Безпека життєдіяльності, охорона праці

Література: 3Б, 6Б, 2Д, 8Д.

 

 

Тема 4. Невідкладна допомога при нещасних випадках

Питання, які розглядаються

1.Призначення першої медичної допомоги та загальні принципи її надання.

2.Надання першої медичної допомоги при різних видах травм.

 

Актуальність теми. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 30% осіб, які загинули внаслідок нещас¬них випадків та надзвичайних ситуацій, могли б бути врятовані, якби їм своєчасно і правиль¬но надали першу долікарняну допомогу або своєчасно забезпечили доставку до медичного закладу. Своєчасно надана та правильно проведена перша долікарняна допомо¬га не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне лікування, запобігає розвиткові важких ускладнень, а після завершен¬ня лікування зменшує втрату працездатності або ступінь каліцтва. Тому, володіння навиками надання першої медичної допомоги є особливо важливим, оскільки в деяких випадках неправильні дії можуть призвести до більшої шкоди, ніж просто бездіяльність.

Теоретичні відомості. Перша долікарняна допомога – це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами: 

- правильність; 

- доцільність; 

- швидкість;

- продуманість; 

- рішучість; 

- спокій.

При наданні першої долікарської допомоги потрібно дотримуватись наступної послідовності: 

- усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із води); 

- оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність заходів щодо його спасіння; 

- виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо); 

- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транс¬портування потерпілого в найближчу медичну установу; 

- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар. 

Розрізняють наступні види допомоги: перша медична, долікарська, перша лікарська, кваліфікована і спеціалізована.

Перша медична допомога (ПМД) – заходи, що мають за мету порятунок життя травмованого або попередження появи важких наслідків ураження і виникнення ускладнень. Надається безпосередньо на місці події як самодопомога або свідком випадку.

Долікарська допомога доповнює дії, що надавалися при ПМД і має своїм основним призначенням боротьбу із розладами, загрозливими для життя, попередження травматичного шоку і боротьбу з ним. Надається фельдшером.

Перша лікарська допомога має наступні основні завдання: профілактику шоку і боротьбу з ним; усунення безпосередньо загрозливих для життя наслідків ураження (кровотечі, розлад дихання та  а .); попередження розвитку інфекції в рані; підготовку до подальшого транспортування. Надається лікарем.

Кваліфікована медична допомога має завдання усунення важких загрозливих для життя наслідків уражень, боротьбу з ускладненнями і їх профілактику, а також створення найбільш сприятливих умов для подальшого лікування. Надається лікарем (хірург чи терапевт).

Спеціалізована медична допомога – вищий вид кваліфікованої медичної допомоги, що передбачає найбільш повне й широке використання останніх досягнень медичної науки і практики лікування потерпілих. Надається лікарями – фахівцями в спеціалізованих лікувальних установах із застосуванням необхідного медичного оснащення.

З розглянених заходів медичної допомоги особливу увагу потрібно приділити першій медичній допомозі, яка обумовлює ефективність наступних.

Вимоги до особи, яка надає першу медичну допомогу. Особа, яка надає ПМД, повинна знати:

- ознаки порушень життєво важливих систем організму;

- правила, методи, прийоми надання ПМД стосовно характеру отриманого потерпілим ушкодження;

- способи транспортування потерпілих.

Особа, яка надає ПМД, повинна вміти:

- користуватися аптечкою швидкої допомоги та використовувати підручні засоби при наданні ПМД;

- оцінити стан потерпілого та визначити, якої допомоги в першу чергу він потребує;

- правильно здійснювати весь комплекс  а прокид реанімаційної допомоги: забезпечувати вільну прохідність дихальних шляхів; виконувати штучне дихання („з рота в рот", „з рота в ніс"), закритий масаж серця; тимчасово зупиняти кровотечу шляхом накладення джгута чи стискуючої пов'язки; оцінювати ефективність і при необхідності коректувати реанімаційні заходи з урахуванням стану потерпілого;

- накладати пов'язку при ушкодженні тіла людини (опіках, обмороженні, пораненні);

- іммобілізувати ушкодження частини тіла шляхом накладання косинки, пов'язки та транспортної шини при переломах кісток, вивихах, забитих місцях і розтягнення зв'язок;

- використовувати підручні засоби при перенесені та транспортуванні потерпілого;

- надавати допомогу при ураженні електричним струмом, при утопленнях, тепловому, сонячному ударі, при гострих отруєннях, втрати свідомості;

- визначити необхідність виклику швидкої медичної допомоги, медичного працівника, евакуювати постраждалого випадковим транспортом.

Послідовність надання ПМД:

- усунути вплив дії факторів, що загрожують здоров'ю і життю людини;

- оцінити стан потерпілого;

- надати допомогу на місці;

- постійно