Договір дарування

МІНІСТЕРСТРО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

з дисципліни «Цивільне та сімейне право»

на тему:

«ДОГОВІР ДАРУВАННЯ»

 

 

 

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ

1.1 Правове регулювання договору дарування

1. 2 Предмет договору дарування

1. 3 Форма договору дарування

1. 4 Сторони в договорі дарування

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ДАРУІВННЯ ПРОБЛЕМИ, ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ.

2. 1 Прийняття дарунка

2. 2 Одностороння відмова від договору дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому

2. 3 Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника

РОЗДІЛ 3. ПОЖЕРТВА ЯК РІЗНОВИД ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ

3. 1 Пожертва, як форма договору дарування

3. 2 Права пожертвувача

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

Актуальність теми. Однією з наріжних засад існування України як незалежної демократичної держави є непорушність власності та свобода розпорядження об’єктами права власності. Реалізація конституційних прав власника здійснюється за допомогою різноманітних цивільно-правових договорів, у тому числі й тих, які забезпечують безоплатне передання майна. Основним договором такої спрямованості є договір дарування.

У ретроспективному аспекті можна відзначити, що як правовий феномен договір дарування має багатовікову історію. Проте його загальна конструкція постійно розвивалася та збагачувалася. Цей процес знайшов свій наочний вияв і в новітній кодифікації цивільного законодавства України. У Цивільному кодексі України, що набрав чинності 01 січня 2004р. (далі ЦК України) легальна конструкція договору дарування набула нового змісту. Це виявилося не лише у формальному збільшенні кількості правових норм, що складають інститут договору дарування, а й у створенні нових моделей цього договору, урізноманітненні його видів, розширенні меж правової ініціативи учасників цивільних відносин у сфері безоплатного передання майна у власність. Разом з тим новий ЦК України не розв’язав усіх проблем укладення та виконання договору дарування; не всі законодавчі новели можна визнати обґрунтованими та чітко визначеними, деякі з них потребують змін або подальшого вдосконалення.

Отже, вищевикладене дає підстави вважати обрану тему актуальною, а проведення її дисертаційного дослідження необхідним.

Мета і завдання дослідження.

Метою цього дослідження є виявлення та аналіз окремих проблем теоретичного та практичного характеру, безпосередньо або опосередковано пов’язаних з договором дарування. Теоретичні проблеми стосуються розуміння сутності договору дарування та його місця в системі цивільного права України та зобов’язального права, зокрема. Практичні – постають під час застосування тих чи інших норм договору дарування, які остаточно не вироблені або суперечать окремим положенням цивільного та іншого законодавства. Проведений аналіз забезпечить можливість обґрунтованого й послідовного корегування виявлених проблем.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

• дослідження історично-правового генезису договору дарування та соціально-політичних передумов, що визначали цей процес;
• з’ясування сутності договору дарування, його правової природи як соціально-правового явища;
• виявлення теоретичних проблем, прогалин у законодавстві та правових колізій, що існують у межах правової регламентації договору дарування;

Об’єктом курсової роботи є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з укладенням, виконанням та припиненням договору дарування.

Предмет роботи складають комплекс правових норм, що утворюють інститут договору дарування, а також теоретичні положення та практично-прикладні проблеми, безпосередньо пов’язані з договором дарування.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя складається із загальнонаукових та спеціально-юридичних методів пізнання соціально-правових явищ.

За допомогою методу норми договору дарування розглядалися в усій їх складності й суперечливості та єдності їх засад. Історичний метод використовувався при дослідженні витоків договору дарування та поглядів цивілістів різних часів щодо цього договору. Метод узагальнення використовувався для виявлення чинників, що ускладнюють застосування норм щодо розірвання вже укладеного договору дарування.

За допомогою цих методів змодельовані негативні наслідки застосування деяких правових норм дарування, які знайшли своє закріплення в ЦК України, але не можуть виконувати регулятивної функції через внутрішню суперечливість та неузгодженість з іншими правовими нормами.

 

 

 

Правове регулювання договору здійснюється главою 55 Цивільний кодекс України та іншими актами.

Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний або консенсуальний, безоплатний.

Сторонами договору є дарувальник та обдаровуваний. Батьки (усиновлювачі), опікуни та піклувальники не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо передбачено засновницьким документом дарувальника [9, c. 341].

Однак це положення не поширюється на право юридичної особи укласти договір пожертви.

Істотною умовою договору є умова про предмет, яким є майно (дарунок).

Форма договору – усна або письмова. Згідно ст. 719 ЦК договір дарування укладають так:

• дарування предметів особистого користування та побутового призначення – усно;
• дарування нерухомої речі – у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню;
• дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому – в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним;
• дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, – у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно;
• дарування валютних цінностей на