Безпека життєдіяльності, охорона праці

Висновки. Отже, оцінка інженерної обстановки проводиться з метою визначення масштабів руйнування, обсягів, термінів і черговості, а також сил і засобів для проведення рятувальних та невідкладних робіт.

Результати проведених розрахункових завдань дають підстави зробити такі висновки:

-ступінь руйнування населеного пункту сильний, характер руйнування будівель і споруд становить  ≈ 70 %;

-при ступені руйнування населеного пукту 0,7 ступінь руйнування об’єкту сильний  і становить 60%;

-втрати незахищеного населення при ступені руйнування 0,7 становлять: загальні втрати - 40%, безповоротні - 10%, санітарні – 30% (в тому числі 13,5% легкі, 12% середні та 4,5% важкі втрати);

-при ступені руйнування населеного пункту 0,7, площею населеного пункту 50  , кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях за протяжності комінікацій 5000 м/  становить 37, а за про тяжності комінікацій 10000 м/  = 70;

-тривалість проведення невідкладних робіт одного виду становить 3,9 год;

-при виникненні надзвичайної ситуації захисна споруда забезпечує всю працюючу зміну, оскільки коефіцієнт місткості захисної споруди більший 1;

-захисна споруда при виникненні надзвичайної ситуації забезпечує захист персоналу від радіаційного ураження.

 

Завдання 2. Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті.

Приклад виконання.

1.Вихідні дані для прогнозування масштабів зараження СДОР.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок виробничих аварій як вихідні дані приймається:

-кількість викинутої СДОР ( ) – її вміст у максимальній за об’ємом окремій ємкості (технологічній,складській,транспортній та ін.)

-метеорологічні умови : інверсія, швидкість вітру – 1 м/с.

При прогнозуванні масштабів зараження безпосередньо після аварії потрібно брати конкретні дані про кількість викинутої (розлитої) речовини і реальні метеорологічні умови на момент аварії :

-тип викинутої при аварії СДОР;

-кількість викинутої (розлитої) СДОР,   - 30(т);

-час від початку аварії, N, год;

-температура повітря,  - 20°С;

-швидкість вітру,  – 4 (м/с);

-напрям (азимут) вітру, (град) - 270°;

-стан вертикальної стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія, конвекція) - інверсія.

 

 

2.Послідовність прогнозування масштабів зараження СДОР

2.1.Визначення глибини зони зараження СДОР. Глибина зони зараження первинною (вторинною хмарою СДОР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній (вторинній) хмарі і швидкості вітру.

Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі СДОР визначається за формулою:

  = 0.28   0.30   1.0   1.0   30 = 2.52 (т),

де   – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР;   - коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсикози хлору до граничної токсикози іншої СДОР;   – коефіцієнт, що враховує стан вертикальної стійкості атмосфери, приймається рівним : інверсія = 1;   – коефіцієнт, що враховує температури повітря;  – кількість викинутої (розлитої) при аварії речовини (т).

Глибина зони зараження первинною хмарою СДОР   визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру, звідси :  (км)

Еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі СДОР визначається формулою :  =

 

де,    – коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР,   – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру,   – коефіцієнт, що залежить від часу, що минув після аварії, h- товщина шару рідини, м (0,05 м), d – густина СДОР, т/м³.

Тривалість випаровування рідини з поверхні розливу (тривалість вражаючої зони СДОР) розраховується за формулою : 

 

Глибина зараження вторинною хмарою СДОР   визначається залежно від еквівалентної кількості у вторинній хмарі і швидкості вітру.

 

Повна глибина зони зараження обумовлюється впливом первинної і вторинної хмари СДОР:

, де  - більший із розмірів   і  , - менший із розмірів   і  .

 

Отримане значення глибини зони зараження порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас, що визначається за формулою :  де  - швидкість переносу попереднього фронту зараженого повітря, км/год.

 

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження СДОР (Г) приймається менше із двох порівнюваних між собою значень   і   : 

 

Отже, глибина зони зараження прикладу становить = 7,32 (км).

2. Визначення площі зараження СДОР

Площа зони фактичного зараження СДОР розраховується за формулою:  ,

Де  – коефіцієнт, що залежить від стану вертикальної стійкості атмосфери, дорівнює : інверсія -0,081, Г- розрахункова глибина зони зараження СДОР.

На топографічних картах і схемах зона фактичного зараження СДОР має форму еліпса, параметри якого визначаються із співвідношень:

l(довжина)=Г=7,32

b(ширина)=   0,189 (км)

Площа розливу визначається за формулою:

 

Площа зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР визначається за формулою:

 ,

де Г-глибина зони зараження первинною(вторинною)хмарою СДОР,   – кутовий розмір зони можливого зараження,який залежить від швидкості вітру і визначається в градусах.

Отже, зробивши відповідні розрахунки для прогнозування масштабів зараження СДОР та визначення площі зараження СДОР можна з упевненістю сказати,що аварія на технічному трубопроводі призведе до утворення зони зараження СДОР з такими параметрами:

Глибина зони зараження – 7,32 км;

Площа зони фактичного зараження – 4,34  ;

Кутовий розмір зони можливого