Аналіз впливу основних світових фінансових організацій на соціально-економічний розвиток України

Що ж стосується таких міжнародних фінансових установ як Світовий банк та ЄБРР. Їх діяльність має суперечливий характер. Більшість їх інвестиційних проектів у світі є успішними але багато й провальних, одна з негативних сторін роботи цих МФІ – це нав'язування країнам, що розвиваються своїх програм політичного і соціального розвитку, які себе з часом дискредитували. Саме цікаве то, що всі країни, які вдалися до допомоги цих міжнародних організацій зазнали фіаско, а Китай, який відмовився-зараз здобув немислимих успіхів в своєму соціально-економічному розвитку. Є і позитивні моменти – більшість країн отримують гроші на інфраструктурні проекти та на створення привабливих для інвесторів умов, що дає мультиплікативний економічний ефект. Інвестиційна діяльність цих організацій несе в собі цільовий характер й спрямована на ринкові нормативи одержання економічного ефекту. Успіх Світового Банку і ЄБРР базується поперед усього на бізнес-підході до інвестиційних проектів в контексті геополітичного регулювання світової економіці. Великій мінус в діяльності цих інститутів – це те, що вони, практично, в більшості напрямках підтримують політику МВФ у тому числі й негативну і являють з ним єдиний тандем геополітичного впливу на світову економіку.

 

 

 

Україна стала членом МВФ 3 червня 1992. Кредити МВФ спрямовуються на підтримку курсу національної валюти, міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу, згідно з Статутом МВФ[15].

Україна, як повноправний член МВФ, здійснює щорічні консультації щодо стану валютного регулювання за статтею ІV Статуту МВФ, впровадження статистичних та фінансових стандартів та отримання технічної допомоги.

Квота України у Фонді в результаті завершення 13 перегляду квот (з 03. 03. 2011) складає 1 млрд. 252 млн. спеціальних прав запозичення, що складає 0, 576% квоти МВФ.

Активна співпраця з цією організацією розпочалася у жовтні 1994 року з розробки українським урядом, разом з експертами МВФ, програм макроекономічної стабілізації та реформування економіки.

За роки співробітництва України з МВФ (1994 – 2011 рр.) отримано близько 12, 259 млрд. СПЗ, що складає близько 18, 28 млрд. дол. США кредитних ресурсів. Протягом 1994-2002 років Україною від МВФ було отримано близько 3, 009 млрд. СПЗ, що дорівнює 4, 29 млрд. дол. США кредитних ресурсів за програмами STF, Stand-by, EFF, що було обумовлено девальвацією курсу національної валюти, слабкістю резервів НБУ та платіжного балансу. Протягом 2008-2009 років в рамках програми Stand-by було отримано кредитних ресурсів близько 7 млрд. СПЗ, що складає близько 10, 6 млрд. дол. США [16].

Крім того, у серпні та вересні 2009 року Україна, як країна-учасниця МВФ, отримала кошти на свій рахунок авуарів в рамках загального та спеціального розподілів на загальну суму 1, 309 млрд. СПЗ. В листопаді і грудні 2009 року на виконання рішення Кабінету Міністрів України Міністерство фінансів зверталося до МВФ з вимогою про конвертацію зазначених фінансових ресурсів. За результатами проведеної роботи було залучено 1, 228 млрд. СПЗ (еквівалент приблизно 2 млрд. дол. США).

У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів.

Перший етап (1994-1995 роки). У цей період України було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики (STF) на суму 498, 7 млн. СПЗ (763, 1 млн. дол. США.) для підтримки платіжного балансу України. Через невиконання Україною ряду умов програму було завершено завчасно та з боку МВФ по цій програмі не надано залишків кредитування на суму 900 млн. дол..

Другий етап (1995-1998 роки). Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1318, 2 млн. СПЗ. (1935 млн. дол. США.) за трьома річними програми „Стенд-бай”. Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України.

Третій етап (1998-2002 роки). Впровадження Програми розширеного фінансування (EFF-Extended Fund Facility), яка передбачає надання Україні кредиту на загальну суму 2, 6 млрд. дол. США. У грудні 2000 року термін дії Програми EFF було продовжено до вересня 2002 року, але в результаті Фонд так і не надав Україні залишкової суми кредитів (визнавши негативними висновки останнього перегляду ходу виконання програми) [16].

Таким чином, Україна отримала у рамках Програми EFF 1193, 0 млн. СПЗ (1. 591, 0 млн. дол. США.), які були спрямовані на поповнення валютних резервів Національного банку України.

Четвертий етап (2004 – 2005 роки). Після завершення співробітництва за Програмою EFF Уряд України серед прийнятних форм подальшого співробітництва України з Міжнародним валютним фондом на безкредитній основі обрав попереджувальну програму “Стенд-бай”.

Заходи програми спрямовані на подальше впровадження економічних реформ в Україні та фокусувалися на проведенні зваженої бюджетної політики, удосконаленні податкового законодавства, фінансовому оздоровленні ПЕК та системних перетворень в агропромисловому комплексі, реформуванні житлово-комунального господарства, покращенні інвестиційного клімату, завершення переговорів щодо вступу до СОТ.

11 березня 2004 року Прем’єр-міністром України В. Януковичем та Головою Національного банку України С. Тігіпком було підписано Лист