Донні відклади верхньо-середньої частини р. Дністер (еколого-геохімічний аспект)

Дисертантка глибоко вдячна кандидатам геол. наук М. І. Спринському, М. В. Лебединець, М. В. Пелипець, а також Р. А. Затхею і І. М. Бубняку за консультації під час написання окремих розділів дисертаційної роботи.

Особлива подяка працівникам відділу проблем геотехнології горючих копалин ІГГГК НАН України та НАК “Нафтогаз України” за всебічну підтримку та допомогу на різних етапах виконання роботи.

 

 

У розділі 1 “Коротка географо-геологічна характеристика верхнього та середнього Придністров’я” стисло наведено фізико-географічний нарис, сучасні уявлення про стратиграфію, тектоніку, літологію, геоморфологію та гідрогеологію території, що охоплює Верхнє і Середнє Придністров’я.

За фізико-географічними умовами басейн верхньо-середньої частини Дністра розташований у лісостеповій кліматичній зоні помірно-континентального поясу і займає частину території Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Вінницької областей України.

Сучасні уявлення про стратиграфію, літологію, тектоніку та геоморфологію території, що охоплює Верхнє і Середнє Придністров’я, ґрунтуються на дослідженнях А. Альта, В. Г. Бондарчука, В. С. Бурова, В. А. Ващенка, В. А. Веліканова, П. С. Веремієва, Р. Р. Виржиковського, І. Б. Вишнякова, Н. Г. Волкова, О. С. Вялова, В. І. Гаврилишина, В. А. Гинди, В. В. Глушка, І. Д. Гофштейна, Г. Х. Дікенштейна, Ю. М. Довгаля, Д. М. Дриганта, Е. Ейхвальда, П. К. Заморія, Т. А. Знаменської, В. І. Колтуна, М. І. Ларіна, В. Д. Ласкарева, Л. Ф. Лунгерсгаузена, К. Малевського, Д. П. Найдіна, О. І. Нікіфорової, С. І. Пастернака, Ю. М. Сеньковського, І. Л. Соколовського, М. Ф. Стащука, В. Тейссейре, В. М. Утробіна, П. Д. Цегельнюка, П. М. Цися, І. І. Чебаненка, П. Л. Шульги, К. Е. Якобсона та ін.

У структурному відношенні досліджувана територія знаходиться в межах південно-західної частини Східноєвропейської платформи (південно-західна частина Українського щита, Волино-Подільська і Молдовська плити), Передкарпатського прогину та складчастої області Східних Карпат.

Загальноприйнятим сьогодні є поділ порід даного регіону на структурно-формаційні комплекси кристалічного фундаменту та платформного осадового чохла, який характеризується літологічно різноманітними комплексами шаруватих верхньопротерозойських, палеозойських, мезозойських, кайнозойських і четвертинних теригенних та теригенно-карбонатних порід різного ступеня літифікації, тріщинуватості та вивітрілості.

З погляду геоморфології більша частина досліджуваної території розташована в межах Волино-Подільської височини, підобласті Подільського плато – глибоко розчленованого підняття Придністровського Поділля.

Гідрогеологічні умови району визначені особливостями геологічної будови. За умовами залягання, живлення і розвантаження, типом водовмісних порід виділяють п'ять головних водоносних горизонтів: четвертинний, неогеновий, верхньокрейдовий, верхньодокембрійський та архейський. У регіональному плані район досліджень розташований у межах Волино-Подільського артезіанського басейну.

У розділі 2 “Стан вивченості та загальна характеристика об’єктів дослідження” розглядається питання вивчення геохімії донних відкладів водойм різного типу (від ставків до морів і океанів) багатьма дослідниками як нашої країни, так і за кордоном.

Під донними відкладами в дисертаційній роботі ми розуміємо донні наноси і тверді частинки, що осіли на дно водного об’єкту внаслідок внутріводоймних фізико-хімічних і біохімічних процесів, що відбуваються з речовинами як природного, так і техногенного походження. В науковій літературі є синоніми – донні осади, намули, підводні грунти, донні грунти.

Дослідження донних відкладів рік та водосховищ проводили І. Т. Клімов (1961), В. В. Ковальський, С. В. Летунова, І. Ф. Грабовська (1967), В. М. Широков (1968, 1969, 1975), С. М. Драчев (1971), А. Г. Кочарян (1977), Н. Н. Виноградова (1979), Ю. Е. Саєт, Е. П. Янін, О. Г. Григор’єва, Е. П. Сорокіна, Б. А. Ревич (1980), Л. В. Окунь (1980), Б. Т. Харт (1982), М. Л. Зоргіна (1989), В. К. Лукашев (1989) та ін. З літератури відомі дані комплексного вивчення донних відкладів р. р. Гудзон, Детройт, Вісла, Дунай, водосховищ волзького та донського каскадів, р. Об і Новосибірських водосховищ, р. Москва і водосховищ Москворіцької водної системи тощо.

В Україні головний внесок у вивчення донних осадів дніпровських водосховищ зробили Д. О. Свиренко (1938), Л. С. Калітаєва, Г. Б. Мельников (1938, 1948), А. І. Імшенецький (1960), Ю. Г. Майстренко (1965), І. К. Паламарчук (1971-1973), О. П. Нахшина (1978, 1983, 1987, 1993), А. І. Денисова (1975-1979, 1987), Б. І. Новіков (1985), В. І. Огородніков, В. В. Канивець (1993) та ін; р. р. Західний Буг, Полтва – Л. П. Брагінський, І. Т. Олексів (1995).

На даний час проведено численні дослідження донних відкладів поверхневих водойм багатьох регіонів як в Україні, так і за кордоном, однак щодо р. Дністер і Дністровського водосховища такі еколого-геохімічні дослідження, за незначним винятком, майже відсутні. Молдовські науковці вивчали склад донних відкладів тієї частини Дністра, яка знаходиться на території Молдови, і, відповідно, водосховищ, які там розташовані (Дубосарське, Кучурганське).

У розділі 3 “Загальна методика та основні методи досліджень” описано фактичний матеріал, який покладено в основу дисертації, схему комплексної методики, на підставі якої вивчали геохімію донних відкладів р. Дністер і Дністровського водосховища, відбір проб донних відкладів та головні методи досліджень.

Донним відкладам річок як об’єктам досліджень притаманні специфічні особливості, які помітно відрізняють їх від інших компонентів ландшафту. Одним із методів, який дає змогу виявити глибокі й тонкі відмінності в речовинному складі донних відкладів та “сліди” змін, що відбуваються в навколишньому середовищі, є геохімічний. З ландшафтно-геохімічних позицій донні відклади містять якісну й