Аналіз впливу основних світових фінансових організацій на соціально-економічний розвиток України

Крім цього необхідно відзначити, що при виділенні фінансової допомоги, МВФ ставить перед країнами-реципієнтами ряд умов, які нерідко поглиблюють соціально-політичне становище країн. Часто серед них зниження витрат на медицину і освіту. Зниження витрат на пенсійне забезпечення зараз є одне з скандальних вимог, яке разом з іншими міжнародними організаціями підтримало і МВФ – це збільшення пенсійного віку.

Багато критиків вважають, що саме заходи політичного впливу МВФ призвели до регіонального економічного дисбалансу, що надалі послужило основною причиною сепаратизму в Югославії та її розпаду.

Але ж фонд є інституційною основою світової валютної системи. Він підтримує стабільність у міжнародних валютних відносинах, сприяє економічному зростанню, розвитку міжнародної торгівлі.

Оплачений капітал МВФ сягає 383 млрд дол. США, причому кількість промислове розвинених країн-членів становить 1/5 усієї кількості країн учасників, а їхня частка в капіталі – 2/3. Оскільки кількість голосів, що надаються країні, пропорційна до суми внесених коштів, визначають стратегію Фонду провідні країни світу, зокрема, частка яких у загальній кількості голосів становить 17, 7%. На даний час ведеться робота по реформуванню системи участі держав-членів в визначенні кредитної політики МВФ. Мета цієї реформи надати більше можливостей у прийнятті рішень країнам, що розвіваються. На початку 90-х років членами МВФ стали ряд країн Східної Європи та СНД. Україна стала членом МВФ у 1992 р. з квотою менш як 1% у загальному капіталі Фонду[9].

У сучасних умовах кризи роль МВФ ще більше посилюється, оскільки не всі країни здатні самостійно вийти із цього стану і потребують допомоги від інших країн або від міжнародних фінансово-кредитних установ. Серед механізмів кредитування які запроваджує МВФ найбільш розповсюдженимі є механізм фінансування “стенд-бай” і механізм «розширенног фінансування». У додатку В надається кратка характеристика кожного з них.

В ефективності політики МВФ щодо країн-реципієнтів можна засумніватися, – досить тривала його діяльність призвела до таких результатів та тенденцій:

- за рейтингами Світового банку, Економічна нестабільність у більш ніж 62 країнах[13], що отримували кредити МВФ, лише посилилась;

- залежність між країнами МВФ та приростом валових інвестицій є зворотно пропорційною;

- направлення коштів до країн, де розміщені кошти американських інвесторів;

- надання переваги країнам, що наслідують модель розвитку США.

Політика МВФ не спрямована на вирішення системних проблем в країнах, яки потребують фінансової допомоги, і частіше це тільки погіршує і без того тяжкий соціально-економічний стан країн-реципієнтів. Яскравий приклад-це Мексика, – її економічна стратегія орієнтована на «розвиток в кредит» в розрахунку на високі доходи від експорту нафти, збанкрутувала, як тільки була подолана світова криза і ціни на цей вид палива суттєво знизились.

Різке скорочення валютних надходжень Мексики зажадало нових позик,

щоб підтримувати досить високий приріст виробництва 8% і зберегти рівень зайнятості населення. У той же час підвищення процентних ставок як по державним, так і особливо по приватним кредитам, накрутило витрати по зовнішній заборгованості. В результаті за один тільки 1982 рік виплати

Мексики в рахунок відсотків зросли на 4 млрд. дол., а в цілому видатки з обслуговування зовнішнього боргу достигли 12% ВВП, а по відношенню до вартості експорту – 75%. Країна виявилася не в змозі виконувати зовнішні боргові зобов'язання і змушена була в серпні 1982 р. припинити на три місяці виплати як відсотків, такі основної суми боргу. За Мексикою пішли

й інші держави Латинської Америки.

Друга за значенням світова кредитна організація – це Світовій банк його діяльність треба розглядати в напрямку роботи його структурних підрозділів.

Найбільшою філією Групи Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Він є основною позиковою організацією. Це найбільша установа, що надає позики на розвиток країнам з середнім рівнем доходів, а також відіграє роль головного каталізатора щодо фінансування з інших джерел.

Статутний капітал МБРР формується шляхом підписки держав-членів на його акції. Квоти держав у капіталі банку встановлюються на основі квот у МВФ. За станом на 1 липня 1998 р. статутний капітал МБРР складався з 1581724 акцій номінальною вартістю 0, 1 млн. SDR кожна. Загальна сума підписаного капіталу становить 186, 4 млрд. дол. Голоси в МБРР, як і в МВФ, розподіляються залежно від розміру внеску. Держава-член має 250 голосів плюс 1 додатковий на кожну придбану нею акцію. Підписка України становить 10 908 акцій (1315, 9 млн. дол.), тобто вона має в МБРР 11 158 голосів (0, 7% від загальної кількості). Сплачений внесок – 79, 3 млн. дол. [13].

Діяльність банку зосереджена на двох сферах – макроекономічна стабілізація та інституційні зміни. Активніше МБРР діє в інституційній сфері: надає допомогу в здійсненні приватизації, зміні форм власності, упровадженні антимонопольних заходів та ін. Позики надаються на 15-20 років, включаючи п'ятирічний термін відстрочення платежів.

МБРР отримує більшість своїх ресурсів завдяки операціям на світових фінансових ринках. Банк продає бони та інші гарантії заборгованості пенсійним фондам, страховим компаніям, корпораціям, іншим банкам, а також фізичним особам. До суми позики банку входять комісійні – 0, 75% від невибраних залишків кредиту.

Певна частина кредитів банку надається на розвиток малорентабельних галузей з високим строком окупності витрат, куди приватний капітал не вкладається: інфраструктура, сільське господарство.