Антропогенна сукцесія рослинності відвалів вугільних шахт Донбасу

 

1.Аналіз сучасного стану вивченості рослинного покриву відвалів шахт Донбасу показав цілісність цієї антропогенно перетвореної фітобіоти, що дозволяє використати методи вибіркового дослідження з наступною екстраполяцією на всю територію Донбасу. Якісні методи оцінок рослинного покриву, що використовувались до цього, вичерпали себе, і для поглибленого дослідження необхідно використання сучасних статистичних методів та системного аналіза.

2.На основі вивчення 312 пробних площ на 47 териконах, які охоплюють усю різноманітність екотопів відвалів, побудовано ценохроноклин рослинності, що відображає часовий аспект зміни рослинності з урахуванням трансформації їх просторового варіювання. На ценохроноклині за флористичними і ценотичними критеріями виділені три стадії сукцесії, що є елементами одного рівня цілісності.

3.Отримані при систематичному і типологічному аналізі сукцесійних стадій дані, порівняння з природними флорами та результати флористичної класифікації рослинностi показали, що рослинність вiдвалiв розвивається у напрямі формування структури, притаманної зональнiй рослинностi, що зазнає антропогенного впливу на фоновому для регiона рiвнi.

4. Просторовий розподіл видів у фітоценозах на відвалах має контагіозний характер за умови, якщо масштаб розгляду співпадає з плямистістю розподілу чинників середовища. Частіше це співпадає з розмірами ділянок, однотипних за характером рельєфа. Усередині цих ділянок характер розподілу визначається ступенем адаптації виду, характером розмноження та часовою фазою існування даного виду у ценозі; якщо умови місцезростання наближаються до оптимальних, розподіл виду тяжіє до випадкового або регулярного. На рівні цілих угруповань гомогенітет підвищується під кінець сукцесії.

5.За результатами дисперсійного анализу ценохроноклин рослинності відвалів уявляє єдиний сукцесійний ряд, угруповання якого в різних місцезростаннях пов’язані поступовими переходами. Сукцесійний статус видів визначено як місце і значимість у цьому ряді. Він зумовлюється тенденціями розвитку угруповання та чинниками, що на них впливають.

6.Кластерним аналізом виділені екологічно схожі групи видів, подібність яких при використанні кореляційної матриці значною мірою зумовлена їх розподілом у часі та просторі, а на основі парціальних кореляцій виявляється подібність екології видів при видаленому впливі міжвидових відношень. Зміна екологічних умов в ході сукцесії відображається також в поділі видів на групи. Поява видів наступної стадії сукцесії відносно зближує види попередніх стадій.

7.На різних стадіях сукцесії визначені показники чутливості і впливу найрясніших видів, що в сукупності дає оцінку їх відносної конкурентоздатності. Зміни їх у ході сукцесії пов*язані зі зміною стану виду в угрупованнях: або з*являються більш конкурентоздатні види, або ж зміна екологічних умов призводить до підвищення конкурентоздатності наявних видів. Цьому відповідає загальне зростання напруги міжвидових взаємовідношень, які на третій стадії відіграють визначальну роль у структурі угруповань.

8.Рослинність відвалів характеризується континуальністю і нечіткими межами угруповань, представлена 7 асоціаціями, із яких дві: Persicario – Obernetum behenii і Poo compressae – Hieracietum virosae – описані вперше, що відображає своєрідність початкового етапу формування рослинності на відвалах. Наступне наближення до зональної рослинності виражається у підвищенні цілісності угруповань та в урізноманітненні складу асоціацій.

9.Сукцесія рослинності на відвалах шахт контролюється динамічним комплексом наявних абіотичних чинників і міжвидових взаємовідношень в угрупованнях, що призводить до появи каскадного эфекту в формуванні рослинності, найяскравішим проявом якого є сукцесійні стадії.

10.Рослинність відвалів шахт є зручним об’єктом для відпрацювання та перевірки методичних питань вивчення синантропної рослинності. Розроблені в її умовах методи (аналіза гомогенітету, міжвидових взаємовідношень та ін.), можна застосовувати для вивчення рослинності іншого генезиса.

11.Виявлені в ході досліджень закономірності розвитку рослинного покриву на відвалах вугільних шахт і нагромаджена база даних є основа для науково обгрунтованого формування сталих штучних фітоценозів і контролю їх сукцесійних змін.

 

 

1.Повх В. Н., Жуков С. П. О формировании сообществ высших растений на отвалах угольных шахт // Интродукция и акклиматизация растений. – 1995. – Вып. 22. – С. 89-91.

2.Жуков С. П. Застосування коефіцієнтів подібності при вивченні рослинності відвалів вугільних шахт // Укр. ботан. журн. – 1998. – № 5. – С. 542-545.

3.Жуков С. П. Сукцессионный статус видов в растительных сообществах отвалов и его использование в целях фитоиндикации // Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития. Материалы третьей международной научной конференции (Донецк, 3-5 сентября 1998 г.). – Донецк: Мультипресс, 1998. – С. 36-40.

4.Жуков С. П. Каскадний ефект первинної сукцесії на відвалах вугільних шахт Донбасу // Укр. ботан. журн. – 1999. – № 1. – С. 5-10.

5.Повх В. Н., Жуков С. П. Изменение продуктивности растительных сообществ по основным градиентам среды на отвалах угольных шахт Донбасса // Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития. Тезисы докладов международной научной конференции (Кривой Рог, май 1993 г.). – Донецк, 1993. – С. 182.

6.Жуков С. П. О межвидовой сопряженности на террикониках Донецка // Актуальные вопросы ботаники и экологии. Материалы конференции молодых учёных (Харьков, 1996 г.). – Харьков, 1996. – С. 49.

7.Жуков С. П. До вибору методики вивчення динаміки рослинності в умовах териконів // Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття. Матеріали X з'їзду українського ботанічного товариства (Полтава, 22-23 травня 1997 р.). – Київ, 1997. – С. 197-198.

8.Жуков С. П. Вплив місцерозташування на процес формування рослинності відвалів // Актуальні питання ботаніки та екології. Матеріали конференції молодих вчених (Херсон-Лазурне, 7-11 вересня 1998