Дидактичний аналіз навчальних дисциплін різних типів у процесі формування змісту вищої професійної освіти

Предметом вивчення природничо-математичних дисциплін виступають об'єкти та явища природи, природні процеси, математичні об'єкти, факти, твердження, їх використання для розв'язання задач тощо. Як правило, цими дисциплінами вивчаються та досліджуютьсяузагальнені групи подібних об'єктів реальності, але які є ідеальними і відрізняються від об'єктів практики. 

Предметом вивчення технічних дисциплін є реальні об'єкти практики - механізми, пристрої, машини, засоби їх конструювання, ефективність їх функціонування тощо. Ці дисципліни досліджують великі класи однорідних об'єктів (технічних пристроїв і машин певного класу) і шукають співвідношення та перетворення, що дозволяють звести складні і громіздкі задачі і розрахунки до простих. При цьому теоретичні знання не відділяються від практики (як у природничих науках), а поєднуються із нею.

Цілі будь-якої навчальної дисципліни можуть бути сформульовані на чотирьох рівнях, які відрізняються глибиною опанування матеріалу дисципліни: цілі першого рівня представляють у вигляді: „мати уявлення про...”; цілі другого рівня: „знати ...”; цілі третього рівня: „уміти ...”; цілі четвертого рівня по формі можуть бути представлені як цілі третього рівня, але при цьому підкреслюється більш високий рівень володіння практичними навичками у розв'язанні конкретнихзадач навчальної дисципліни. 

Порівнюючи цілі вивчення гуманітарних, природничих і технічних дисциплін, слід зазначити наступне. 

Цілі першого рівня є практично однаковими для всіх дисциплін і не залежать від галузі науки, яку вони уособлюють. Вони можуть мати такі варіанти – мати уявлення про: об'єкти, предмет, мету, завдання дано дисципліни; коло проблем, серед яких знаходяться проблеми і питання даної дисципліни; обов'язкові для вивчення модулі та розділи, можливості вибору власної „траєкторії” навчання; існуючі підходи до розглядання проблем дисципліни; сучасний стан наукових дисциплін, що є основою даної навчальної дисципліни; зв'язок дисципліни з іншими дисциплінами і її роль у майбутній підготовці тощо. 

Виходячи із специфіки об'єктів і предметів вивчення гуманітарних, природных та технічних наук, можна визначити деякі відмінності їх цілей другого та наступного рівнів. Головними цілями другого рівня для гуманітарних дисциплін, як правило, є знати: поняття, визначення, терміни дисципліни, дати, факти, події, суспільно-політичні, культурні явища, мовні феномени тощо; суспільні системи, їхні елементи та зв'язок між ними, процеси, функції, стани цих систем; класифікацію об'єктів дисципліни за різноманітними критеріями; принципи, теорії, закони, яким підпорядковуються об'єкти вивчення даної дисципліни. 

При вивченні природничо-математичних дисциплін серед цілей другого рівня разом із більшістю аналогічних цілей вивчення гуманітарних дисциплін значне місце займають наступні цілі – знати: ознаки, параметри, характеристики, властивості груп об'єктів, що вивчаються; моделі, схеми, структури, що описують особливості груп об'єктів, їх життєдіяльність, функціонування; методи, прийоми, алгоритми, засоби розв'язання задач із дослідження об'єктів дисципліни, які, виходячи з вище відзначеного, здебільшого є узагальненими групами подібних об'єктів реальності, часто носять „ідеальний” характер; оцінки, межі застосування, обмеження методів, моделей, теорій, що вивчаються.

При вивченні технічних дисциплін серед цілей другогорівня разом із більшістю аналогічних цілей вивчення гуманітарних та природничо-математичних дисциплін провідного значення набувають наступні цілі – знати: методи та способи розв'язання задач із дослідження об'єктів дисципліни, які здебільшого є узагальненими групами реальних об'єктів практики - механізмів, пристроїв, машин; сутність та особливості різноманітних технологічних процесів, засоби їх дослідження та підвищення ефективності; практичні, реальні оцінки меж застосування методів, моделей, теорій, що вивчаються.

Щодо цілей навчальної дисципліни третього рівня, слід зазначити, що деякі з них є загальними для дисциплін будь-якої галузі і спираються на знання фактичного матеріалу дисципліни та пов'язані із загальноінтелектуальними уміннями. Наприклад, такі цілі третього рівня ставляться при вивченні всіх навчальних дисциплін - уміти: розпізнавати, виділяти об'єкти дисципліни із оточуючого середовища; представляти, описувати, характеризувати дані, факти, результати роботи на мові термінів, формул, образів даної навчальної дисципліни; висловлювати гіпотези про причини виникнення певної ситуації, процесу, стану, події; встановлювати закономірності та взаємозв'язок між основними поняттями, законами, теоріями даної та інших дисциплін; проводити порівняльний аналіз об'єктів, систем, процесів, станів тощо; планувати свою діяльність з вивчення навчальної дисципліни, вирішення її завдань; класифікувати, систематизувати, диференціювати факти, явища, об'єкти, системи, методи тощо; узагальнювати та інтерпретувати одержані результати за заданими або визначеними критеріями; формулювати проблеми, питання, завдання дисципліни; здійснювати самоконтроль в ході та після виконання роботи. 

Разом з цим, частина цілей третього рівня притаманна вивченню здебільшого природничих та технічних наук. Серед них найважливішими є такі цілі – уміти: вимірювати, розраховувати, визначати, обчислювати, оцінювати параметри, характеристики, величини, стани, використовуючи відомі закони, теорії, закономірності, моделі, методи, засоби, прийоми, алгоритми; самостійно обирати методи, засоби, прийоми, алгоритми, критерії для розв'язання задач дисципліни; змінювати, доповнювати, адаптувати відомі методи, засоби, прийоми, алгоритми, методики для розв'язання конкретних задач, знаходити нестандартні способи їх розв'язання; моделювати, проводити лабораторні дослідження за „ідеальними” об'єктами (для природничих наук) та реальні експерименти з реальними об'єктами практики (для технічних наук), прогнозувати та оцінювати їх результати. 

Завдання гуманітарних дисциплін формулюються, як правило, із використанням наступних термінів: вивчити і осмислити основні положення, етапи; усвідомити; визначити роль, переваги, недоліки; сформувати ціннісно-світоглядне відношення до соціальних явищ дійсності тощо. 

Завдання природничо-математичних дисциплін здебільшого визначаються як: засвоєння студентами змісту навчального матеріалу на рівні теоретичних узагальнень (гіпотез, моделей, концепцій, законів, теорій тощо), що дають змогу зрозуміти і пояснитинауковіоснови перебігу різних явищ природи, сучасноговиробництва, техніки і технологій; подальший інтелектуальний розвиток студентів (їх логічного мислення і просторової уяви, алгоритмічної, інформаційної та