Дослідження лексичних трансформацій, що застосовуються при перекладі з німецької мови на українську

Наприклад, дієслово laufen може позначати не лише пересування бігом, а й швидку ходу, дієслово essen позначає прийом їжі взагалі, але залежно від контекстуального оточення чи ситуації, перекладається: снідати, обідати, вечеряти, харчуватися, тощо.

Генералізація значень полягає у заміні конкретного загальним, видового поняття родовим. Цей прийом називають гіпо-гіперонічним перекладом, а відповідники – гіпо-гіперонічними. Генералізація часто використовується при перекладі назв напоїв, ковбас, тощо у випадках, коли точність найменування не є необхідністю. Наприклад: Mettwurst – копчена ковбаса, Kummel – горілка, Striezel – рулет.

Антонімічний переклад – заміна стверджувальної конструкції на заперечну чи навпаки, яка здійснюється через заміну слова, що перекладається, антонімом з виведенням заперечення. Наприклад: oft – не рідко.

Смисловий розвиток полягає у зміні словникового відповідника контекстуальним, пов’язаним з ним логічно.

Існує п'ять можливих способів перекладу фразеологічних одиниць:

дослівна відповідність (еквівалент) :

Bei Nacht sind alle Katzen grau

Вночі всі коти сірі;

2) адекватний відповідник: Eile mit Weile.

Хто спішить, той й людей смішить;

3) калькування:

Ein Kalb darf kein Kalb bleiben. Не увесь час теляті телятком бути;

4) псевдо прислівна відповідність:

Die Hand bleibt über, die nach dem Schatten greift. Свою тінь не доженеш;

5) описовий переклад висловлювання.

Kinegramme- кінограми (невербальне поведінка щойно закодована)

1 ein Auge zudrücken – закривати око;

2 die Achseln zucken – знизувати плечима;

3 die Hände über dem Kopf zusammen schlagen – розгубленим бути;

4 sich die Beine in den Leibstehen – довго чекати;

5 die Nase rümpfen – морщити носа;

6 aufgroßenFußeleben – житина широку ногу;

7 an der Nase führen – водити за носа.

 

 

Існує багато причин, що зумовлюють лексичні трансформації, і повністю охопити всі причини не немає ніякої можливості. Тому ми обмежимо свій вибір лише деякими основними причинами, що викликають необхідність такого типу трансформацій.

У значенні слова в різних мовах часто виділяються різні ознаки одного і того ж явища або поняття, де відбито бачення миру, властиве даній мові, вірніше, носіям даної мови, що неминуче створює труднощі при перекладі.

Другою причиною, що викликає лексичні трансформації, є різниця в смисловому об'ємі слова. Немає абсолютно однакових слів. Частіше всього співпадає перший лексико-семантичний варіант (ЛВС) таких слів, їх основне значення, а далі йдуть різні ЛСВ, бо розвиток значень цих слів йшов різними шляхами. Це обумовлюється різним функціонуванням слова в мові, відмінністю у вживанні, різною сполучуваністю, але навіть основне значення німецького слова може бути ширше відповідного українського слова (звичайно, не виключені і зворотні випадки).

Семантична структура слова зумовлює можливість його контекстуального вживання, і переклад контекстуального значення слова є нелегкою проблемою.

Контекстуальне значення слова багато в чому залежить від характеру семантичного контексту, від семантики слів, що поєднуються з ним. Оказіональне значення слова, що несподівано виникає в контексті, не є довільним – його потенційно закладено в семантичній структурі даного слова. У контекстуальному вживанні слова в поезії або художній прозі часто виявляється проникнення автора в самий глиб його семантичної структури. Адже слову властиві як парадигматичні, так і семантичні зв'язки, і лексичні потенції слова можуть бути розкриті в обох випадках. Але виявлення цих потенційних значень тісно пов'язано з своєрідністю лексико-семантичного аспекту кожної мови, звідси витікає і трудність передачі контекстуального значення слів в перекладі: що можливо в одній мові, неможливо в іншій через відмінності в їх семантичній структурі і в їх вживанні.

До слів, що мають різний об'єм значення в німецькій і українській мовах відноситься група слів, в яку входить величезна кількість найрізноманітніших слів: інтернаціональні слова, деякі дієслова сприйняття, відчуття і розумової діяльності і так звані адвербіальні дієслова.

Третьою причиною, що викликає необхідність в лексичних трансформаціях, є відмінність в сполучуваності. Слова знаходяться у визначених для даної мови зв'язках. Важливо відзначити, що сполучуваність слів має місце у разі сумісності понять, що позначаються ними. Ця сумісність в різних мовах, очевидно, буває різна, і те, що можливо в одній мові, є неприйнятним іншій.

У кожній мові є свої типові норми сполучуваності. Кожна мова може породжувати нескінченну кількість нових поєднань, зрозумілих для людей, що говорять на ньому і непорушуючих його норм. У кожній мові існує круг звичайних, сталих традиційних поєднань, які не співпадають з відповідним довкола поєднань в іншій мові.

Чим ширше семантичний об'єм слова, тим ширше його сполучуваність, оскільки завдяки цьому воно може вступати в найрізноманітніші зв'язки. Це у свою чергу допускає широкі можливості його передачі в перекладі, різні варіанти перекладу.

Велике значення має і звичне для кожної мови вживання слова. Його, звичайно, пов'язано з історією розвитку даної мови, формуванням і розвитком його лексичної системи. У кожній мові виробляються своєрідні кліше, наче готові формули, слова і поєднання слів, що використовуються в даній мові. Останні не є одиницями фразеологізмів, але володіють повною завершеністю і на відміну від одиниць фразеологізмів і стійких поєднань ніколи не порушуються введенням додаткових слів або підстановкою одного з компонентів.

Конкретизація – це заміна слова або словосполучення з ширшим значенням словом або словосполученням з вужчим значенням. Як правило, лексиці української мови властива більша конкретність, чим відповідним лексичним одиницям англійської мови. Це неодноразово наголошувалося лінгвістами. Конкретизація може бути язиковою і контекстуальною (мовною). При язиковій конкретизації заміна слова з широким значенням словом в перекладі на німецьку мову для передачі «комунікативного розчленовування речення» в деяких випадках виявляється необхідним ввести підмет в німецьке речення, відсутнє в початковому українському реченні.

Додавань в цих випадках, у принципі, можна було б уникнути, але це вимагало б використання в перекладі пасивної конструкції, що ускладнило б німецький текст стилістично.

Нерідко лексичні додавання обумовлюються необхідністю передачі в тексті перекладу значень, що виражаються в оригіналі граматичними засобами. Наприклад, при передачі німецьких форм множини іменників, що не мають цієї форми в українській мові.

Правильний вибір семантичного компоненту, що додається в українському перекладі, вимагає знання екстралінгвістичних чинників.

Іноді додавання виявляються обумовленими чисто стилістичними міркуваннями.

Опущення – явище, прямо протилежне додаванню. При перекладі опущенню піддаються частіше за все слова, що є семантичне надмірними, з погляду їх смислового змісту.

Одним з прикладів надмірності є властиве всім стилям письмової мови німецької мови вживання так званих «парних синонімів». Українській мові воно абсолютно не властиве, тому при перекладі в цих випадках необхідно удатися до опущення (тобто не повторенню синоніма – заміні двох слів одним).

Усунення семантично надмірних елементів початкового тексту дає перекладачу можливість здійснювати те, що називається «компресією тексту», тобто скорочення його загального об'єму.

Не завжди опущення викликається тільки прагненням до усунення мовної надмірності. Воно може мати і інші причини; зокрема, характерна для англійської мови тенденція до максимальної конкретності, що виражається у вживанні числівників, а також назв міри і ваги там, де це не мотивовано семантичними чинниками, вимагає іноді вдаватися до опущень.

Не дивлячись на те, що дотепер поняття трансформації трактується лінгвістами неоднозначне, в загальному вигляді, перекладацька трансформація визначається як перетворення, за допомогою якого можна здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу.

Серед трансформацій, не дивлячись на існуючу різноманітність класифікацій, більшість лінгвістів виділяють два основних види: граматичні і лексичні. Причому, треба враховувати той факт, що часто ці види поєднуються одна з одною.

Необхідність граматичних трансформацій викликається, в першу чергу, відмінністю в структурі двох мов, яке виявляється в повних або часткових неспівпаданнях. Лексичні трансформації потрібні через лексичні неспівпадань різної семантичної структури мов, тобто неспівпаданням значень слів, різній сполучуваності або відсутність слів відповідного значення в мові, на яку робиться переклад, або із-за відмінностей у вживанні слів. Як правило різні трансформації здійснюються одночасно, тобто поєднуються одна з одною – перестановка супроводжується заміною, граматичне перетворення – лексичним і т. д.

Уміння легко і вільно ними користуватися – застава адекватного перекладу.

Використання перекладацьких трансформацій, в першу чергу, диктується передачею початкового змісту, виразом думки оригіналу. Перекладач жодним чином не повинен прагнути зберегти оригінал.

Трансформації потрібні, щоб дотримати «правильність» язикових норм, щоб мова перекладача сприймалася як «грамотна мова».

Ще одна причина, що викликає трансформації при перекладі, – надати мові природність, щоб мова перекладача відповідала мовним звичкам носіїв.

 

 

Актуальные проблемы преподавания перевода и иностранных языков в лингвистическом вузе. -М., 1996

Алексеева И. С. Письменный перевод. Немецкий язик. Учебник. – СПБ

Издательство»Союз», 2006. – 368с.

Гильченок Н. Л. Практикум по переводу с неметкого на руський. – Спб. КАРО, 2006. 368с.

Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. М. «Международные отношения, 1974

Огуй О. Д. Актуальні проблеми німецько – українського перекладу. -Чернівці: Рута, 2004, -256с.