Донні відклади верхньо-середньої частини р. Дністер (еколого-геохімічний аспект)

У межах гідроекосистеми р. Дністер знаходиться велика кількість забруднювачів – промислові та комунальні стоки підприємств і міст (Дрогобич, Борислав, Самбір, Стрий, Стебник, Калуш, Івано-Франківськ, Бурштин, Галич, Монастириська, Городенка, Ходорів, Журавне, Дністровська ГЕС). Створення Дністровського водосховища не вирішило проблеми поліпшення стану р. Дністер – з одного боку, Дністровське водосховище є своєрідним бар’єром поширення вниз по ріці забруднюючих речовин, особливо в екстремальних випадках, а з іншого – акумуляція у водосховищі значних об’ємів продуктів ерозії, побутових і промислових стоків при малих розмірах водойми веде до різкого погіршення якості води, акумуляції наносів на гирлових ділянках малих рік, які впадають у водосховище, евтрофікації.

 

 

У донних відкладах р. Дністер і Дністровського водосховища переважають алевритові різновиди (82%) з незначними домішками псамітового (14%) та пелітового компонентів (4%). Донні осади представлені чотирма основними типами – мул піщаний (71%), мул глинистий (17%), пісок замулений (10%) та пісок (2%). Вниз за течією вміст піщаних та крупноалевритових частинок спадає і, відповідно, зростає вміст пелітової (< 0, 01) та дрібноалевритової фракцій.

Головними глинистими мінералами пелітової фракції донних відкладів є гідрослюда (26%), змішаношарувата монтморилоніт-хлоритова фаза (19%), каолініт (4%,) і хлорит (2%). Специфікою мінерального складу пелітової фракції донних відкладів гідроекосистеми Дністра є незначне переважання гідрослюди над змішаношаруватим монтморилоніт-хлоритовим утворенням. Вниз за течією простежується збільшення вмісту гідрослюди, хлориту, монтморилоніту та зменшення вмісту змішаношаруватих монтморилоніт-хлоритових утворень і пелітоморфних теригенних домішок (польових шпатів, кварцу, гіпсу). За вмістом породотвірних мінералів у донних відкладах верхньо-середня частина Дністра належить до монтморилоніт-гідрослюдисто-кварцової мінералогічної провінції.

Мікроелементи за відношенням їх середніх вмістів у донних відкладах до їхніх кларків у літосфері, осадових породах і геохімічного фону можна об’єднати у такі групи: 1) елементи, які перевищують кларк літосфери і осадових порід: Sc, Ge, Y, Yb, Sr, Co, Ag, Mo; 2) елементи, які перевищують кларк літосфери: літофільні Sn і Ba; 3) елементи, які перевищують геохімічний фон: Be і Cu; 4) елементи, концентрація яких менша відносно їхнього кларку у літосфері, осадових породах і геохімічного фону: Ga, La, Zr, Ti, Ni, Cr, V, Mn, Pb і Zn.

Майже всі мікроелементи (Pb, Y, Yb, Ti, Sc, Be, Ni, Cr, Mn, Ba, Ga, V, Co, Sr, Mo, Ag, Zn, La) концентруються головно у пелітовій фракції (< 0, 01 мм) донних відкладів. Винятком є Ge і Cu, концентрація яких підвищена в алевритовій фракції, а також Sn і Zr, концентрації яких приблизно однакові в алевритовій і пелітовій складових. Мікроелементи в пелітовій фракції нагромаджуються глинистими мінералами – гідрослюдою (переважно Ag, Ge, Pb), хлоритом (Ga, Cu, Yb, Zr, Sr, Ni, Cr, Ti, Co, Mo, Be, Mn), каолінітом (Zn), змішаношаруватими монтморилоніт-хлоритовими утвореннями (Y).

За співвідношенням водорозчинних рухомих форм мікроелементів до їхнього валового вмісту в донних відкладах Дністра і Дністровського водосховища встановлено такий ряд геохімічної рухомості елементів: Cu > Pb > Mo > Zn > Co > Mn > Cr.

За вмістом макрокомпонентів водорозчинна складова донних відкладів є незмінною і належить до HCO3-Ca-Mg групи гідрокарбонатно-кальцієвого типу.

На відміну від розподілу водорозчинних рухомих форм компонентів у донних відкладах р. Дністер, до визначальних факторів накопичення водорозчинних рухомих форм компонентів донних відкладів Дністровського водосховища, крім “природного” фактору (літологічні особливості порід і катіонно-аніонний склад природних вод), належить і “техногенний”. Ці відмінності зумовлені різними гідродинамічними режимами ріки і водосховища. В цілому розподіл рухомих вмістів макро- і мікрокомпонентів свідчить про задовільний стан Дністра, про відсутність на даному етапі регіонального забруднення донних відкладів басейну Дністра; незначний вплив забруднення зафіксовано лише на декількох локальних ділянках.

Виявлено такі закономірності розподілу водорозчинних рухомих форм окремих макрокомпонентів і мікроелементів вниз за течією в донних відкладах р. Дністер і Дністровського водосховища: збільшення вмісту PO42- і F- пов’язане з наявністю верхньовендських фосфоритовмісних товщ; збільшення вмісту NH4+ і NO3- свідчить про підвищений вміст цих компонентів у донних відкладах водосховища, порівняно з р. Дністер, що, ймовірно, зумовлене руйнуванням захоронених органічних решток в осадах; підвищений вміст Со, Мо і Cr у донних відкладах Дністровського водосховища, порівняно з р. Дністер, пов’язаний зі збільшенням вниз за течією пелітової складової, глинисті мінерали (гідрослюда і хлорит) якої сорбують ці важкі метали; вміст гідрокарбонат-іона максимальний у центральній частині і зменшується в західному і східному напрямках, що зумовлене зміною літології корінних порід (доломіти і вапняки силуру змінюються на заході теригенною товщею девону, на сході – теригенною товщею верхнього венду) ; крива поліноміальної регресії для сульфат-іона має бімодальний характер і відображає ступінь розповсюдження гіпсо-ангідритової товщі неогену.

 

 

Кошіль М. Б. Гідрогенні геохімічні ореоли Верхнього Дністра // Мінерал. зб. – 2000. – №50, вип. 1. – С. 121-130.

Кошіль М. Б. Мінералогічний склад пелітових фракцій донних відкладів верхньої течії Дністра // Мінерал. зб. – 2000. – №50, вип. 2. – С. 106-109.

Кошіль М. Б. Рухомі форми елементів у донних відкладах середньої течії Дністра // Геологія і