Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Безпека життєдіяльності, охорона праці

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
432
Мова: 
Українська
Оцінка: 

радіації Рmax. Це можна визначити за даними розвідки або за таблицями.

2.Визначається коефіцієнт ослаблення дози радіації захисної споруди. Цей коефіцієнт залежить від матеріалу, товщини перекриття та розташування захисної споруди (вбудована, чи розташована окремо). Коефіцієнт визначачається за формулою:
 = ( : ) ∙ 2(),
де  - коефіцієнт ослаблення дози радіації;  - коефіцієнт розміщення (для сховищ, окремо розташованих за межами забудови - 1, в межах забудови - 2, для сховищ вбудованих у будинках: для стін - 2, для перекриттів - 4, для сховищ вбудованих у виробничних спорудах або житловому кварталі: для стін - 4, для перекриттів - 8; h - товщина захисного шару сховища, м, d - товщина шару половинного ослаблення матеріалу перекриття захисного шару, м (за табл. 13.6).
Таблиця 13.6
Шар половинного ослаблення радіації різних матеріалів, d, см
МатеріалГустина п, г/см3Товщина шару, см
у-випромінювання проникаючої радіаціїу-випромінювання радіоактивного забрудненнянейтронів
Залізо, сталь7,831,811,5
Свинець11,321,3—1,812
Скло1,4-7,7-
Вапняк2,78,510        -
Цегла звичайна1,614,4139,1
Кладка цегляна1,5158,710,0
Цегла саманна1,5_14-
Ґрунт1,614,48,112,0
Мерзлий ґрунт1,2-1,5-10—12-
Глина утрамбована2,06116,3     -
Бетон2,3105,612,0
Кладка бутова2,49,65,4
Склоплас
тик1,712,08,04,0
Поліетилен0,9524,014,02,7
Лід0,92614,53,0
Дерево (залежно0,733
від породи)20—409,7
 
 = 1(10:5) ∙ 2( ) = 8.
Отже, коефіцієнт ослаблення становить 8.
3.Визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості території об'єкта при одноразовому опроміненні за 4 доби:
Через 2 год від моменту аварії, тривалість робочої зміни - 4 год, відбувся на об’єкті ядерний вибух.
),
де Двідкр - доза опромінення - Р; 
tп - час початку опромінення = 4 + 2 = 6 год; 
tк - час закінчення опромінення = 4 год;
n = 1,2. 
 = 5  75 :     ) =  5  75 : (8,5 – 5,3) = 117,2 Р.
4.Визначається необхідний коефіцієнт ослаблення захисної споруди, за умови, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген:
  =  : 50,
де   - необхідний коефіцієнт ослаблення;  - доза опромінення на відкритій місцевості; 50 Р - одноразова доза опромінення за 4 доби.
  = 117,2 : 50 = 2,3.
Визначений коефіцієнт ослаблення () порівнюється з необхідним коефіцієнтом ослаблення  . Якщо визначений коефіцієнт ослаблення більший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то за захисними властивостями захисна споруда забезпечує захист персоналу від радіаційного ураження, а якщо визначений коефіцієнт ослаблення менший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то захисна споруда не захистить від радіаційною ураження.
Отже, визначений коефіцієнт ослаблення дози радіації 8, а необхідний коефіцієнт ослаблення  2,3. Оскільки визначений коефіцієнт ослаблення дози радіації більший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то можна зробити висновок, що захисна споруда при виникненні надзвичайної ситуації  забезпечує захист персоналу від радіаційного ураження.
 
4.1.Оцінювання захисної споруди за життєзабезпеченням.
До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопоста¬чання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і зв'язок. Під час оцінювання систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити неперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. У роботі розглянуто оцінювання тільки повітропостачання - однієї з основних систем життєзабезпечення людей.
Норми (Wнорм) зовнішнього повітря, що подається до захисної споруди:
а)за режимом І - 8, 10, 11, 13 м3/год/людину - відповідно до 20° С (І кліматична зона), 20 - 25° С (II зона), 25 - 30° С (III зона), понад 30° С (IV зона).
б)за режимом II - 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину, що працює на пункті управління (ПУ).
Сьогодні промисловість виготовляє фільтровентиляційні комплекси ФВК-І і ФВК-ІІ.
У сховищах великої вмістимості крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3, які працюють тільки в режимі І.
Продуктивність (Wзаг) фільтровентиляційних комплексів ФВК-І і ФВК-ІІ в режимі І - 1200 м3/год, в режимі II - 300 м3/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900-1300 та 1300 -1800 м3/го. ( ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі III.).
За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70 (для 150 осіб регенерація можлива 6 годин).
Послідовність оцінювання:
Визначають необхідну кількість людей, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II (окремо ! ) Мзаг (осіб):
Мзаг = Wзar / Wнорм
де Wзar - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год; Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається до захисної споруди, м3/год/людину.
Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в режимі І і ІІ (окремо) Кж:
Кж = Мзаг / Мф
де Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.
Якщо Кж > 1, то система повітропостачання сховища забезпечує виробничий персонал чистим повітрям, якщо Кж < 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами як у режимі І, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів дія збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів до досягнення потрібної потужності.
Для захисту персоналу від НХР передбачити обладнання для роботи системи повітропостачання в режимі повної ізоляції.
Завдання. Оцініть
Фото Капча