Допомога сім’ям з дітьми

Сьогодні проблему збереження здоров’я здорової дитини неможливо розглядати поза контекстом біопсихосоціальних та мультидисциплінарних підходів до її вирішення. Тому до розв’язання цієї проблеми мають бути залучені не тільки педіатри, а й акушери-гінекологи, медичні та шкільні психологи, соціальні педагоги, тобто ті спеціалісти, які причетні до діагностики і корекції соціально-психологічного стану дитини [174 28].

В системі нормального розвитку здорової дитини можна умовно виділити три рівні: індивідуальний, мікро- та макросоціальний. На індивідуальному рівні важливої ролі набувають профілактика, психокорекція з психолого-педагогічними впливами та медико-соціальна допомога, об’єктом яких є власне дитина. Мікросоціальний рівень також передбачає профілактику та комплексну медико-психологічну і медико-соціальну допомогу дитині, але в системі її сімейного та шкільного виховання. На макросоціальному рівні суттєва роль належить великій області впливів, спрямованих на створення соціально-економічних та культурних умов, необхідних для оптимального розвитку дитини.

На сімейному рівні, поряд із заходами медичного характеру, особливого значення набувають різноманітні впливи, спрямовані на здоровий спосіб життя родини та формування усвідомленого батьківства. Термін “усвідомлене батьківство” є дещо ширшим за поняття “відповідальне батьківство”, адже “відповідальність” є важливим, але не єдиним компонентом цього терміна. Усвідомлене батьківство – це сукупність батьківських якостей, почуттів, знань та навичок, що стосуються виховання і розвитку дитини з метою забезпечення процесу формування здорової та зрілої особистості (рис. 2). Розв’язання проблем усвідомлення батьківства можливе, насамперед, за рахунок організації соціальної роботи, яка є новою для нас спеціальністю, але існує на Заході поруч з медициною вже близько 100 років, виконуючи діагностичну, соціальну, корекційно-реабілітаційну та профілактичну функції.

Серед актуальних проблем педіатрії щодо збереження здоров’я дітей, найважливішими є питання, що стосуються профілактики захворювань органів дихання, поширеність яких зумовлює пошук більш ефективних методів їх попередження. Незважаючи на те, що останнім часом багато уваги приділяється дітям, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання, ця проблема залишається в практичному плані майже невирішеною. З яких би позицій ми не підходили до реабілітації даного контингенту дітей, завжди головним завданням є вміння правильно оцінити їх імунний статус, а також провести повне бактеріологічне та вірусологічне обстеження. Сьогодні існує багато діагностичних лабораторій, в основному, на комерційній основі. У цьому плані гостро назріла необхідність створення міжрегіональних діагностичних лабораторій для малозабезпечених верств дитячого населення, в першу чергу – для тих, хто складає групи ризику з рецидивуючої та хронічної бронхолегеневої патології.

Слід зазначити, що покращення здоров’я дитячої популяції населення України суттєвим чином залежить від зменшення негативного впливу різних перинатальних факторів, найбільш значимими з яких в останні роки є перинатальні ураження нервової системи, більшість з яких ще в антенатальному періоді можна було попередити. [17; 28]

Впровадження в практику охорони здоров’я системи планування сім’ї за останні 10 років дозволило майже в 6 разів зменшити кількість абортів у неповнолітніх та дівчат-підлітків, але ця проблема потребує подальшого вирішення, насамперед, за рахунок впровадження нових форм роботи зі збереження репродуктивного здоров’я у даної категорії осіб. В цьому плані добре зарекомендувала себе така модель, як використання різних молодіжних центрів з метою надання медичної та психологічної консультативної допомоги підліткам з усіх питань щодо збереження їх репродуктивного здоров’я.

Серйозною державною проблемою є пошук більш ефективних методів профілактики токсикоманії, наркоманії та алкоголізму серед дітей і підлітків, що потребує уваги медиків, педагогів, психологів, гігієністів, представників ряду відомств та влади.

Таким чином, цілком очевидно, що без оптимізації та комплексного підходу до організації наукових досліджень в такому важливому напрямі педіатрії, як збереження здоров’я здорової дитини, важливу роль має вивчення стану здоров’я дітей з урахуванням їх індивідуальних вікових особливостей на всіх етапах розвитку та вплив на дитячий організм різних факторів мікро- та макросоціуму. Не враховуючи цього, неможливо створити ефективну систему профілактичних, організаційних та інших технологій, спрямованих на поліпшення та збереження стану здоров’я дітей.

 

Важливим інститутом права соціального забезпечення є інститут державної допомоги сім ям з дітьми, суть якого полягає передусім у виконанні демографічної функції правом соціального забезпечення, у поліпшенні матеріального становища сімей з дітьми та створенні найсприятливіших умов для розвитку підростаючого покоління.

На сьогодні призначаються наступні види державної допомоги сім'ям з дітьми:

1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

2) допомога при народженні дитини;

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

5) допомога на дітей одиноким матерям.

Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які працюють, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами працюючим жінкам призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 р., надається у розмірі 12240 гривень – на першу дитину, 25000 гривень – на другу дитину, 50000 гривень – на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини – 4840 гривень, третьої та наступної дитини – 5000 гривень, решта суми на першу дитину