+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
27
Мова:
Українська
настільки болючим, що вони починають витісняти із своєї свідомості конкретні характеристики, які об’єктивізують цінність дитини, що й виявляється у збідненні їх асоціацій. Поряд з тим, у групі ДРТ з’являються специфічні асоціації (“вагітність”, “недосяжна мрія”, “сенс існування”, “випробування”). Можна вважати, що власні переживання, пов’язані з вагітністю і материнством, набувають більшого емоційного значення, ніж уявлення образу дитини (це співвідноситься з результатами, отриманими у тесті ставлень вагітної). Здається, що жінка починає уникати думок про дитину: переважна більшість жінок з групи ДРТ відмовилися від участі у малюнковому тесті “Я і моя дитина”, а жоден з виконаних малюнків не містить адекватно зображеного образу дитини і себе поряд із нею. Вимальовується характерна суперечність між сильним бажанням, з одного боку, і відсутністю сформованого образу предмету бажання — з іншого. Можливо також, що це є варіантом тривоги — “як би не наврочити”.
Хоча вагітність і дитина, які проголошуються сенсом життя жінок з безплідністю, у даний момент часу є недоступними, у безплідних жінок, які послуговуються ДРТ (на відміну від жінок, що намагаються відновити фертильність), виявляється досить високий рівень загальної осмисленості життя (р<0,001), який підтримується високою активністю жінки у досягненні мети — вагітність, народження дитини і материнство. Вираженими рисами цих жінок є сконцентрованість на меті (р<0,001), наполегливість, здатність до планування життя і розподілу своїх зусиль, прагнення контролювати життя (р<0,001) і домінувати у міжособистісних відносинах (р<0,01).
У той же час успіх у подоланні безплідності залежить не тільки від зусиль самої жінки. Розбіжність між докладеними зусиллями і зовнішніми обставинами породжує внутрішній конфлікт і напругу, знижує адаптаційні можливості жінок (р<0,001). Знижується самооцінка, поглиблюється негативне ставлення до себе (р<0,001 у порівнянні з Вагітними) і, як наслідок, зменшується здатність до прийняття інших людей (найнижча — у групі ДРТ, р<0,01). Результативність життя оцінюється як низька (вона у цій групі найнижча, р<0,05), вираженими є негативні емоційні стани. Вагітність у групі ДРТ корелюється з такою цінністю як “справедливість” (r = 0,48).
Запліднення in vitro накладає відбиток і на сприйняття жінками власного образу. Кореляція об’єкту “жінка” з цінністю “цілісність” виявилася найнижчою (r = 0,26) у порівнянні з групою Безплідних (r = 0,52) і Невагітними (r = 0,70). Менш пов’язані у цій групі “самореалізація” і “легкість досягнення мети” (r = 0,10), тобто жінки, які послуговуються ДРТ, “втрачають” материнство як той шлях для жіночої самореалізації, який для Вагітних є найпростішим.
Смисловий простір безплідних, які послуговуються ДРТ, набуває жорсткої структурованості з чітким розподілом у часі життєвих цілей і завдань (праця/кар’єра — сьогодні, материнство — у майбутньому), але це досягається за рахунок підвищення напруги і обмеження вільної реалізації жінки у кожній з цих сфер життя. Соціальна активність і реалізація втрачають самостійну цінність і підпорядковуються меті завагітніти, виступають засобом компенсації відсутньої реалізації у материнстві.
Механізм динаміки ЦСС жінок, які послуговуються ДРТ, розкривається у дослідженні через порівняння структур та взаємозв’язків регулятивних складових смислової сфери — осмисленості життя, соціально-психологічної адаптації і суб’єктивного контролю, отриманих за допомогою кореляційного аналізу.
Виявилося, що найменшою складністю і найменшою кількістю зв’зків між елементами відразняється структура смислової сфери групи Невагітні (5 зв’язків). У Вагітних і в обох групах безплідних структура смислової сфери ускладнюється, виявляються нові зв’язки між її регулятивними елеметами. Це дає підстави вважати, що більшість робочих зв’язків звичайно перебувають у латентному стані, але при зіткненні жінки з певними обставинами (вагітність, безплідність, застосування ДРТ), які потребують якісно нового усвідомлення реальності і вироблення специфічного до неї ставлення, ці зв’язки починають активізуватися.
Найбільш складно організована смислова сфера жінок у групі ДРТ. Вона розгалужена, навантажена, з великою кількістю елементів, які конструктивно перехрещуються (див. рис. 4б).
В динамічній системі смислорегулюючих елементів смислової сфери, яка визначилася у групі ДРТ, відсутній такий елемент як “адаптація” (який є у групі Безплідні), проте з’являється елемент “керованість життя”, що концентрує на собі найбільшу кількість значущих зв’язків. На підставі цього можна припустити, що “адаптація” не просто зникає у групі ДРТ, але, породжуючи новий структурний елемент, проявляється в цих жінок у новій якості, перетікаючи у “керованість життя”.
Поступове ускладнення смислової структури на шляху реалізації материнської складової особистості жінки узгоджується з висновком дослідження саморегуляції при кризових станах Є.С. Мазур і А.Н. Дорожевець про те, що відтворення життєдіяльності відбувається завдяки формуванню нових смислових утворень, здатних задавати їй новий напрям.
Актуалізація зв’язків між смислорегулюючими елементами смислової сфери безплідних жінок, особливо в групі ДРТ, дає підстави розраховувати на здатність цих жінок до переосмислення і перебудови свого життєвого простору у процесі отримання ними професійної психологічної допомоги.
У четвертому розділі — “Психологічна підтримка жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями” представлено загальні принципові рекомендації щодо психопрофілактичної роботи з вказаною категорією жінок. Виокремлено декілька підходів до психологічного консультування при застосуванні ДРТ: “симптоматичний”, коли у фокусі уваги перебуває симптом (наприклад, тривога, провина, сором); “дієвий” — у фокусі уваги — дія (прийняття рішення щодо різних аспектів ліуквання); “смисловий” — у фокусі — смисл (робота, присвячена смислоперебудові, пошуку сенсу дій і існування взагалі). Для кожного з етапів репродуктивної технології (прийняття рішення про застосування ДРТ; здійснення протоколу і очікування результату; опанування негативного результату застосування