Державний борг України та напрями його подолання

УДК 336.27(477)

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ УКРАЇНИ ТА НАПРЯМИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

Т. І. Молочко, студентка 

Науковий керівник – к.е.н.,доцент Лункіна Т. І.

Миколаївський національний аграрний університет

Проаналізовано стан державного боргу, його структуру і складові. Проведено порівняльний аналіз з іншими країнами світу. Установлено напрями покращення економічної проблеми в країні, а також напрями зменшення державного боргу.

Ключові слова:державний борг, державний зовнішній борг, ВВП, ВНП, НБУ.

Постановка проблеми. Важливість даної теми пояснюється тим, що існування державного кредиту призводить до існування державного боргу, а також до появи шляхів його зниження в певні терміни. Значна роль державного боргу зумовлена тим, що його вплив є різнобічним і поширюється на всі сфери життя. На сьогоднішній день він став невід’ємною частиною економіки майже всіх країн світу, що обумовлено нездатністю бюджету до скорочення витрат відповідно до рівня доходів. Згідно з Бюджетним кодексом України, державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення [1]. 

Питання щодо обслуговування та управління державним боргом України є досить актуальними у зв’язку з економічними і соціальними труднощами в країні за останні декілька років. Розв’язання проблеми щодо управління державним боргом є одним із основних факторів, які впливають на його рівень та на стабільність країни в цілому. 

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Державний борг України є об’єктом дослідження багатьох вітчизняних економістів. Серед них праці Андрущенка В.А., Барановського О.І., Василика О.Д., Даниленка А.І. та ін. 

Основною метою їхніх досліджень є аналіз загальних проблем, пов’язаних з накопиченням державного боргу України та наслідки недоцільної і неефективної державної політики. 

Поряд з тим залишаються неповністю розкритими питання з використання державного боргу та напрями його подолання.

Мета. Дослідження стану державного боргу України та пропозиції щодо його подолання.

Викладення основного матеріалу. Боргова складова у системі державних фінансів має функціональне походження від державного кредиту.

 Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів, а також для рефінансування раніше здійснених державних запозичень. Фінанси – це сукупність економічних відносин, що пов'язані з обміном, розподілом і перерозподілом в грошовій формі вартості ВВП, а за певних умов і національного багатства. Структурно державний борг України складається з внутрішнього і зовнішнього. 

Державний зовнішній борг — це боргові зобов'язання держави перед нерезидентами щодо повернення позичених коштів (основна сума боргу) та відсотків за ними (рис.1).

Рис. 1. Стан зовнішнього боргу України, 2004 – 2014 рр., мнл грн

Джерело: [2]

На рисунку зображено динаміку зовнішнього боргу України. Аналізуючи дані можна зробити висновки, що він має динаміку до збільшення.

Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може бути прямий та умовний (гарантований). Прямий державний борг — це борг, що відображає обсяги позичених ресурсів, які надійшли в розпорядження уряду країни. Умовний (гарантований) державний борг — це зобов'язання держави як гаранта повернення ресурсів кредитору в разі неплатоспроможності позичальника.

На розміри державного боргу впливають такі фактори як збільшення видатків при сталому рівні доходів, циклічність спадів економіки, скорочення податків при відсутності відповідного зменшення видатків, політичні бізнес-цикли, тобто збільшення видатків перед виборчим процесом, з метою завоювання аудиторії. Але ці оцінки не є показовими, адже на відображення абсолютного боргу впливають рівень інфляції та ВВП країни. Саме тому для реального визначення значення державного боргу використовують відносні показники, а саме відношення боргу до ВВП і суму його обслуговування до ВВП.

Розмір державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена номінальна вартість боргових зобов'язань у валюті кредиту (позики). Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та дол. США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

Станом на 30 червня 2015 року державний та гарантований державою борг України становив 1.438.180.143,72 тис грн або 68.434.720,16 тис дол США. Протягом січня – червня 2015 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 337.347,4 млн грн, при цьому у доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг зменшився на 1.377,2 млн дол США. Основною причиною таких змін є девальвація національної валюти, курс якої по відношенню до долара США зріс з близько 15,77 грн дол США на кінець 2014 року до близько 21,02 грн дол США на кінець червня 2015 року [3].

Навесні цього року українська делегація до Весняної сесії Групи Світового банку та Міжнародного валютного фонду, у присутності представників МВФ, обговорила з зацікавленими тримачами українських облігацій ключові елементи боргової операції України та подальшого процесу. Також делегація презентувала деталі трьох цілей боргової операції, які закріплено в програмі Механізм Розширеного Кредитування (EFF) з МВФ, зокрема:

-забезпечення адекватного фінансування програми ($15,3 млрд протягом періоду дії програми у 2014 – 2018 роках)

-забезпечення стійкості державного боргу (співвідношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП не вище, ніж 71% від ВВП до 2020 року)

-генерування потужної спроможності держави платити по боргах