Дослідження обліку видатків в Зачепилівському УДКСУ

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп та рахунків IV порядку Плану рахунків і забезпечує отримання інформації про операції, які виконуються органом Казначейства і відображаються у звітності. 

У синтетичному обліку всі операції відображаються в грошовій одиниці України. 

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку. У разі виявлення розбіжностей між даними аналітичного обліку та відповідними даними синтетичного обліку відповідальними працівниками структурних підрозділів з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності з’ясовуються їх причини та вживаються заходи щодо їх усунення.

В аналітичному обліку операції в іноземній валюті ведуться в подвійній оцінці: в іноземній валюті за її номіналом та в гривневому еквіваленті іноземної валюти, за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України до іноземних валют на дату операції.

Органи Казначейства ведуть такі обов’язкові регістри бухгалтерського обліку: щоденний оборотно-сальдовий баланс та оборотно-сальдову відомість за аналітичними рахунками.

Щоденний оборотно-сальдовий баланс формується та роздруковується на паперових носіях щоденно, перевіряється відповідальним виконавцем і підписується керівником (заступником керівника) і головним бухгалтером (заступником головного бухгалтера) органу Казначейства.

У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні та вхідні залишки за дебетом та кредитом за кожним рахунком з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються підсумки за кожним класом рахунків. Правильність складання щоденного оборотно-сальдового балансу та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за дебетом та кредитом і загальний підсумок за всіма рахунками. Наявність такої рівності є обов’язковою умовою початку нового операційного дня в органі Казначейства. 

В оборотно-сальдовій відомості відображаються обороти за дебетом і кредитом та вихідний залишок за звітний період за кожним аналітичним рахунком.

Звірка відповідності даних аналітичного обліку із даними синтетичного обліку проводиться відповідальними виконавцями шляхом перевірки даних рахунків оборотно-сальдової відомості, даним відповідних рахунків щоденного оборотно-сальдового балансу. Звірка здійснюється не рідше одного разу на місяць.

При відсутності розбіжностей між даними оборотно-сальдової відомості та даним щоденного оборотно-сальдового балансу оборотно-сальдова відомість підписується відповідальним виконавцем та головним бухгалтером (заступником головного бухгалтера).

Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов’язковій передачі до архіву. 

Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, до передачі їх до архіву, повинні зберігатися в самостійному структурному підрозділі з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.  

Первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері. 

Строк зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності в архіві органу Казначейства визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства. 

 

 

Розвиток казначейської системи, її зростаючі вимоги та фінансові можливості породжують як кількісні зміни інформаційного середовища - збільшення обсягу оброблюваної інформації, виконуваних функцій, так і якісні - розширення функціонального спектру розв'язувальних задач, зміни їх характеру тощо.

Різноманітність та складність виконуваних органами Державного казначейства задач визначили його орієнтацію на використання у своїй діяльності сучасних автоматизованих інформаційних технологій.

Використання автоматизованих систем забезпечує створення єдиного інформаційного простору, що охоплює всі ділянки та всіх учасників бюджетної сфери. Ядром побудови єдиного інформаційного простору бюджетної сфери є повна автоматизація процесу касового виконання бюджету, що забезпечує оптимізацію комплексного бюджетного обліку, фінансового контролю і ефективне управління державними фінансовими ресурсами.

Основним призначенням автоматизованої інформаційної системи (АІС) казначейства є узгодження та забезпечення взаємодії казначейських органів усіх рівнів між собою та з іншими учасниками бюджетного процесу, їх оперативне інформаційне забезпечення, автоматизація основних процесів, організація систем зв'язку та передачі даних.

Структура інформаційно-обчислювальної системи органів Державного казначейства залежить від низки факторів:

1. характеру виконуваних функцій та завдань, що вирішуються;

2. нормативно-інструктивної бази;

3. внутрішньої організаційної структури тощо.

Кожен з цих факторів суттєвим чином впливає на організацію інформаційно-обчислювальної мережі казначейської системи.

Певною мірою на організацію АІС Державного казначейства та його територіальних органів, а також на технологію обробки даних спричиняє структура казначейської системи, яка включає три ієрархічні рівні:

o перший рівень представлений центральним апаратом Державного казначейства;

o на другому рівні розміщені Головні управління Державного казначейства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі;

o на третьому рівні знаходяться управління (відділення) Державного казначейства у містах та районах.

Відповідно, АІС казначейства має ієрархічну організацію, за якої централізована обробка інформації та єдине управління ресурсами системи на верхньому рівні поєднується з відповідною обробкою даних на нижніх ланках. Таку організацію АІС називають централізованою мережею.

Організація