Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Безпека життєдіяльності, охорона праці

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
432
Мова: 
Українська
Оцінка: 

від 138 до 172 Дж/с (категорія Iб), до них відносяться, наприклад, основні процеси точного приладобудування і машинобудування;

- фізичні середньої тяжкості (категорія II) з енерговитратами від 172 до 232 Дж/с (категорія IIа), з енерговитратами від 232 до 293 Дж/с (категорія IIб), до них відносяться роботи в механоскладальних, механізованих ливарних, прокатних, термічних цехах і т.п.;
- важкі фізичні (категорія III) з енерговитратами більше 293 Дж/с, до них належать роботи, пов'язані з систематичними фізичними напругою і перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, в ковальських цехах з ручною ковкою, ливарних з ручним набиванням і заливкою опок і т.п.
Нормуються допустимі та оптимальні параметри мікроклімату. Оптимальні поширюються на всю робочу зону, допустимі – на постійні робочі місця (ПРМ) і місця тимчасового перебування (МТП). Допустимі показники встановлюються у випадку, коли з технологічних, технічних чи економічних причин неможливо забезпечити оптимальні норми.
Встановлені ГОСТ 12.1.005-88 оптимальні та допустимі параметри мікроклімату для виробничих приміщень наведені в табл. 17.2, 17.3.
 
Таблиця 17.2 
Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
 
Період року
Категорія робіт
Температура, оС
Відносна вологість, %Швидкість руху повітря, м/с, не більше
Холодний 
Легка - Iа22-24 40-600,1 
Легка - Iб21-230,1 
Середньої тяжкості - IIa18-200,2 
Середньої тяжкості - IIб17-190,2
Тяжка – Ш16-180,3 
ТеплийЛегка - Iа23-250,1 
Легка - Iб22-240,2
Середньої тяжкості - IIa21-230,3 
Середньої тяжкості - IIб20-220,3 
Тяжка – Ш18-200,4
 
Таблиця 17.3
Допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодний і перехідний періоди року.
 
Період року
Категорія робіт
Температура, °С
Відносна
вологість, %
Швидкість
руху повітря, м/с
 
ПРММТП
 
Холодний
Легка - Iа21-2518-2675≤ 0,1
Легка - Iб20-2417-2575≤ 0,2
Середньої тяжкості - IIa17-2315-2475≤ 0,3
 
Середньої тяжкості - IIб15-2113-2375≤ 0,4
 
Тяжка – Ш13-1912-2075≤ 0,5
ТеплийЛегка - Iа23-2520-3055 (при 28°С)0,1-0,2
 
Легка - Iб22-2419-3060 (при 27 °С)0,1-0,3 
Середньої тяжкості - IIa21-2317-2965 (при 26°С)0,2-0,4 
 
Середньої тяжкості - IIб20-2215-2970 (при 25°С)0,2-0,5 
 
Тяжка – Ш18-2013-2875 (при 24°С)0,2-0,6
 
Завдання 2. Розрахунок кратності повітрообміну приміщення. Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції.
Відповідно до санітарних норм усі виробничі і допоміжні приміщення повинні вентилюватися. Необхідний повітрообмін (кількість повітря, що подається чи видаляється з приміщення) в одиницю часу (L, м3/год) може бути визначений різними методами в залежності від конкретних умов. В аерації або природній вентиляції необхідний повітрообмін створюється за рахунок різниці щільності теплого повітря, що знаходиться всередині приміщення, і більш холодного зовнішнього, а також в результаті наявності вітру. Вона може бути неорганізованою і організованою. 
Неорганізована природна вентиляція – інфільтрація (природне провітрювання) – здійснюється зміною повітря в приміщеннях через нещільності в елементах будівельних конструкцій завдяки різниці тиску зовні й усередині приміщення. Такий повітрообмін залежить від ряду випадкових факторів (сили і напрямку вітру, різниці температур зовнішнього і внутрішнього повітря, площі, через яку відбувається інфільтрація). Для житлових будинків інфільтрація досягає 0,5-0,75, а  в промислових будинках 1-1,5 обсягу приміщень у годину. Для постійного повітрообміну необхідна організована вентиляція.
Задача. Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром aˣb та висотою С, якщо в ній перебуває N студентів, кожен з яких видихає М г/год вуглекислого газу. Гранично допустима  концентрація СО2 дорівнює 1,5 г/м3. Концентрація СО2 в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м3 (див. табл. 17.4).
Таблиця 17.4
Вихідні дані
 
Вихідні даніВаріант
 
0123456789
Розміри аудиторії aˣb, м10ˣ613ˣ512ˣ611ˣ512ˣ510ˣ510ˣ612ˣ613ˣ611ˣ6
 
Висота аудиторії С, м3,02,72,83,23,43,83,02,62,92,8
 
Кількість студентів N25302831272618202117
Кількість СО2 від дихання 
людини М, г/год30272928353334302927
 
Вказівки до розв’язання задачі.
Кратність повітрообміну в приміщенні K, 1/год, показує кількість змін повітря в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою:
K = L / V,                           (1)
де L – необхідний повітрообмін в приміщенні, м3/год;
V – об’єм приміщення, м3.
Необхідний повітрообмін L, м3/год, можна визначити за формулою:
L = G / (q1 – q2),                   (2)
де G – кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;
q1 – концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м3.
q2 – концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м3.
 
Завдання 3. Ергономічна оцінка робочого місця.
Ергономічна оцінка системи проводиться за наступною узагальненою схемою (табл.17.5).
Таблиця 17.5
Схема ергономічної оцінки робочого місця
з/пХарактеристика
12
Основні дані
1Опис характеру діяльності працівника
2Характер дій працівника: особливості прийому і обробки інформації, виконання керуючих дій, послідовність
Фото Капча