До питання принципів діяльності державної виконавчої служби України

Предмет:

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

розташування в просторі за певним масштабом, перебування в часі, наявність у певного кола осіб (боржника, виконавця, стягувача, тощо). У залежності від суб’єкта виконавчого провадження майно буває власністю боржника, стягувача або інших осіб, які відповідають субсидіарно чи солідарно за поведінку боржника, що підтверджується, наприклад, судовим рішенням. З одного боку, примусово вилучене майно виступає об’єктом відносин власності, а з іншого – складовою об’єкта примусового виконання рішень суду або іншого юрисдикційного органу у виконавчому провадженні. Тобто в процесі другої об’єктивації таке майно виступає предметом адміністративно-примусової діяльності ДВС України як матеріалізована субстанція. І суд або інший юрисдикційний орган вказує в рішенні на майно (матеріалізовану субстанцію як предмет примусового вилучення), а ДВС України в особі державного виконавця, адміністративно-правовими засобами точно, однозначно і правильно повинно визначити досліджувану об’єктивацію майна як предмета з його юридичними і фактичними зв’язками з тим чи іншим суб’єктом. Тобто державний виконавець на фаховому рівні повинен розтлумачити об’єктивні, майново-предметні, суб’єктивні зв’язки для уникнення помилок при здійсненні виконавчого провадження при реалізації рішення суду або іншого юрисдикційного органу майнового характеру.

Дослідження адміністративно-правової діяльності ДВС України щодо примусового виконання рішень майнового характеру буде не повним без визначення принципів, тобто основоположних засад такої діяльності.

Принцип (лат. ргіпсірит – «основа, початок») – «основне, вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії... внутрішнє переконання, норма або правило поведінки» [10].

Принципами права А. М. Колодій, Н. І. Матузов, А. В. Малько вважають «основоположні начала, ключові ідеї права, що визначають та виражають його сутність..., об’єктивні властивості права. Вони відображають закономірності суспільного розвитку, потреби даного суспільства» [4, с. 6]. Таке розуміння принципів права ми вважаємо доцільним, якщо зазначені ідеї не відірвані від суспільного життя і належним чином забезпечують його нормативно-правове регулювання.

Значну увагу принципам виконавчого провадження як основній діяльності ДВС України приділено такими вченими, як Ю. В. Білоусов, В. А. Кройтор, М. М. Фролов, Н. М. Ясинок. Так, Ю. В. Білоусов визначає під принципами виконавчого провадження закріплені в правових нормах основні засади, керівні положення, які визначають організацію органів державної виконавчої служби, зміст і спрямованість її діяльності, правовий статус учасників виконавчого провадження [5].

В. А. Кройтор, М. М. Фролов, Н. М. Ясинок під принципами виконавчого провадження розуміють систему нормативно закріплених основних ідей, положень, що визначають сутність і зміст правових відносин, які виникають при примусовій реалізації рішень судових та інших юрисдикційних органів [5].

Підсумовуючи висловлене, наведемо власне розуміння поняття принципів виконавчого провадження щодо примусового виконання рішень майнового характеру як ґрунтовної діяльності ДВС України. Під ними вбачаємо систему нормативно закріплених основоположних ідей, що відображають сутність, закономірності будови, особливості функціонування та розвитку ДВС України щодо здійснення примусового виконавчого провадження рішень судових та інших юрисдикційних органів майнового характеру.

При аналізі наукових джерел цікавими постають думки В. А. Кройтора, М. М. Фролова, Н. М. Ясинок щодо значення принципів виконавчого провадження: виступають орієнтиром у нормотворчій діяльності, дозволяючи удосконалювати законодавство про виконавче провадження у відповідності до основних ідей; дозволяють органам примусового виконання й особам, які беруть участь у виконавчому провадженні, забезпечити правильне розуміння законодавства про виконавче провадження і застосовувати його у відповідності з його суттю [5].

Якщо на функціональних принципах будується адміністративне та адміністративно-процесуальне регулювання діяльності ДВС України щодо примусового виконання рішень майнового характеру, то примусове виконавче провадження безпосередньо забезпечуються спеціальними принципами, в основі яких лежить примусовість виконання рішень судових та інших юрисдикційних органів державним виконавцем. До цієї групи принципів входять:

принцип примусового захисту власності та інтересів стягувача, що базується на застосуванні державним виконавцем заходів адміністративно-правового примусу в ході здійснення виконавчого провадження з метою відновлення майнових прав стягу- вача. Примусовість у контексті аналізованого принципу виступає процесом адміністративного та адміністративно-процесуального впливу державного виконавця не тільки на боржника, але й на інших учасників виконавчого провадження, у тому числі державні, колективні й приватні організації – юридичні особи, а також на посадовців (осіб, що здійснюють керівну функцію), які є носіями інформації про власність, майно, фінансовий стан та доходи боржника;
‒принцип безпосередності примусового виконання рішень судів та інших юрис- дикційних органів визначає, що примусове виконання рішень судів та інших юрисдик- ційних органів, у тому числі майнового характеру, здійснюється державними виконавцями районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів ДВС України. Як зазначає М. Й. Штефан, винятком із принципу безпосередності є можливість здійснення примусових виконавчих дій іншими органами, організаціями та посадовими особами на вимогу чи за дорученням державного виконавця (ч. 3 ст. 2, ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження). Вказані науковцем винятки з принципу безпосередності виконавчого провадження за логічним розмірковуванням є опосередкованим виконанням доручень державного виконавця щодо примусової реалізації рішень суду та інших юрисдикційних органів і не входять до змісту цього принципу [8];
принцип опосередкованості примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів є важливим у зв’язку з тим, що під час виконавчого провадження державний виконавець для захисту прав, свобод та інтересів стягувача адміністративно-правовими засобами впливає на інших суб’єктів, які безпосередньо реалізують рішення суду, опосередковане постановою державного виконавця, впливаючи на майно і доходи боржника. За принципом опосередкованості примусового стягнення майна за рішенням суду чи іншого юрисдикційного органу ДВС України