Діагностика та прогнозування синдрому гострої ниркової недостатності у новонароджених дітей

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

 

КОРЕНЬКОВА Наталія Валентинівна

 

УДК 616. 061 – 008. 64 – 053. 31

 

 

14. 01. 10 – Педіатрія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Няньковський Сергій Леонідович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри факультетської та шпитальної педіатрії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Знаменська Тетяна Костянтинівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідуюча відділенням неонатології доктор медичних наук, професор Багдасарова Інгрета Вартанівна, Інститут урології та нефрології АМН України, завідуюча відділенням дитячої нефрології.

Провідна установа: Київська академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра неонатології.

 

 

Актуальність теми. Новонароджені діти складають певну групу ризику по розвитку різноманітних патологічних синдромів та відповідно високій захворюваності. Одним з таких синдромів слід вважати гостру ниркову недостатність, яка спостерігається у 6-23% немовлят із різною перинатальною патологією. У 75% випадків її причинами є преренальні фактори. Незважаючи на досягнення в лікуванні, летальність немовлят з цією патологією коливається від 33 до 78% (В. Г. Майданник, 1999, Н. И. Мельникова, 1998, R. L. Chevalier, 1984, M. Fischbach, 1996).

Важливу роль в процесі розвитку ГНН відіграє стан нирок до моменту дії пошкоджуючого фактору, тобто їх морфологічна та функціональна зрілість (Е. Г. Сулима, 1981). Формування сечовивідної системи може порушуватися під впливом різних факторів ризику в період вагітності та пологів (хронічні захворювання серцево-судинної і сечостатевої системи матері, патологія вагітності, особливо нефропатія, професійні та побутові шкідливості матері до і під час вагітності, застосування медикаментів, екопатогенні фактори, тощо)  (Н. Г. Кошелева и соавт., 1991, Г. А. Маковецкая и соавт., 1988, Л. П. Пономарева и соавт., 1988, С. К. Ткаченко, 1999). Більшість захворювань нирок у старшому віці, а іноді і в дорослих, є пролонгованою патологією ембріону та плоду (Г. М. Дементьева, Ю. Е. Вельтищев, 1998, В. А. Таболин и соавт., 2000).

За даними В. А. Таболіна і В. І. Вербицького (2000 р.) у дітей, які перенесли ураження нирок у неонатальному періоді, пізніше виявлялись інтерстиційний нефрит, нейрогенна дисфункція сечового міхура, нашарування пієлонефриту. Повне видужання спостерігалося лише в 15% цих немовлят, незважаючи на проведення лікувально-профілактичних заходів. Тобто, саме в неонатальному періоді закладаються передумови до розвитку патології органів сечової системи в старшому віці.

В медичній літературі дана проблема висвітлена недостатньо. Детальніше вивчення впливу факторів ризику в антенатальному і постнатальному періодах дозволило би виділити групу немовлят з високим ризиком формування ниркової патології у ранньому неонатальному періоді, застосувати моніторинг функції нирок, провести необхідні профілактичні та лікувальні заходи.

Залишаються мало вивченими особливості клінічного перебігу ГНН у новонароджених, а, особливо, в недоношених дітей залежно від причини її виникнення на фоні морфологічної та функціональної незрілості нирок. Все вищевказане визначає актуальність даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Виконання роботи пов’язано з вирішенням найбільш важливих та пріоритетних питань і проблем національної програми “Діти України”, наукової програми “Перинатальна охорона плоду і новонародженого в сучасних умовах України” в напрямку виявлення та оцінки факторів ризику, пошуку шляхів профілактики захворювань немовлят, впровадження сучасних медичних технологій. Дана дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри факультетської та шпитальної педіатрії Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького “Визначення прогностичного значення внутрішньоутробної і постнатальної гіпоксії у формуванні соматичної, неврологічної патології у дітей. Розробка методів ранньої діагностики, лікування, профілактики і реабілітації” (№ держреєстрації – 01980000871).

Мета дослідження – знизити ранню неонатальну захворюваність і смертність шляхом удосконалення системи індивідуального прогнозування ризику та ранньої діагностики синдрому гострої ниркової недостатності у новонароджених дітей.

Задачі дослідження.

Вивчити особливості клінічного перебігу гострої ниркової недостатності в новонароджених дітей в залежності від причини її виникнення та гестаційного віку.

Вивчити функціональний стан нирок у немовлят при різних причинах виникнення гострої ниркової недостатності.

Визначити патоморфологічні особливості нирок при гострій нирковій недостатності у померлих новонароджених.

Встановити фактори ризику розвитку гострої ниркової недостатності в немовлят різного гестаційного віку.

Розробити рекомендації з прогнозування виникнення гострої ниркової недостатності в новонароджених дітей та її профілактики.

Об’єкт дослідження – гостра ниркова недостатність у новонароджених.

Предмет дослідження – морфофункціональний стан нирок у новонароджених при гострій нирковій недостатності, фактори ризику її розвитку.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, морфологічні, математичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше проведена оцінка факторів ризику розвитку ГНН у новонароджених дітей різного гестаційного віку з позиції системного підходу до моделі “мати – плід – новонароджений”, що дає можливість її прогнозування. Встановлені клініко-морфологічні особливості перебігу синдрому ГНН в залежності від причини його виникнення, що дає можливість ранньої діагностики цього синдрому, його своєчасного лікування і профілактики. Створена математична модель ймовірності виникнення ГНН. Розроблені рекомендації щодо профілактики ГНН