чи “АВ”, чи “М” і т. д. у випадку неможливості однозначно інтерпретувати ту чи іншу “відповідь” допускається приписування відразу двох категорія, а в більш неясних випадках категорія не приписується. Крім оцінки “відповідей” по категоріях (якісна оцінка), кожному з них привласнюється також і бал (від 0 до 5) – в залежності від ступеня повноти і чіткості виразності у “відповіді” даної спрямованості (кількісна оцінка). Наприклад, таке завершення стему №18 (“я намагаюсь зайняти у спілкуванні позицію…”), як “… як мені вигідна і дозволяє володіти ситуацією, не розкриваючись самому” – оцінюється як прояв М-СОС, причому одержує максимальний бал (М-5). Інший варіант “відповіді” на це ж запитання – “… рівного співрозмовника, засновану на взаємній повазі і розумінні” – одержує оцінку Д-5; варіанти “… пасивну і безконфліктну” – К-5 та “…найбільш сприятливу для співрозмовника” – як АЛ-5 і т. д. Найбільш істотний критерій для визначення виду СОС – співвідношення позицій співрозмовників з погляду їхньої рівноправності (нерівноправності), симетричності вимог і очікувань. Для більш точної оцінки проективного матеріалу по цьому питанню, важливому критерію в методиці використаний спеціальний прийом, що одержав назву “інвертований стем”. Суть його полягає в тому, що частина стемів має в списку “дзеркальну пару” – тобто та сама комунікативна ситуація, представлена в одній схемі з позиції того, хто відповідає, а в іншій – з позиції його уявного співрозмовника, причому, у списку, який диктується респонденту, “парні” стеми розташовані не поруч, а рознесені (наприклад, одну з пар складають стем №5 “Я очікую від співрозмовника…” і стем №11 “співрозмовник очікує від мене…”). “Відповіді” на парні стеми оцінюються як ціле, шляхом зіставлення обох відповідей між собою, а для додання більшої питомої ваги оцінка пари (у балах) збільшується на три. Наприклад, пари №3 “Я хотів би спілкуватись з людиною, для якої мої переживання…”, “… є близькими і вона не байдужа до них” і №15 “Те, що співрозмовник переживає…”, “…для мене байдуже, головне, щоб він про мене добре думав” – одержує в підсумку оцінку АВ-15 (пара одержує категорію АВ і максимальний бал – 5, що потроюється).
Пошук
Дослідження спілкування в юнацькому віці
Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
69
Мова:
Українська
Кожна “відповідь”, таким чином, одержує певну оцінку – категорію і бал. Потім виводиться підсумкова оцінка всього протоколу, для чого додаються бали по кожній категорії окремо (враховуються як оцінки окремих стемів, так і пара). У результаті, кожен протокол одержує підсумкову оцінку у вигляді визначеної “формули” комунікативної спрямованості, приміром, Д-2, АВ-40, М-4, АЛ-0, К-8, І-12. Оскільки загальна сума балів (по всіх категоріях) для різних протоколів різна (тому що різна ступінь виразності видів спрямованості у “відповідях”, деякі стеми залишаються незавершеними тощо), то для порівняння результатів респондентів між собою абсолютні значення переводяться у відносини – у відсотках до загальної суми балів даного протоколу. Тоді підсумкова оцінка протоколу з приведеного вище приклада буде виглядати так: загальна сума балів – 66 (100%), по категоріях: Д – 3%, АВ – 61%, М – 6%, К – 0%, АЛ – 12%, І – 18%.
Для аналізу і подальшої інтерпретації результатів використовується саме “формула” в цілому, хоча в окремих випадках у протоколі можуть бути ненульові оцінки тільки по двох-трьох категоріях чи навіть (дуже рідко) – по одній. Як правило – у протоколах представлені в тій чи іншій мірі усі види комунікативної спрямованості. В той же час, звичайно, в підсумковій оцінці можна виділити тенденцію, який переважає вид СОС (в розглянутому вище прикладі добре видно авторитарну тенденцію), виявити визначену логіку розподілу балів по категоріях і т. д., – що і є предметом подальшої інтерпретації результатів, консультування респондентів і т. п.
В досліді приймали участь 27 школярів, учнів 10-х класів. Дані були занесені в таблицю.
Таблиця 1.
З таблиці видно, що з 27 досліджених
у дев’яти переважає діалогічний стиль спілкування;
у дванадцяти – авторитарний стиль спілкування;
у одного – маніпулятивний;
у двох – альцентристський;
в одного – конформний;
у двох – індиферентний стиль спілкування.
Бачимо, що у більшості дослідних переважаючим є авторитарний стиль спілкування. Але на другому місті стоїть діалогічний стиль спілкування.
Методика “Соціометрія”.
Як вже зазначалось, відповіді заносяться в соціометричну матрицю, яка в нашому випадку має такий вигляд:
Таблиця 2.
Зліва по вертикалі і зверху по горизонталі в соціометричній матриці перераховуються члені дослідження групи в одному і тому ж порядку під цифрами з відповідним номерами. В строках соціометричної матриці, де зазначені номери членів групи, цифрами від 1 до 3 якимось певним кольором, наприклад – синім, відмічаються вибори, зроблені даною людиною на одне з питань. Відповідні цифри проставляються в клітинах пересічення його строки зі стовпчиком, де зазначене прізвище обираємої ним людини.
В наведеному в таблиці 3 фрагменті соціометричної матриці відмічені, наприклад, вибори, зроблені номером три: другий його вибір приходиться на 14 номер, перший – на восьмий, третій – на дванадцятий. Точно так же, але цифрами іншого кольору, наприклад, червоного, відмічаються зроблені вибори на друге питання. В тому випадку, якщо вибори виявляються взаємними, то відповідний факт відмічається в соціометричній матриці включенням цифри в коло.