Дослідження спілкування в юнацькому віці

Інструктаж проводиться у вільній формі, але обов’язково припускає обговорення наступних моментів:

• дослідження проводиться анонімно, але для того, щоб його результати могли бути повідомлені респондентам, їх пропонують скористатись системою шифровки (довільним способом) ;
• щоб дослідження мало сенс, “відповідати” потрібно максимально щиро, природно, орієнтуючись не на те, “як треба”, а на те, що ближче всього самому відповідачеві;
• по тій же причині респонденту не слід прагнути “обчислити” методику, порівнювати по ходу виконання методики стеми між собою і т. п. (Тим більше, що наприкінці дослідження цікавість респондентів цілком задовольняється), та, навпаки – важливо щоразу зосереджуватись саме на тому стемі, котрий вже зачитаний і виходити саме з власного його розуміння.
• стеми диктуються в досить швидкому темпі (30-35 секунд на кожну відповідь), “відповіді” записуються респондентами одразу (“перше, що приходить в голову”, самі стеми не записуються, але обов’язково фіксується номер пропозиції) ;
• характер, зміст, стиль, розмір і т. д. “відповідей” ніяк не регламентується – у цьому респондент цілком вільний (єдине обмеження – час на кожну “відповідь”) ;
• якщо дослідження провожиться в групі, необхідно підкріпити обов’язковість збереження повної тиші, щоб не заважати один одному (більш того, під час диктування стемів будь-які висловлювання вголос, читання і т. ін. цілком виключається).

Важливо в ході інструктажу домогтись взаєморозуміння з респондентом, при необхідності відповісти на їхні запитання, зробити уточнення і т. д.

Після чого зачитуються стеми. Робити це потрібно рівним спокійним голосом, як можна більш безпристрастно. Час на “відповіді” контролюється по годиннику. Після витікання останніх 30 секунд (тобто після 30-го стему) експериментатор збирає листки з “відповідями”, домовляється про те, як і кому будуть повідомлені результати.

Загальний час на проведення методики “СОС” (разом з інструктажем) – близько 30 хвилин.

“Соціометрична методика”.

Між складом групи і кожним з її членів складається певна система стосунків, в якій кожний отримує своє місце. Для виявлення статусу членів групи застосовується соціометричний метод Дж. Морено, який дозволяє кількісно визначити кількість виборок, отриманих кожним співробітником по діловим, рольовим, емоційним критеріям. На основі цих даних будується соціометрична матриця, на якій чітко виражене місце кожного члена групи в її ієрархії. Рангові місця групи, як правило, розподіляються наступним чином:

Лідери (ведучі). На ці місця претендують особи, здатні до активної взаємодії, прийняттю відповідальних рішень, управлінню людьми, творчої ініціативи. Їх реальний рейтинг визначається вибором групи – більше 50% вибору (від 50 до 100%).

Переважні. Наступні за рейтингом за лідерами (від 10 до 50%). До них відносять актив робочої групи, в складі якого переважають люди, здатні бути активними виконавцями, але серед них є і такі, хто в певних обставинах здатний зайняти лідерське місце.

Непереважні. Маючі не більше 10% вибору і низький рейтинг в групі. Вони або неактивні в спільній діяльності, або не змогли встановити позитивні ділові і особові стосунки з членами групи.

Відвержені (аутсайдери). Які не отримали вибору і стоять поза групою. Для них характерне невизнання їх групою і небажання з ними співпрацювати.

Ця методика дозволяє визначити положення дослідного в системі міжособових стосунків тієї групи, до якої він належить. Дослідження групи за допомогою даної методики, як правило, проводиться тоді, коли група включає в себе не менше 10 чоловік і існує не менше одного року.

Перед початком дослідження, члени групи, які зібрались в якому-небудь приміщенні, наприклад в класі або аудиторії, отримують інструкцію наступного змісту:

“Ваш клас існує вже давно. За час спільного життя і спілкування одне з одним, ви, мабуть, змогли непогано узнати один одного, і між вами склались певні особисті і ділові стосунки, симпатії і антипатії, повага, неповага друг до друга тощо. Будь ласка, дайте у цьому зв’язку відповідь на наступні запитання, дописавши в них свої відповіді на окремому листі паперу. Його необхідно підписати, щоб ми могли судити про те, хто і кого обирає

Кому з однокласників в першу чергу, другу і третю ти розповіси про те, як провів час в компанії друзів? (емоційне спілкування).

Хто з однокласників може вказати на твої недоліки, кого б ти послухав? (Довірче спілкування). ”

Учні підписують свої листки і на кожне питання записують в суворій послідовності три прізвища. Вибір здійснюється лише із членів досліджуваного колективу.

Число виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його місце в системі особистих стосунків, іншими словами, визначає його соціометричний статус.

Листи з відповідями дослідних на запропоновані питання обробляються, і наявна в них інформація переноситься в спеціальну таблицю, яка називається соціометрична матриця. Соціометрична методика проводиться груповим методом, її проведення не вимагає значного часу (до 15 хвилин).

 

 

Методика “СОС”.

Для обробки проективного матеріалу використовується описана вище система категорій (види комунікативної спрямованості). Кожній “відповіді” (частина стемів – № 1, 9, 10, 13, 22, 24, 27, 28, 29 – виконують специфічні функції та в даному контексті обробці не підлягають) на підставі зіставлення з характеристикою видів СОС присвоюється певна категорія – “Д”