Безпека життєдіяльності.Методичні рекомендації

Критичні ситуації породжені природним середовищем.

Сучасна людина більшу частину свого часу знаходиться у соціальному та техногенному середовищі і тільки під час відпочинку, роботи, проживання у природному середовищі або під час подорожі авто, авіа, залізничним і морським транспортом може потрапляти у критичні ситуації викликані аварією чи катастрофою у віддалених районах землі.

Опинившись у дикій місцевості людина має більше шансів вижити якщо вона знає і вміє:

• надавати першу медичну допомогу;
• орієнтуватися на місці;
• добувати мінімум води та їжі;
• розводити вогнище із наявних речей;
• зводити тимчасові сховища;
• сигналізувати.

Подібні знання можна одержати із спеціальної літератури присвяченої туризму або практичного навчання у туристичних гуртках та походах.

Людина в природних умовах може стикатись з психофізіологічними факторами (психічною пригніченістю, страхом, самітністю, перевтомою, біллю, жагою, голодом), фізичними (високою або низькою температурою повітря, сильним вітром, підвищеною вологістю тощо), біологічними (зустріччю із хижаками, зараженням інфекціями чи паразитами, комахами у вигляді кліщів, комарів) тощо.

Потрапивши до екстремальної ситуації не слід піддаватися паніці, поганому настрою, страху і т. п., оскільки це заважає і затримує приймання адекватних рішень і дій. Роздивіться довкруги, можливо Вам щось стане у пригоді. Поміркуйте над Своїм станом, оберіть стратегію своєї діяльності. В одних випадках, коли надії на те, що Вас будуть шукати немає, можна спробувати відшукати населений пункт самостійно, у тих випадках коли є шанс, що Ваше зникнення помітять і почнуть пошукові роботи, краще чекати на місці. У будь-якому випадку, якщо Ви не отримали якихось серйозних ушкоджень навіть при повному голодуванні але із достатньою кількістю води у Вас є достатньо часу до настання незворотних змін в організмі, а це декілька тижнів!

Якщо Ви один і відчуваєте самітність чи пригніченість можна відволіктися розмовою із самим собою, пригадуванням анекдотів чи смішних історій або ж зануритися у роботу. Не бійтеся голоду, людина здатна протриматися без їжі але із достатньою кількості води досить довго і без значної шкоди для організму.

У стані спокою внутрішні енерговитрати організму на 1 кг маси тіла людини складають 1 ккал на годину, як зазначалося раніше це так званий метаболічний еквівалент. В середньому в організмі людини знаходиться ліпідів у вигляді жирової тканини 20%, білків 8%; вуглеводів у вигляді глікогену 3%. Використати без значних наслідків для здоров’я організм може біля 15-18% від початкової ваги. Смертельна втрата ваги при повному голодуванні для людини із нормальною вагою коливається в межах 30-40% від початкової ваги. Таким чином для людини вагою у 70 кг енергорезерви складають близько 24-51 Мкал. Цієї величини енергорезерву організму вагою у 70 кг вистачить на 14-38 діб при повній бездіяльності. Для розрахунку приблизного часу життєдіяльності середньостатистичної людини у стані повного голодування при різній фізичній активності можна із формул:

 де Q – кількість енергії, яка необхідна для життєдіяльності, або виділяється із внутрішніх резервів організму, ккал;

M – початкова вага людини, кг;

t0 – час відпочинку на добу, годин;

е -мінімальний метаболізм в організмі, 1 ккал/кг•год;

a – метаболізм під час роботи (1-7), ккал/кг•год;

N – кількість діб можливого голодування;

φ – ступінь втрати ваги від початкової величини, критична величина дорівнює 0, 4 мас. ч.

Необхідність води у звичайних кліматичних умовах виражається у 2-3 л на добу. Втрата води у 1-5% викликає жагу, нездужання, втрату апетиту, млявість та сонливість, почервоніння окремих ділянок шкіри. Втрата води у 6-10% не несе необоротних змін в організмі при цьому людина відчуває: запаморочення, головну біль, утруднення дихання, тремтіння ніг та рук, сухість у роті, синюшний колір шкіри, порушення мови, втрата можливості йти. Втрата води організмом у 11-20% викликає марення, спазм м’язів, розпухання язику, притуплення слуху та зору, втрата 15% від початкової ваги при температурі вище 30°С небезпечна для життя. При температурі менше 30°С небезпечна для життя втрата води до 25%. Таким чином за оптимальних умов (температурі повітря 15-25°С) людина може протриматися до 4-х діб без води!

 

Мета вивчення теми: ознайомлення із основами надання невідкладної допомоги потерпілим при нещасних випадках для збереження їх життя та здоров’я.

Правильне та своєчасне проведення заходів по наданню першої долікарської допомоги може виявитися вирішальним фактором у боротьбі за життя людини або за те щоб вона не залишився інвалідом на все життя.

Основний план дій при наданні першої долікарської допомоги:

• оцінка ситуації, створення безпечних умов надання невідкладної допомоги;
• огляд постраждалого, визначення важкості стану та ступеня травмування;
• надання невідкладної допомоги;
• попередження ускладнень;
• виклик швидкої чи транспортування у медичний заклад.

Опинившись свідком нещасного випадку слід оглянутися довкола, виявити, усунути або припинити дію небезпечного фактору на людину, покликати на допомогу інших людей, викликати швидку, ужити заходів по забезпеченню безпечних умов надання невідкладної допомоги.

При оцінці стану потерпілого звертають увагу на вид ураження та показники життєво важливих функцій свідомість, дихання, наявність кровотечі, пульсу.

До заходів з порятунку життя відносяться: тимчасова зупинка кровотечі, штучне дихання, закритий масаж серця.

До заходів з попередження ускладнень відносяться: надання знеболювальних засобів, накладання стерильних пов’язок, транспортна іммобілізація.