Дослідження лексичних трансформацій, що застосовуються при перекладі з німецької мови на українську

 

Перекладач наводить містки між культурами, науками, політикою різних народів, оскільки у ставленні людини до реальної дійсності велику роль відіграє іноземна інформація, що є яскравою необхідністю у світлі партнерства між країнами, розвитком економіки, техніки, мистецтва, телекомунікацій, тощо. Неможливо уявити, скільки корисної інформації втрачала б світова цивілізація у випадку відсутності перекладу, як явища.

Й. Г. Гете зазначив, що переклад – « один з найбільш важливих і суттєвих засобів спілкування між людьми. « (Алексєєва І. С. 2006, с. 32).

Мета реферату полягає у виявленні та дослідженні лексичних трансформацій, що застосовуються при перекладі з німецької мови на українську. Досягнення поставленої мети передбачає розгляд таких завдань:

Дослідити особливості усного та письмового перекладів з німецької мови.

Навести визначення лексичних трансформацій та дослідити їхнє застосування на прикладах перекладу з творів художньої літератури.

Об’єктом дослідження є мовні одиниці сучасної німецької мови.

Предмет дослідження – лексичні трансформації та особливості їхнього застосування при перекладі.

У процесі дослідження використовуються такі методи: описовий метод для представлення теоретичного матеріалу, трансформаційний аналіз для описового перекладу, компонентний аналіз словникових дефініцій доповнюються на подальших стадіях дослідження контекстуальним аналізом у поєднанні з дистрибутивним, що дозволяє здійснити адекватний переклад певної мовної одиниці та інші методи.

 

 

Не зважаючи на багато спільних рис, у різних мовних системах спостерігаються істотні відмінності на всіх рівнях: фонетичному, лексичному, граматичному та словотворчому.

Якщо не брати до уваги такі суб’єктивні фактори, як ерудиція перекладача та його рівень знання мов, які беруть участь у процесі комунікації то переклад залежить саме від співвідношення конкретних мовних систем: мови оригіналу МО (з якої здійснюється переклад – Ausgangssprache) та мови перекладу МП (на яку здійснюється переклад – Zielsprache)  (Гильченок Н. Л. 2006, с. 26).

На лексичному рівні спостерігаються такі можливі співвідношення між мовами:

У мові перекладу не існує словникового відповідника певному слову мови оригіналу (взагалі чи у даному значенні). Наприклад, в українській мові немає словникових відповідників дієсловам flagen (від Flagge), schneien (Schnee), nebeln (Nebel),

Ад’єктивованим дієприкметникам bebrillt (Brille f) – в окулярах, befrackt (Frack m) – вдягнутий у фрак, gestiefelt (Stiefel m) – у чоботях.

Немає відповідників іменникам, що позначають специфічні, притаманні життю німецького народу предмети: Dirndkleid – сукня яскраво чи у клітинку, з широкою спідницею чи фартухом.

Відповідник лише частково розкриває значення іншомовного слова: німецькому іменнику Geschwister (PI) можуть відповідати – брати й сестри, брат і сестра, брати/сестри чиїсь; Schwigervater m – тесть, свекор, Schwigermutter f – теща, свекруха., bunt – строкатий, різноколірний, барвистий. Finger m – палець руки, Zene f – палець ноги.

Різним значенням багатозначного слова МО відповідають різні слова в МП: Fabel f – 1 (байка, казка., 2). Фабула, сюжет., 3). Вигадка

Aufklarer m – 1) інформатор 2) агітатор, 3) військовий розвідник, літак – розвідник.

Однозначному слову МО знаходиться однозначний, сталий відповідник (еквівалент) в МП.

Наявність еквівалентів, значення яких зазвичай не залежить від контекстуального оточення. Дозволяє реалізовувати при перекладі метод простої підстановки, тобто слово МО замінюється словом МП.

У випадках, коли однозначний відповідник відсутній, в процесі перекладу здійснюється пошук варіантних, контекстуальних відповідників, які здатні виконати в контексті функції мовної одиниці, що перекладається.

Перекладацький відповідник – це відповідник за функцією, функціональний відповідник, який передає не лише лексичне значення одиниці, яку перекладають, а й всю різноманітність її функцій в даному контексті (Огуй О. Д. 2004, с. 256).

Різниця у смисловій структурі та внутрішній формі слів МО та МП, їхньому співвідношенні, наявність в мовах сталих кліше, функція лексичної одиниці в контексті фрази чи більшого фрагменту тексту, ретроспективний/проспективний зв’язок з іншими лексичними одиницями, участь у контекстуальному словотворенні (для нім. мови) та ін. призводять до необхідності здійснення у процесі перекладу різноманітних трансформацій, які дозволяють подолати ті чи інші існуючі лексичні труднощі (Гильченок Н. Л 2006, с. 25).

Розкриття контекстуального значення слова за допомогою лексичної трансформації здійснюється шляхом зміни лексичної одиниці МО на слово чи словосполучення МП іншої внутрішньої форми, яке реалізує у даному контексті те значення іншомовного слова, яке потрібно передати.

 

 

Семантичні перетворення, які називають трансформаціями, мають творчий характер та у більшості випадків не можуть бути зафіксовані у двомовних словниках.

Ретельна класифікація лексичних трансформацій запропонована Я. І. Рецкером (Рецкер Я. И. 1974, с. 79).

1) диференціація значень, 2) конкретизація значень, 3) генералізація значень, 4) смисловий розвиток, 5) антонімічний переклад, 6) цілісне перетворення, 7) компенсація втрат у процесі перекладу.

Диференціація значень використовується при перекладі слів, які мають узагальнене або абстрактне значення. Наприклад, іменник Westen m може бути диференційоване: захід (сторона світу), західні держави. Проте, у період існування двох німецьких держав словом Westen у ДДР позначали західний фронт (назва роману Е. М. Ремарка: «Im Westen nichts Neues» – «На західному фронті без змін»).

Диференціація значень завжди супроводжує конкретизацію, що зводиться до заміни лексичної одиниці з широким значенням у МО на вужче