Аналіз розвитку оптової торгівлі в Україні

Результатом суспільного виробництва є продукти праці, які можуть мати матеріально-речову форму або надаватися у вигляді економічних благ. 

Продукт праці, призначений не для безпосереднього споживання там, де він виготовлений, а для обміну (купівлі-продажу на ринку), називають товаром.

У ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року № 2210-III зазначено [26], що «товар - будь-який предмет документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери)». 

За Національним Класифікатором видів економічної діяльності: «товар - це продукція, яка включається до обміну, тобто є предметом купівлі та продажу. Це може бути продукція серійного виробництва, унікальні витвори або матеріальні засоби для надання послуг (дискета програмного забезпечення)» [21].

Суспільне виробництво, в якому створюється товар, називають товарним. За товарного виробництва задоволення потреб людини та суб’єктів через ринок (купівлю-продаж), а обмін продуктами праці набуває форми товарного обігу.

За умов товарного виробництва саме ринок визначає, що виробляти, скільки виробляти, для кого виробляти. Розвиток товарного виробництва значення при цьому відіграють розподіл та обмін товарів. 

Категорія «розподіл» стосовно сукупності товарів, запропонованих відповідають умовам соціально-економічної системи [20]. 

Під обміном розуміють акт отримання бажаного об’єкта взамін на передавання іншого об’єкта. Товарний обмін, здійснюваний із залученням платіжних засобів, називається товарним обігом [8, c.54].

Безперебійне функціонування товарного виробництва, здійснення ефективного товарного обігу вимагають чіткої взаємодії усіх елементів господарювання, що забезпечують необхідні умови для виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг.

У сукупності ці суб’єкти формують інфраструктуру соціально-економічної системи. Економічні категорії, якими характеризується ринкова економічна система, є визначальними також і для її інфраструктурної складової.

Категорію «інфраструктура» найчастіше визначають як похідну від латинського «infra» – під, нижче та «structura» – будівля, розміщення. До неї належать «головні установи та інститути, необхідні для функціонування неодмінною передумовою стабільного й безперебійного функціонування та розвитку суспільного виробництва, економічної системи загалом.

Сучасний етап трансформації національної економіки характеризується активним розвитком ринкової інфраструктури, важливим інститутом якої є руху товарів. Оптова торгівля, що виконує роль посередника у каналах товарного обігу, покликана забезпечити збалансованість внутрішнього ринку країни. 

Торгівля як галузь, що обслуговує сферу товарного обігу виникає внаслідок відокремлення торгового капіталу. Розвиток суспільного виробництва і поступова насиченість товарних ринків ускладнюють завдання забезпечення зв'язку виробництва і споживання. Подальший етап зростання торгівлі, що забезпечують відтворювальний процес та міжгосподарські зв'язки, їх розподіл між сферами виробництва і обігу, а також у самій сфері обігу дають змогу визначити місце, роль та раціональну структуру оптової торгівлі з точки зору ефективності її функціонування [8, c.59].

З прийняттям важливих законодавчих та нормативних актів України було підведено законодавчу базу структурної перебудови та функціональної оптової торгівлі як важливого елементу ринкового господарства. Значною мірою стихійний характер розвитку оптової торгівлі став причиною дестабілізації процесу товаропросування на внутрішньому ринку, уповільнення товарного обертання, економічного занепаду.

В міру поглиблення ринкових процесів суттєво розширюються організаційно-економічні, соціальні, технологічні функції оптової торгівлі. Поступово вона стає важливим інститутом ринкової інфраструктури та інструментом збалансованого розвитку внутрішнього ринку.

Однак матеріально-технічний та кадровий потенціал оптової торгівлі, її розвитку і вимог суміжних сфер – виробництва і роздрібної торгівлі.

З цією метою ми пропонуємо класифікацію функцій оптової торгівлі з урахуванням її ролі на мікро- та макрорівнях в економіці, яку покладено в народногосподарського комплексу.

 

 

Економічна діяльність суб’єктів інфраструктури товарного ринку спрямована на здійснення товарного обігу, забезпечення функціонування ринкового механізму та задоволення потреб споживачів.

Під економічною діяльністю розуміють процес поєднання дій, що вможливлюють отримання відповідного результату – продуктів чи послуг. Вид діяльності має місце тоді, коли трудові ресурси та речові чинники.

Видом діяльності, спільним для переважної більшості суб’єктів інфраструктури товарного ринку, є торговельна діяльність. Вона здійснюється у формі внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Зовнішня торгівля – це торгівля однієї країни з іншими країнами зарубіжжя товарами та послугами включно із оплачуваним вивезенням (експорт) та ввезенням (імпорт) їх.

Внутрішня торгівля – це діяльність з реалізації товарної продукції на посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю та торговельно-виробничу діяльність.

Серед цих трьох складових найбільша питома вага в загальному обсязі товарообігу припадає на оптову торгівлю.

Оптову торгівлю традиційно вирізняють за обсягом партій продажу й економічним призначенням об’єктів ринку. Вельми поширеним є визначення продаж товарів з метою перероблення або подальшого перепродажу, здійснюваний великими партіями» [4, c.123].

Розвиток ринкових відносин зумовив виникнення нових підходів до визначення сутності оптової торгівлі. Для характеристики сутності оптової торгівлі в сучасному ринковому процесі важливим є визначення її місця в сфері товарного обігу.

Оптова торгівля започатковує сферу товарного обігу, вона виступає торговим посередником між виробниками товарів і роздрібною торгівлею, іншими виробниками і споживачами товарів. На початковій фазі товарного обігу безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього власного некомерційного використання.

Таке місце оптової торгівлі у сфері товарного обігу зумовлює її сутність. У Класифікаторі видів економічної діяльності вона сформульована так: «Оптова торгівля - це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним