Дидактичний аналіз навчальних дисциплін різних типів у процесі формування змісту вищої професійної освіти

Щодо технічних дисциплін, то їх завдання носять, як правило, більш практично спрямований характер, і зазвичай формулюються із використанням таких термінів, як розкрити основи функціонування; дати навички постановки задач; дослідити залежність (явища); експериментально виявити тощо. Завданнями технічних дисциплін є також формування технічногосвітогляду, закріплення на практиці знань про технологічнудіяльність, спираючись на закони та закономірності роз витку природи, суспільства, виробництваі людини. 

Виходячи із визначеної нами специфіки предмету, цілей та завдань відповідно гуманітарних, природничих та технічних дисциплін, можна сформулювати особливості вимог до початкової подготовки студентов при вивченні названих типів навчальних дисциплін. 

Провідними вимогами до початкової підготовки, необхідними для успішного засвоєння гуманітарних дисциплін, є мовна підготовка, знання конкретних понять, фактів, подій, положень тощо, що вивчалися іншими гуманітарними дисциплінами або цією ж дисципліною на попередньому етапі навчання; володіння загальнопредметними і загальноінтелектуальними уміннями, спрямованими на дослідження специфічних предметів гуманітарних дисциплін; володіння універсальним програмним забезпеченням та прийомами пошуку інформації. 

Провідні вимоги до початкової підготовки, необхідні для успішного оволодіння природничими дисциплінами, складають математична підготовка; знання конкретных понять, положень, теорій, методів, прийомів тощо, що вивчалися іншими природничими дисциплінами або цією ж дисципліною на попередньому етапі навчання; володіння як загальноінтелектуальними уміннями, так і уміннями постановки і розв'язання конкретных задач, математичного моделювання, абстрагування, математичного оцінювання, виявлення закономірностей на основі спостереження, лабораторного дослідження; володіння універсальним програмним забезпеченням разом із готовністю до роботи у предметно орієнтованих програмних середовищах, до проведення комп'ютерного моделювання, обчислювального эксперименту тощо. 

Провідними вимогами до початкової підготовки, що висуваються для успішного засвоєння технічних дисциплін, є практична математична підготовка; знання конкретних понять, законів, теорій як дисциплін даної галузі, так і суспільних та природничо-математичних наук; володіння як загальноінтелектуальними уміннями, так і уміннями постановки і розв'язання практичних технічних задач, математичного моделювання, моделювання на основі реальних моделей, практичного оцінювання; визначення ефективності, економічного ефекту на основі розрахунків, експериментування із реальними об'єктами практики або їх аналогами; володіння універсальним програмним забезпеченням разом із готовністюдо роботи у предметно орієнтованих програмних середовищах, до проведення комп'ютерного моделювання; досвід практичної роботи із певними механізмами, пристроями тощо. 

Адресатом гуманітарних і суспільних дисциплін є студенти всіх спеціальностей, хоча студенти, для яких ці дисципліни є профілюючими, вивчають їх у більшому об'ємі і більшому якісному складі. Природничо-математичні дисципліни вивчають майбутні бакалаври, спеціалісти і магістри відповідних спеціальностей та бакалаври технічних спеціальностей. Технічні навчальні дисципліни вивчають майбутні фахівці всіх рівнів відповідних спеціальностей. 

Таким чином, перша група дидактичних особливостей гуманітарних, природничих та технічних дисциплин має специфіку, пов'язану із особливостями предмету, мети, завдань відповідних галузей знань. 

Однією з провідних дидактичних особливостей дисципліни, що належать до другої групи, є основні поняття, які мають свою специфику як елементи змісту навчання конкретної дисципліни. 

При цьому слід мати на увазі, що з одного боку, поняття – це форма мислення, за допомогою якої дане поняття відділяється від інших понять. Звідси випливає, що нове поняття необхідно включити в існуючий набір понять, тобто виділити його сутнісну ознаку. З іншого боку, поняття – це абстракція, в якай виділяються кількісні відношення та просторові форми реальних або уявних об'єктів. У зв'язку з цим, при введенні та вивченні поняття у загальному випадку необхідно показати реальні (уявні) об'єкти, абстракціями яких стали поняття. Проте, безумовно, це залежить від сутності поняття і специфіки дисципліни, елементом змісту якої є поняття. 

Так, поняття гуманітарних та суспільних дисциплін є абстракціями об'єктів і явищ суспільного життя, почуттів людини, видів її діяльності як індивідууму та частини соціального середовища тощо. Отже, ці об'єкти можна лише спостерігати у реальному житті, уявляти, моделювати.

Серед понять математичних дисциплін значну кількість складають поняття, які є абстракціями уявних об'єктів. Поняття природничих дисциплін є абстракціями реальних об'єктів природи, проте не всі з них можуть бути безпосередньо пред’явленими тим, хто навчається. Їх можна спостерігати за допомогою спеціальних приладів, уявляти, заміняти штучными моделями тощо. 

Поняття технічних дисциплін є, як правило, абстракціями реальних об'єктів, хоча для їх усвідомлення часто необхідні абстрактні поняття. 

Поняття будь-якої дисципліни може бути сформовано на різних рівнях, що є спільним для всех дисциплін: представлення із введенням терміна; перераховування суттєвих ознак і усвідомлення об’єму поняття; введення визначення поняття. 

Специфіка виявляється у різних підходах до оперування поняттями, до навчання понять, притаманних різним дисциплінам. Поняття має використовуватися у діяльності. В гуманітарних дисциплінах це досягаться запитаннями і завданнями з аналізу визначення даного поняття, обґрунтування використання для визначення даного поняття певного терміну тощо. Показником сформованості поняття в цьому випадку буде оперування поняттям при поясненні власними словами його сутності, визначенні сутнісних ознак, властивостей об'єкту, абстракцією якогоє поняття. 

З цією ж метою поняття природничо-математичних і технічних дисциплін використовуєтьсяу задачах із засвоєння властивостей поняття та із застосування поняття. Показником сформованості в цьому випадку буде оперу ванн японяттям при розв'язанні задач.

Оскільки поняття має бути включеним у систему інших понять, необхідними є систематизація і класифікація інших понять. Показником того, що дане поняття включено в систему інших понять, буде усвідомлення студентами зв'язків із іншими поняттями. 

У гуманітарних дисциплінах з цією метою використовуються безпосередні завдання із систематизації та класифікації понять. 

Відмітимо, що у природничо-математичних та технічних дисциплінах, на відміну від гуманітарних, провідними видами діяльності в цьому випадку є розв'язання системи задач та практичних завдань, спрямованих на використання зв'язку даного поняття з іншими поняттями та задач, що застосовують систематизацію та класифікацію понять опосередковано. 

Отже, специфічні особливості понять гуманітарних, природничих та технічних навчальних дисциплін пов'язані із специфікою об'єктів вивчення відповідних наукових галузей. 

Іншою важливою дидактичною особливістю будь-якої навчальної дисципліни, що належить до другої групи особливостей, є її методи, характеристика необхідного методичного апарату, який забезпечує дослідження основних понять, об'єктів, процесів, що вивчає дана дисципліна. 

Відомо, що під методом розуміють систему розумових та практичних операцій (процедур), які підпорядковані розв'язанню певних пізнавальних завдань, виходячи з конкретних пізнавальних цілей. Між об'єктом (предметом) і методом (методами) пізнання існує певна відповідність: за допомогою одних методів, філософських та загальнонаукових, можна вивчати будь-які об'єкти; за допомогою інших, конкретно-наукових, методов - тільки об'єкти деякої групи наук. 

Загальнонаукові методи включають спостереження, експеримент, аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, метод аналогії, моделювання, ідеалізацію, формалізацію, системний підхід тощо. Конкретно-наукові методи є сукупністю засобів і прийомів, які використовуються в процесі досліджень лише певної науки або системи наукових дисциплін. 

Слід зауважити, що всі навчальні дисципліни різних напрямів використовуютьметоди всіх названих груп: філософські, загальнонаукові та конкретно-наукові. 

Гуманітарні науки серед загальнонаукових методів використовують здебільшого такі традиційні методи пізнання, як аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, спостереження, метод аналогії, системний підхід. Такі загальнонаукові методи, як моделювання, експеримент, також застосовуються при вивченні гуманітарних дисциплін. Проте їх використання має специфічні особливості, пов'язані перш за все із специфікою предметів вивчення цих дисциплін, що носять суб'єктивний характер. Великого значення при вивченні гуманітарних дисциплін набуваютьконкретно-наукові методи, які найбільш пристосовані до вивчення специфічних об'єктів цих дисциплін, зокрема, культурологічний метод. Слід зазначити, що гуманітарні дисципліни також використовують конкретно-наукові методи інших дисциплін (математичні, зокрема, статистичні методи, структуралізм, семиотику тощо) 

При вивченні природничих дисциплін крім перелічених філософських і загальнонаукових методов провідногозначення набуваютьтакі методи, як формалізація, математичне і комп'ютерне моделювання, різні види дослідів та експериментів, спрямовані на вивчення власних специфічних предметів вивчення. Безумовно, також ці дисципліни використовуютьі конкретно-науковіметоди. 

Слід відмітити, що решта дидактичних характеристик другої групи (основні проблеми дисципліни, зв'язок дисципліни із сучасним станом науки і практики) відтворюють головну змістовну складову конкретної навчальної дисципліни і, звичайно, будуть мати специфіку, пов'язану із її об'єктом, метою, завданнями, поняттями, методами тощо. 

Зв'язок із іншими навчальними дисциплінами (третя група характеристик) для гуманітарних, природничих та технічних навчальних дисциплін має деяку специфіку. Аналіз специфіки інших дидактичних особливостей дисциплін різних галузей засвідчує, що гуманітарні дисципліни формують знання, уміння, навички, які є важливими для опанування здебільшого дисциплін також гуманітарних. Проте вони озброюють студентов певними методами пізнання, які є основоположними для опанування і інших гуманітарних дисциплін, дисциплін інших напрямів. Вони здатні також формувати важливі загально інтелектуальні уміння, які застосовуютьсяпри вивченні всіх дисциплін, забезпечують світоглядний базис, важливий для розуміння інших дисциплін, для освіти людини в цілому. 

Вивчення природничих дисциплін забезпечують знання, уміння, навички, методи пізнання, необхідні для опанування інших природничих дисциплін, а також технічних дисциплін, оскільки технічні дисципліни, як ми вказували вище, посідають проміжне місце між гуманітарними і природничими дисциплінами у практичній класифікації галузей знань. 

Вивчення технічних дисциплін забезпечує опанування в основному інших технічних дисциплін, хоча опосередковано, безумовно, впливає на вивченнядисциплін інших напрямів. 

Проведений вище аналіз специфіки цілей, завдань, методів навчальних дисциплін різних напрямів засвідчує, що більшість дисциплін спрямовані на саморозвиток особистості та на розвиток різних загальнопредметних і загальноінтелектуальних умінь. 

 

 

1. Гризун Л. Е. Визначення дидактичних характеристик навчальної дисципліни як основа аналітичного этапу проектування її модульної структури // Педагогіката психологія: Зб. наук. пр. – Харків: Курсор, 2007. 

2. Методика и технология обучения математике. Курс лекций: пособие для вузов / Под ред. Н.А. Стефановой, Н.С. Подходовой. – М.: Дрофа, 2005.

3. Розин В.М. Специфика и формирование естественных, технических и гуманитарных наук. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1999. 

4. Самсонова Е.Г., Воронина Л.А. Анализ строения эмпирической науки // Проблемы исследования структуры науки. Новосибирск, 1997.