Цивільне та сімейне право

Яке рішення повинен винести суд? Який правочин було вчинено у даному випадку? Які підстави припинення представництва за довіреністю?

Тести

Доберіть правильні відповіді; зверніть увагу на правильність та повноту формулювання відповідей; при необхідності вкажіть на можливу варіантність відповідей.

І. Вкажіть невірні відповіді.

Підставами припинення довіреності є:

1. знищення довіреності;

2. загублення довіреності;

3. пошкодження довіреності;

4. відмова від довіреності;

5. передоручення;

6. закінчення строку довіреності.

ІІ. Види довіреності:

1. спеціальна;

2. разова;

3. багаторазова;

4. генеральна;

5. передоручення;

6. особлива.

ІІІ. Строк довіреності:

1. безстрокова;

2. 1 рік;

3. 3 роки;

4. 5 років;

5. Залежить від волі особи, яка видає довіреність.

ІV. Види представництва:

1. законне;

2. договірне;

3. добровільне;

4. договірне або добровільне;

5. представництво на підставі акту органу юридичної особи;

6. разове;

7. обов’язкове;

8. спеціальне;

9. генеральне;

10. опікунське.

V. Представництво – це правовідношення, в якому:

1. одна сторона (довіритель) зобов’язана вчинити правочини на користь іншої сторони (повіренного) ;

2. одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені сторони, яку вона представляє;

3. одна сторона (представник) має право вчинити будь-які правочини від свого імені на користь іншої сторони, яку вона представляє;

4. одна сторона надає повноваження іншій стороні вчиняти правочини від її імені на користь представника.

VI. Замісником називають:

1. особу, яка представляє інтереси особи, яка надала повноваження представнику;

2. особу, якій представником передані повноваження представляти інтереси особи, яку представляють;

3. посередника;

4. комісіонера.

VII. Схвалення правочину особою, яку представляють, відбувається шляхом:

1. письмової згоди;

2. прийняття виконання правочину;

3. усної згоди;

4. конклюдентних дій;

5. мовчання.

VIII. Представником може бути:

1. будь-яка фізична особа;

2. юридична особа;

3. будь-яка дієздатна фізична особа;

4. фізична особа, обмежена в цивільній дієздатності;

5. територіальна громада;

6. дієздатна фізична особа, за винятком осіб, встановлених законом.

IX. Представництво за довіреністю припиняється у разі:

1. відмови від вчинення дій третіми особами;

2. смерті особи, яка видала довіреність;

3. закінчення строку довіреності;

4. у інших випадках.

Тема 3. Строки, терміни та позовна давність у цивільному праві

Питання до обговорення

1. Поняття строку і терміну в цивільному праві.

2. Визначення і початок перебігу строку і терміну. Закінчення строку.

3. Порядок вчинення дій в останній день строку.

4. Поняття позовної давності. Загальна та спеціальна позовна давність.

5. Обчислення позовної давності. Початок перебігу позовної давності.

6. Зупинення, переривання і відновлення строків позовної давності.

7. Наслідки спливу позовної давності.

8. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

Методичні рекомендації

Для належного здійснення і захисту суб’єктивних цивільних прав та виконання обов’язків важливе значення має фактор часу, точніше не сам час, а певні його відрізки чи моменти, з якими пов’язують виникнення, зміну, припинення, призупинення та поновлення цивільних правовідносин. ЦК України для визначення таких періодів часу оперує поняттями «строк» і «термін».

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Межу між цими поняттями може бути проведено лише з певною мірою умовності. По-перше, на відміну від терміну строку властива тривалість; по-друге, строки містять у собі початковий і кінцевий термін, що відмежовують їх у часі. Тобто, будь-який строк повинен бути довшим ніж термін. Крім того, фізична тривалість терміну, на відміну від строку не має юридичного значення в силу його короткості.

Цивільне законодавство встановлює спеціальні правила початку перебігу та закінчення строків, з якими необхідно детально ознайомитися.

У цивільному праві існує багато різновидів строків. З метою їх вивчення і застосування використовуються різноманітні класифікації строків. Їх вивченню також слід приділити увагу.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Значення строків позовної давності полягає в стабілізації і впорядкуванні цивільно-правових відносин, зміцненні договірної дисципліни, полегшенні роботи юрисдикційних органів. Позовна даність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обігу, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно довго утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу. Встановлення строку позовної давності має і суттєве процесуальне значення,