Аналіз впливу основних світових фінансових організацій на соціально-економічний розвиток України

Кредити МВФ ніяким чином не змінили цей негативний тренд, тому що всі його фінансові вливання лише оперативно стримували проблему дефіциту

платіжного балансу, ігноруючи реальні причини виникнення цієї дестабілізуючої економіку Україну ситуації, посилюючи її згубний вплив на Україну в довгостроковій перспективі.

Основні ж причини, які стали наслідком багатьох негативних явищ

в економіці України – це низький ступінь диверсифікації експорту, високий рівень залежності від імпорту, у т. ч. енергетичних матеріалів, які займають у структурі імпорту на 2011 р. – 31%.

У додатку В надаються дані, яки дозволяють визначити присутність стабільної динаміка негативного сальдо платіжного балансу.

У додатку Г наведена негативна динаміка показники розвітку зовнішнього сектору економіки України за 2009-2011 роки. Упродовж останнього десятиліття структура експорту України та країни призначення експорту змінилася лише дуже незначною мірою. Металургійний сектор надалі переважає в експорті: на нього припадає понад 40% загального обсягу експорту. Упродовж 2009 року ця ситуація дещо змінилася внаслідок різкого падіння попиту й цін у цьому секторі, хоча у 2010 році їх зростання почало відновлюватися (дивись рис. 2. 2).

 

Рисунок 2. 2 – Склад експортного кошика, 2000 – 2008 рр., % [20]

 

Хоча немає достатньої кількості історичних даних, щоб визначити причинний зв'язок, в такій відкритій і слабо диверсифікованій економіці, як українська, тим не менш, украй гостро стоїть питання про уразливість до зовнішніх шоків, пов'язаних з цінами та попитом.

Різкий спад у металургійному секторі привів до істотного зниження валютних надходжень і збільшення дефіциту платіжного балансу, що далі призвело до значної девальвації гривни, і все це було результатом ігнорування реальних причин економічної вразливості України, і не було зроблено достатніх суттєвих мір щодо системного підходу вирішення проблеми, в замін цього, проводилася помилкова політика нагромадження зобов’язань перед міжнародними фінансовими інститутами.

Рівень концентрації експорту є високим і вартість торгівлі надалі залежить від нестабільних цін на метал та хімічну продукцію. В Україні наявний високий рівень концентрації експорту порівняно з іншими країнами, і на цю проблему також вказують інші оцінки концентрації експорту. Відповідно до рис 2. 3, динаміка ВВП показує чітку кореляцію із цінами на сталь.

 

Рисунок 2. 3 – Динаміка ВВП України і цін на сталь за 2002-2009 рр [21]

 

З отриманням зовнішніх кредитних ресурсів пов'язана проблема надзвичайної ваги для економіки країни в цілому – проблема зовнішнього боргу.

За роки співпраці МВФ з Україною ситуація в економіці країни істотно не змінилася, а вирішення гострих ключових соціально-економічних питань було тільки лише відстрочено.

Крім цього з'явилися два загрозливих чинника економічної та соціально дестабілізації – це зовнішній борг України і нав'язування МФІ у своїх програмах макроекономічного розвитку жорстких заходів щодо скорочення бюджетних витрат і соціальних трансфертів.

Головною особливістю отримання кредитів від МВФ є його політичні та економічні вимоги до уряду тієї країни, яка претендує на отримання позики. Таким чином одночасно з отриманням прямого прибутку (що цілком зрозуміло й розумно для будь-якого фінансового інституту) Фонд лобіює інтереси найбільших своїх кредиторів, усіляко перешкоджаючи нормальному розвиткові економіки інших країн. Перш за все в штучному створенні ситуації, за якої конкурентоспроможність країни падає. МВФ висуває українському уряду такі вимоги:

- розширити базу оподаткування «для забезпечення надходження доходів»;

- знизити поріг обороту платників за спрощеною системою оподаткування до 300 тис. грн як для фізичних, так і для юридичних осіб [23];

- скасувати звільнення від обкладення ПДВ сільського господарства та інших видів діяльності;

- знизити рівень витрат Стабілізаційного фонду;

- скасувати заплановане збільшення тарифної сітки зарплат і з 586 до 778 грн до грудня 2010 року [20];

- підвищити незалежність Національного банку;

- обмежити дефіцит НАК «Нафтогаз» на рівні 1% від ВВП у 2010 й 2011 роках [23];

- знизити виплати працюючим пенсіонерам до 50% від загального розміру, але не нижче прожиткового мінімуму, підвищити пенсійний вік[24];

- підвищити ціну на газ для населення та комунальних підприємств удвічі, а потім щокварталу на 25%;

- запровадити штрафні санкції та застосовувати їх до тих, хто не забезпечує своєчасної оплати послуг ЖКГ.

Наслідки цих заходів загострять соціальну ситуацію в Україні і без того тяжку. Відповідно до рис. 2. 4, простежується позитивна динаміка, але ступень бідності в Україні достатньо великий, навіть враховуючи спад. Але реалізація вимог МВФ, очевидно, розвернуть цій позитивний тренд в зворотному напрямку.

Відповідно рис. 2. 5, обсяги державного боргу продовжують зростати надзвичайно високими темпами. Доля МВФ в державному боргу становить 77, 2%. Так, за 9 місяців борг зріс на 86, 4 млрд. грн., або 27 відс., та досяг 404, 3 млрд. грн. Тільки за вересень 2010 року він збільшився на 23 млрд. грн., або 5, 7 відсотка. Із такими темпами до 2014 р. державний борг України зрівняється з її ВВП. Причому, жодного механізму, який би забезпечив зростання економіки хоча б для повернення боргів, Кабміном не передбачено. Отже, в недалекому майбутньому Україну цілком може чекати суверенний дефолт.

У вересні 2011 року на кожного громадянина вже