризи і рецесії економіки є те, що США і деякі інші розвинуті країни перенесли свої промислові підприємства в інші країни — в основному до Азії, а самі, в особі США, перетворилися на центр емісії грошей і осередок споживання (рис. 1.).
Усе економічне зростання країн Азійського регіону підштовхувалося емісією коштів у США. Потім ці фінансові ресурси рухалися назад: частково у вигляді запозичень США (табл. 1), частково — у вигляді іноземних інвестицій у корпоративні активи.
Відтепер схему підтримки глобального економічного зростання (виробництво — в Азії, споживання та емісія — у США) зруйновано. Не має чим зв'язувати емітовані долари, споживання у США та ЄС падає, загрожуючи величезними збитками азійській "майстерні світу"; криза "збиває" світові ціни на нафту і газ, об'єктивно знижуючи споживчий і державний попит в арабських країнах та Росії.
Видача у США та ЄС незабезпечених кредитів під заставу нерухомості допомагала західним елітам підтримувати високий рівень споживання мас. Вона виступила замінником колишніх соціальних програм і високих зарплат "держави загального соціального забезпечення" (welfare state), якими система виблискувала у 70-ті роки XX ст., а потім стала нестримно руйнуватися з розпадом СРСР і перемогою "постіндустріально-ліберальної" глобалізації.
Падіння попиту в США в результаті фінансової кризи неминуче призведе до істотного зниження обсягів виробництва в Європі, Китаї, Японії, Індії та інших азійських країнах (це відбувається вже нині), які перетворилися на світову фабрику з випуску споживчих товарів та ІТ - технологій (табл. 2). У свою чергу, це призведе до різкого звуження світового ринку, зростання протекціонізму і посилення торговельних суперечностей між США, ЄС, Китаєм, Японією, Індією, Росією, ісламськими країнами і країнами Латинської Америки, Найбільш сильним гравцем, здатним сьогодні протистояти США, є країни ЄС, які проводять свою фінансову й економічну політику, а також Китай, який активно намагається формувати власну зону вільної торгівлі та володіє найбільшими у світі золотовалютними резервами.
Щоб уникнути соціально-економічного колапсу, в США і ЄС необхідно буде створити високооплачувані робочі місця для сотен мільйонів громадян. Цього можна досягти лише провівши неоіндустріалізацію, тобто побудувавши промисловість на проривних технологіях. Сама по собі гака політика — грандіозне завдання, порівнянне з відновленням економіки Європи після Другої світової війни. Воно вимагатиме зниження на певний час обсягів споживання, всілякого "затягування поясів" і сумлінної праці; крім того, відродження протекціонізму разом з "економічним націоналізмом", відмови від принципів СОТ і ліберальної глобалізації. Нова індустріалізація неминуче зажадає етатизму: посилення державного втручання в економіку, запровадження планових механізмів, властивих і державному капіталізму, і соціалізму.
Таблиця 1.
Зовнішній борг Казначейства США у 2007—2008 роках
КраїнаВересень 2008Вересень 2007
млрд дол. США%млрд. дол. США%
Китай585,020,45467,720,92
Японія573,220,04591,926,48
Великобританія338,411,83120,35,38
Банківські центри185,36,4899,14,43
на Карибських островах
Країни — експортери нафти182,26,37137,16,13
Бразилія141,94,96110,54,94
Люксембург91,83,2158,42,61
Росія69,72,4431,81,42
Гонконг60,92,1352,62,35
Норвегія52,21,8222,91,02
Швейцарія49,01,7137,01,66
Німеччина41,41,4541,81,87
Тайвань37,41,3139,91,78
Південна Корея36,11,2639,41,76
Мексика34,21,2030,01,34
Туреччина31,41,0928,31,27
Сінгапур30,91,0836,61,64
Таїланд28,61,0024,71,10
Ірландія27,30,9516,30,73
Канада20,60,7217,30,77
Індія14,20,5010,80,48
Єгипет13,80,489,90,44
Голландія12,90,4515,10,68
Чилі12,90,456,80,30
Бельгія12,30,4314,60,65
Польща12,10,4210,60,47
Швеція11,60,4114,80,66
Італія10,90,3813,40,60
Інші142,44,98136,06,08
Усього2860,5100,002235,3100,00
Джерело: Казначейство США, US Department of the Treasury. — http://www.treas. gov/tic/mfh.txt.
Але водночас така неоіндустріадізація означає й новий виток глобально: кризи: адже США та ЄС перестануть бути ринком збуту для азійських промислових систем, з їх дуже дешевою робочою силою. Азія не встигне підвищити заробітки свого населення, щоб компенсувати звуження західних ринків. І якщо Китай теоретично здатен створити сильний внутрішній ринок, то про Таїланд, Малайзію, Філіппіни, Індонезію, Туреччину, Пакистан та Індію цього сказати не можна. Отже, єдиний вихід для цих країн — посилення регіональної інтеграції.
Деякі регіональні об'єднання вже нині планують запровадження власної регіональної резервної валюти. Можливо, з метою підвищення рівня надійності регіональної валюти, при цьому відбудеться повернення до золотого стандарту. На базі цих регіональних об'єднань і формуватиметься нова система глобальних інститутів та структур. У політичному плані така реорганізація підведе необхідну економічну базу під багатополярну систему існування світової спільноти.
У нашій країні причини фінансової кризи, на нашу думку, полягають у залежності фондового ринку від коштів нерезидентів, надмірній зовнішній заборгованості суб'єктів економіки, нестачі ліквідності в банківській системі. Вплив світової кризи на економіку України схематично зображено на рис. 2.
На сьогодні сформувалося чотири напрями, за якими світова криза здійснює вплив на економіку України.
1. Циклічне уповільнення світової економіки, що в цілому може скоротити попит на експортну продукцію, а отже, експортну виручку і далі за ланцюжком призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, девальвації гривні і зниження заробітної плати тощо.
2. Висока волатильність цін на світових товарних ринках,