Дослідження сучасного стану ринку праці в Україні

 

З урахуванням реалій сьогодення, стан ринку праці характеризується наявністю низки проблем, які заважають ефективному розвитку країни. До таких проблем можна віднести: по-перше, український ринок праці отримав значні втрати в результаті анексії Криму, бойових дій в Луганській та Донецькій областях. Локальні підприємства та регіональні офіси компаній на цих територіях зазнали серйозну руйнацію або знищення, що призвело до скорочення персоналу або ж навіть до закриття підприємств; по-друге, збільшується рівень міграції. Сьогодні ми маємо справу не тільки з трудовою міграцією, а й з міграцією біженців із нестабільних регіонів. Внутрішня міграція вносить додаткове навантаження на ринок праці центральних та західних регіонів України, що впливає на рівень безробіття; по-третє, кваліфіковані спеціалісти з України мають великий попит за кордоном, через невисокий рівень фінансових очікувань, але при цьому маючи високу кваліфікацію. Також потрібно не забувати про закриття або ж ізоляцію деяких ринків в результаті політичних подій, насамперед російського.

До проблем сучасного ринку праці в Україні відносяться і високі обсяги прихованого безробіття, постійну депопуляцію та загальне старіння населення, що призводить до скорочення чисельності трудового потенціалу України. Проте, поряд з проблемами на українському ринку праці існують позитивні тенденції: по-перше, підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом (далі – ЄС) та Україною. В результаті цієї події, для України відкрилися ринки ЄС, що призведе до створення нових робочих місць та можливості професійної реалізації українських спеціалістів; по-друге, фармацевтичний сектор, сфера послуг та індустрія інформаційних технологій продовжує зберігати відносну стабільність на фоні загальної економічної кризи; по-третє, зміна політичної еліти дає можливість топ-менеджерам комерційного сектору реалізувати свої знання та досвід у державному управлінні. За період останніх семи років в Україні, внаслідок високої соціальної напруженості, спостерігається тенденція до поступового зменшення економічно активної частини населення. Зміни в економічній та політичній ситуації в країні знайшли своє відображення у сегментації ринку праці, зокрема у змінах складу працюючих. На рис. 2. 1. наведено дані щодо чисельності економічно активного населення України за період з 2008 року по вересень 2014 року. У І півріччі 2014 року кількість економічно активного населення віком 15-70 років становила 20, 2 млн. осіб, у тому числі 18, 5 млн. зайнятих та 1, 7 млн. безробітних громадян. У порівнянні з І півріччям 2013 року відбулося зменшення загальної кількості економічно активного населення на 648 тис. осіб, рівень економічної активності населення віком 1570 років зменшився з 65, 0% у 2013 році до 63, 0% у І півріччі 2014 року.

 

Найбільш популярними професіями, на які існував попит роботодавців у 2013 році, були професії висококваліфікованих робітників – слюсарів, токарів, електрогазозварників, водіїв, робітників з ремонту електричного обладнання та інших представників робітничих професій. Спостерігався значний попит на спеціалістів вищого рівня, топ-менеджерів, а також лікарів, інженерів з відповідним досвідом роботи та високим рівнем кваліфікації, а також спеціалістів інформаційних технологій. У 2014 році найбільш затребуваними залишилися саме фахівці інформаційних технологій та технічної підтримки комп’ютерних мереж. Профіль роботи був досить широкий: від розробки мобільних додатків і серверів, до розробки та забезпечення діяльності веб-сайтів. Також на ринку праці у 2014 році мали попит маркетологи, технічні спеціалісти, зокрема інженери, фахівці фармацевтичного ринку. Важливим аспектом у роз’ясненні складної ситуації на українському ринку праці в 2014 році є те, що зі сходу країни, де проходять антитерористичні операції, та з території, окупованою Російською Федерацією – Криму виїхало близько 455 тис. осіб, але за даними ООН ця цифра сягає позначки 500 тис. осіб. Також, потрібно зазначити, що з початком бойових дій на територіях самопроголошених ДНР та ЛНР кількість вакансій у Донецькій та Луганській областях почала скорочуватися. За перший тиждень вересня в Донецькій області було подано 103 вакансії (в вересні 2013 році – 1034 вакансії). Що стосується Луганської області, то ринок праці на цій території впав у 25 разів, оскільки за перший тиждень вересня було подано лише 10 вакансій. В результаті бойових дій та зменшення поданих вакансій на цих територіях, в країні з’явилась тенденція до міграції населення з цих регіонів у більш стабільні регіони країни. Не зважаючи на це, фахівці зазначають, що переселенці із Донбасу не складуть конкуренції людям, які шукають роботу, оскільки ринок праці Донецької та Луганської областей складають лише 8-9% від усього українського ринку праці.

На рис. 2. 2 наведені дані щодо чисельності зайнятого населення України за період з 2008 року по вересень 2014 року.

 

 

У І півріччі 2014 року чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років становила 18, 5 млн. осіб, що на 802 тис. осіб менше, ніж у відповідному періоді 2013 року. Рівень зайнятості населення в середньому по країні скоротився з 60, 1% у І півріччі 2013 року до 57, 9% у І півріччі 2014 року. Протягом 9 місяців 2014 року роботодавцями заявлено про заплановане масове вивільнення 171 тис. працівників, найбільше – у Харківській області