Дослідження фінансово-правових основ різних видів соціального захисту населення в Україні

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

приватні страхові послуги залежать від внесків індивідів і ризику втрати здоров'я та працездатності. Держава може нівелювати ризик для державного пенсійного фонду від інфляції, різних катаклізмів, розподіливши ризики між поколіннями, збільшивши податки. Приватні пенсійні фонди позбавлені такої можливості, отже, ризик вкладати до них кошти – більший. Одним із найбільших недоліків функціонування приватних пенсійних фондів у США Дж. Е. Стігліц вважає низьку норму віддачі вкладених до приватних пенсійних фондів коштів через високі адміністративні витрати.

Власне, і сворення приватного пенсійного фонду не гарантує високу ефективність. Остання залежить від багатьох факторів: кваліфікації керуючих; потенційних можливостей інвестування коштів пенсійних фондів; гарантій щодо цільового використання коштів фондів.

Для забезпечення надійності приватних пенсійних фондів необхідно розробити ефективну систему нагляду та регулювання їх діяльності, створити умови для запобігання нецільовому їх використанню[2, c. 91-94].

Серед можливих негативних рис майбутніх приватних пенсійних фондів в Україні варто виділити:

розпорошення соціальних коштів;
незастрахованість від банкрутства, що в умовах нестабільності в Україні може стимулювати соціальну напругу;
відсутність гарантованого мінімального розміру пенсії.

Але в той же час існують і позитивні риси:

можливість стимулювання накопичувальної функції у суб'єктів господарювання за допомогою росту споживання в майбутньому;
підвищення очікуваного рівня життя пенсіонерів після виходу на пенсію;
накопичення коштів на рахунках приватних пенсійних фондів, яке може бути використане для фінансування капітальних вкладень в економіку України;
приватні пенсійні фонди можна сприймати як альтернативу або, принаймні, доповнення до існуючої державної монополії в пенсійному захисті України – атрибуті демократичної держави.

Для визначення доцільності вирішення питання додаткового фінансування соціальних заходів за рахунок приватних пенсійних фондів необхідно зважено підійти до врахування всіх як позитивних, так і негативних рис формування цих фондів.

Реформування системи фінансування соціальних заходів є важливим елементом соціальної, зокрема пенсійної реформи, під час якої в основу всіх трансформацій мають ставитись інтереси, проблеми, потреби кожної конкретної людини, що потребує соціального захисту.

Реформування соціальних виплат необхідно здійснювати за двома пріоритетними напрямками:

- встановлення економічно обґрунтованих розмірів соціальних виплат відповідно до рівня заробітку, стажу трудової діяльності і розмірів перерахованих страхових внесків. Вирішення цієї проблеми можна здійснити на основі персоніфікованого обліку страхових внесків по окремих видах страхування, підвищення зацікавленості застрахованих осіб у збільшенні страхових відрахувань за рахунок власних коштів і контролі за витрачанням страхових коштів;

- впорядкування вимог до надання соціальних виплат. Повинен діяти принцип, відповідно до якого при настанні страхового випадку допомога виплачуватиметься лише за умови втрати заробітку.

Найважливішим в реформуванні соціального страхування є створення сучасної нормативно-правової бази, яка регулювала б правові, економічні та організаційні основи державного соціального страхування, і відповідної системи управління соціальним страхуванням.

Необхідно передбачити також подальший розвиток недержавних видів обов’язкового і добровільного страхування, враховуючи обов»язкове страхування професійної відповідальності у випадках підвищеної небезпеки життя та здоров»я громадян.

Реформування системи соціального страхування потрібно здійснювати поетапно, з урахуванням росту оплати праці та поліпшення загальноекономічної ситуації.

Основними умовами введення пенсійного забезпечення від підприємств в Україні є, перш за все, кардинальне поліпшення загальної економічної ситуації, а також створення або зміцнення ефективної державної системи пенсійного забезпечення.

При здійсненні соціального страхування від нещасних випадків на виробництві потрібно встановити залежність між розмірами страхових платежів і станом охорони праці та рівнем травматизму на підприємстві на основі гнучкої системи диференційованих тарифів[19, c. 346-349].

ВИСНОВКИ

Заходи соціального захисту населення повинні фінансуватися двома способами:

по-перше, за рахунок виділення коштів із державного бюджету, тобто за рахунок коштів платників податків;

по-друге, через соціальні платежі на користь системи соціального захисту (соціальні внески).

При проведенні фінансування заходів соціального захисту населення, і в першу чергу при визначенні розмірів заробітної плати та соціальних виплат, необхідно дотримуватись норм, визначених Конституцією України, законами України.

Для реалізації цих завдань необхідно:

- завершити формування законодавчої бази, яка забезпечить проведення активної і дійової соціальної політики;

- забезпечити стабільне фінансування галузей соціальної сфери і регіональних та місцевих соціальних програм, змінити систему взаємовідносин між державним і місцевими бюджетами всіх рівнів, підвищити обґрунтованість визначення соціальних трансфертів, виходячи із реальних потреб і можливостей регіонів;

- підвищити фінансову стабільність і ефективність використання коштів державних позабюджетних соціальних фондів;

- ввести соціальну експертизу проектів законів та інших нормативно-правових актів силами недержавних організацій та наукових установ;

- поліпшити організацію функціонування установ соціальної сфери, більш раціонально використовувати ресурси, що їм виділяються;

- стимулювати направлення коштів громадськими, некомерційними і комерційними організаціями на благодійні цілі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Бессараб В. Фінансові аспекти необхідності реформування пенсійної системи //Соціальний захист. – 2005. – № 4. – C. 34-41
Горянська С. Фінансове забезпечення соціального захисту населення//Фінанси України. – 2006. – № 6. – C. 87-95
Кичко І. І. Страхування як елемент фінансового механізму соціального захисту //Фінанси України. – 2005. – № 4. – С. 148-153
Кичко І. Фінансування соціальних заходів: фактори впливу та їх оптимізація //Соціальний захист. – 2005. – № 9. – C. 55-62
Корецька В. О. Фінанси: Навчально-методичний посібник/ В. О. Корецька; М-во освіти і науки України, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка. – Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. – 141 с.
Косова Т. Сутність і критерії ефективності системи соціального захисту //Фінанси України. – 2000. – № 8. – C. 26-32
Кудряшов В. Фінанси: Навчальний посібник/ Василь Кудряшов,; М-во освіти і науки України, Український фінансово-економічний ін-т. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2006. – 356 с.
Лавріненко О. Захист соціально-трудових прав людини: актуальні питання сьогодення та перспективи правової структуризації //Економіка. Фінанси. Право. – 2007. – № 3. – C. 33-39.
Лісовий А. В. Механізм фінансування соціальної складової економічної безпеки //Фінанси України. – 2008. – № 4. – С. 32-37
Мних М. Страхування та його роль у забезпеченні соціального захисту населення //Фінанси України. – 2007. – № 6. – C. 39-45
Опарін В. Фінанси: (Загальна теорія): Навч. посібник/ Валерій Опарін,; М-во освіти України; Київ. нац. економічний ун-т. – 2-е вид., доп. і перероб.. – К.: КНЕУ, 2002. – 238 с.
Основи економічної теорії: Навч. посібник/ Авт. кол.: В'ячеслав Алєксєєв, Ольга Андрусь, Марина Вербицька та ін.; За заг. ред. Петра 13. Круша, Валентини Депутат, Світлани Тульчинської,. – К.: Каравела, 2007. – 447 с.
Петровська І. Фінанси: (З елементами статистики фінансів): Навч. посібник/ Ірина Петровська, Дмитро Клиновий,. – 2-е вид., перероб. і доп.. – К.: ЦУЛ, 2002. – 299 с.
Романенко О. Фінанси: Підручник/ Олена Романенко,; М-во освіти і науки України, Укр. фінансово-економічний ін-т. – 2-ге вид., стереотип.. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 310 с.
Стеців Л. Фінанси: Навчальний посібник/ Леся Стеців, Оксана Копилюк. – К.: Знання, 2007. – 235 с.
Фещенко Л. Фінанси: Навчальний посібник/ Лариса Фещенко, Павел Проноза, Любов Меренкова,; М-во освіти і науки України, Харківський держ. екон. ун-т. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 209 с.
Фінанси: Вишкіл студії/ Мін-во освіти і науки України, Тенопільська акад. народ. гос-ва, Ін-т фінансів; Ред. С. І. Юрій, Укл.: Т. О. Кізима, Н. П. Злепко, М. М. Тріпак. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 357 с.
Фінанси: Навчальний посібник/ Володимир Загорський, Ольга Вовчак, Ігор Бла-гун, та ін.. – К.: Знання, 2006. – 247 с.
Фінанси: Навчальний посібник/ Оксана Близнюк, Людмила Лачкова, Віктор Оспіщев та ін.; За ред. В. І. Оспіщева. – К.: Знання, 2006. – 415 с.