Державний та конституційний устрій Канади

Після обрання спікера Палата громад у Сенаті з’являється генерал губернатор. Спікер сповіщає його про обрання і просить затвердити традиційні права та привілеї Палати громад. Затвердження вручає спікер Сенату. Надалі генерал-губернатор виголошує тронну промову частково англійською, частково французькою мовами, в якій викладається позиція уряду щодо економічного становища у країні та політична концепція, якої уряд буде дотримуватися, повідомляється про важливі законопроекти, які він хоче винести на обговорення. Згодом члени Палати громад вертаються на робочі місця, де прем’єр-міністр вносить на обговорення так-званий Законопроект № 1. Це – фіктивний законопроект, який далі не слухається до відкриття наступної сесії і тільки формально підтверджує право Палати громад заслуховувати справу на її розсуд до того, як розглядатиметься тронна промова [5, ст. 405].

Палата громад грає центральну роль у функціонуванні парламентської системи. За наслідками розстановки сил політичних партій в Палаті громад визначається партія, яка формуватиме уряд країни. Можливе утворення коаліцій, що складається з декількох партій. Оскільки уряд повинен контролювати більшість в Палаті громад, то всі законопроекти, які мають шанс бути прийнятими Палатою громад, відображають точку зору уряду. Поразка уряду при голосуванні з будь-якого важливого питання розглядається, як,, втрата довіри,, і може привести або до проведення нових виборів Палати громад, або до формування нового уряду. Враховуючи таке положення, партії, що беруть участь в уряді, прагнуть забезпечити жорстку дисципліну серед своїх членів, і маловірогідно, що який-небудь законодавчий акт, винесений на розгляд Палати, будуть внесені більш менш істотні поправки.

Хоча уряд звичайно може розраховувати на благополучний результат голосування при обговоренні принципово важливих питань, опозиція все ж таки грає істотну роль в роботі Палати громад. Вона виступає, як альтернатива перебуваючому при владі уряду, тому при кожній слушній нагоді піддає ретельному розгляду і критичному аналізу всі дії уряду. Парламентські дебати перетворюються на арену боротьби між урядовими і опозиційними партіями, в ході якої обидві сторони намагаються заручитися підтримкою громадської думки. Одним з найважливіших епізодів такої боротьби є дискусії, що відбуваються впродовж 45 хвилин, протягом якого міністри відповідають в Палаті громад на питання, що стосуються діяльності уряду, що щодня виділяється [14]. Наступні робочі години присвячуються вивченню законопроектів, які пропонуються. Кожен член палати може внести свій законопроект, але основний час займає розгляд урядових законопроектів.

Щодня одна година виділяється на розгляд справи ”приватного” члену Палати (того, хто не належить до Кабінету). Пропонуючи той чи інший законопроект, міністр Кабінету або рядовий член просять дозвіл Палати, який вони дістають без дебатів. Пропозиція щодо проведення першого читання і друкування законопроекту майже завжди приймається автоматично і знову ж таки без проведення дебатів. Згодом подається пропозиція щодо другого читання. Це вже стадія принципового обговорення законопроекту. Якщо він приймається у другому читанні, його передають до законодавчої комісії Палати. Кожна комісія заслуховує різні докази, розглядає законопроект пункт за пунктом, перед тим як повернути до Палати (з поправками або без них). Кожна з комісій складається приблизно з 10 членів, де партії представлені пропорційно їх впливовості у Палаті. Фінансові законопроекти (на основі проекту державного бюджету), метою яких є вилучення грошей з Об'єднаного фонду державних зборів, підлягають розгляду всією Палатою, яка при цьому працює як комісія. Комісії вивчають законопроекти пункт за пунктом. Кожен член комісії має право вносити поправки. Після розгляду голова доповідає про законопроект з усіма прийнятими поправками Палати.

Після того, як законодавчою комісією законопроект викладено у Палаті, її члени можуть вносити поправки до різних пунктів. Далі законопроект проходить третє читання. Пропозиція про третє читання вимагає, щоб законопроект був переданий до Сенату, де він проходить ту саму процедуру. Законопроекти, запропоновані та схвалені Сенатом, передаються до Палати громад і проходять аналогічні етапи. Законопроект не стане законом доти, поки не буде схвалений обома палатами Парламенту і не дістане підтримки генерал-губернатора або заступника (як правило, Верховного судді). Тут важливо зазначити, що королівська влада у даному випадку традиційна, вона має англійські корені. Згода-санкція на прийняття федерального законопроекту ще не відхилялась, і вважається, що відхилення – явище застаріле і стало ниві неконституційним. У Великобританії королівська санкція не відхилялась із 1707 р. Після закінчення обома палатами усіх сесійних справ Парламент оголошує перерву в роботі до наступної сесії, яка, згідно з законом, має відбутися не пізніше як через рік: Генерал-губернатор підбиває підсумки роботи сесії.

У