Деякі аспекти вивчення музичної та усної народної поетичної творчості в основній школі на уроках української літератури

Т. Осницька

 

 

В статті розглянуті питання, які пов'язані з використанням усної народної творчості з музикою на уроках української літератури у сучасній школі. Проаналізовано філософську історико-педагогічну, психологічну літературу з даної проблеми. Зроблено акцент на тому, що виховання учнів засобами усної народної творчості у взаємозв'язку з музикою є певна система національного виховання учнів.

Ключові слова: народно-пісенна творчість, взаємозв'язок, література, музика, школа.

 

В статье рассмотрены вопросы, которые связаны с использованием устного народного творчества с музыкой на уроках украинской литературы в современной школе. Проанализировано философскую историко-педагогическую, психологическую литературу по данной проблеме, а также сделан анализ литературных источников, где рассматриваются вопросы связаны с изучением взаимосвязи поэтического народного творчества с музыкой. Сделан акцент на том, что воспитание учащихся средствами устного народного творчества в взаимосвязи с музыкой это система национального воспитания учащихся.

Ключевые слова: народно-песенное творчество, взаимосвязь, литература, музыка, школа.

 

The article deals with the problem connected with usage of folklore linked with music at Ukrainian lessons in modern school. Philosophical, historico – pedagogical and psychological literature were analysed on pupil's bringing up with help of folklore in the interaction, with the music which is the part of pupil's national bringing – up system.

Key words: folk – songs creation, interaction, literature, music, school.

 

Розвиток України як самостійної незалежної держави викликав помітні зрушення в системі навчання й виховання. В умовах розбудови національної школи постали проблеми реформування й удосконалення всієї освітньої галузі. Реформування освітньої галузі призводить до перегляду змісту окремих навчальних дисциплін, що акумулюють передові технології, форми й методи навчання, виховують громадян нової генерації, здатних утілювати в життя ідеали добра, справедливості.

Сьогодні шкільна освіта в Україні виходить на якісно новий виток, зумовлений змінами в суспільному житті, засвідчений Декларацією про державний суверенітет України, Конституцією України, Законом про мови, Законом про освіту, Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»). Розбудова системи освіти, визначена в національній програмі, окреслює шляхи відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу виходу вітчизняної науки, культури й техніки на світовий рівень.

Завдання школи полягає у відродженні й розвитку національної вдачі дитини, потребі забезпечення її духовно-морального, інтелектуального, естетичного розвитку, що повністю відповідає корінним інтересам батьків та українського народу в цілому, науковому прогресові та виховним ідеалам української народної педагогіки.

Виховання школярів засобами усної народної творчості у взаємозв'язку із музикою розглядається нами як невід'ємна частина цілісної системи національного виховання, визначальним чинником якого є природне успадкування дітьми багатства духовної скарбниці народу, його самобутньої ментальності.

Об'єктом дослідження є процес вивчення усної народної творчості у взаємозв'язку із музикою на уроках української літератури в сучасній школі.

Предмет дослідження склали теоретичні основи і методичні принципи взаємозв'язку усної народної творчості з музикою в навчально-виховному процесі.

Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обгрунтуванні методичних принципів вивчення усної народної творчості у взаємозв'язку з музикою на уроках літератури в школі.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання:

‒зробити теоретичний аналіз нагромаджених в педагогічній науці відомостей з проблеми взаємозв'язку усної народної творчості з музикою;

‒проаналізувати праці з літературознавства, музикознавства, педагогіки, психології, дидактики в аспекті поставленої проблеми;

‒показати реальну можливість поступово поглибленого вивчення усної народної творчості і музики у рамках діючої програми з української літератури.

Діячі української культури Г. Сковорода, Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка та інші високо цінували усну народну творчість як важливий фактор виховання і всебічного розвитку особистості. Г. Сковорода одним із перших відзначив музично-естетичні якості української народної пісні. З нею пов'язана уся система мислення, світовідчуття філософа-музиканта. Любов до свого народу підказала йому, що саме у фольклорі слід шукати джерело натхнення і зразки для творчості. Про це свідчать його пісні, які близькі до народної основи. Використовував поет народні пісні і в своїх творах. Саме Сковороді належить пропагування принципу народності у розв'язанні змісту освіти: освіта має бути народною, якнайкраще служити народові.

Для Сковороди досконала, гармонійна людина – це вічна, єдина людина, людина серця, кордоцентрична людина. Погляди Г. Сковороди з проблем вивчення усної народної творчості у взаємозв'язку з музикою в школі мають надзвичайно велике значення у вітчизняній філософській думці.

Історія вивчення усної народної творчості у взаємозв'язку з музикою в Україні своїми коріннями сягає в далеке минуле, воно тісно пов'язане із історією музичної культури Київської Русі, складовою частиною були і західно-українські землі. Хрещення Русі сприяло проникненню в народні форми музичного виховання елементів античної культури.

У найдавніших зразках народно-пісенної творчості, зокрема, творах обрядово-календарного циклу, проводились ідеї моралі, переважання духовного над матеріальним, приділялась увага внутрішньому світу людини, стверджувалася віра у вищі морально-етичні заповіді. В українських родинах діти залучалися до музики завдяки участі в народних обрядах і святах насиченими пісенними, інструментальними і танцювальними жанрами. Цікавим свідченням про це є «Повчання» для дітей Володимира Мономаха (1096), в якому зазначається, що разом з поклоном і співом учні повинні вчитись перемагати труднощі й своїм