Ефективність управління розвитком м’ясної галузі та шляхи її підвищення

Цілями статті є виявлення тенденцій і закономірностей розвитку національної м’ясної галузі, оцінка показників ефективності управління розвитком та формування напрямів її підвищення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Протягом тривалого часу галузь тваринництва була збитковою, чисельність поголів’я худоби та птиці постійно знижувалась, обсяги виробництва м’яса та м’ясопродукції зменшувалися. В останні роки спостерігаються позитивні тенденції відродження галузі, проте її стан залишається незадовільним.

Найбільші збитки досягнуті у галузі скотарства. У 2014 р. порівняно з 2010 р. спостерігається суттєве скорочення поголів’я великої рогатої худоби – на 162, 5 тис. гол. (10, 6%), що негативно вплинуло на виробництво яловичини і телятини, яке скоротилось на 14 тис. гол. (8%). Повна собівартість 1 ц реалізованої продукції становила у 2014 р. 2128, 4 грн, що на 731, 4 грн (52, 4%) більше, ніж у 2010 р. Ціна на продукцію також підвищилася і становила у 2014 р. 1365, 1 грн, що на 52, 3% більше, ніж у 2010 р. Таке співвідношення ціни і витрат зумовило одержання валового збитку в розмірі 763, 3 грн і рівень збитковості 35, 9%. У галузі свинарства показники ефективності є суттєво вищими. Чисельність поголів’я свиней в останні роки збільшилася – на 137, 6 тис. гол. (3, 8%) у 2014 р. порівняно з 2010 р., а виробництво м’яса у живій вазі збільшилося на 151, 3 тис. грн (36, 7%). Повна собівартість і чистий дохід від реалізації продукції збільшилися відповідно на 83% і у 2, 1 рази, що зумовило отримання сільськогосподарськими підприємствами прибутку від галузі свинарства у 2014 р. в розмірі 425, 2 млн. грн, тоді як у 2010 р. підприємства отримували збитки – (-322, 7 млн. грн). Валовий прибуток від реалізації 1 ц продукції становив у 2014 р. 98, 2 грн, що забезпечило рентабельність виробництва 5, 6%.

Галузь птахівництва традиційно вважається найбільш ефективною, порівняно з іншими тваринницькими галузями, що зумовлено особливостями технологічного процесу: скоростиглість галузі, простіші вимоги до кормового раціону та технології утримання. Втім, показники ефективності галузі птахівництва у 2014 р. були негативними. Так, сільськогосподарські підприємства отримали збиток від реалізації м’яса птиці в розмірі 185, 9 млн. грн, що зумовило досягнення рівня збитковості 15, 4%. Таким чином, дана галузь також потребує значної уваги з точки зору підвищення економічної ефективності.

Основною причиною негативних фінансових результатів виробництва продукції м’ясного тваринництва є висока собівартість. У галузі м’ясного скотарства витрати становили у 2014 р. 3486, 5 млн. грн, що на 272, 7 млн. грн (8, 5%) більше, ніж у 2012 р. Найбільшу питому вагу в структурі виробничих витрат займають прямі матеріальні витрати – 2553, 6 млн. грн. З усіх видів виробничих витрат спостерігається збільшення за всіма статтями, крім витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи, сума яких зменшилася відповідно на 30, 5 млн. грн (6, 1%) та 11, 4 млн. грн (6, 2%). Подібні тенденції в динаміці збільшення виробничих витрат спостерігаються і в галузі свинарства. У 2014 р. порівняно з 2012 р. сума загальних виробничих витрат збільшилася на 1783, 1 тис. грн, або на 30, 3%, сума прямих матеріальних витрат збільшилася на 1641, 2 тис. грн (34, 5%). Зростання витрат у птахівництві становить 11, 9%, зменшення спостерігається за іншими прямими і загальновиробничими витратами. У структурі витрат на виробництво продукції м’ ясного тваринництва у всіх галузях даного напряму найбільшу питому вагу займають корми, у 2014 р. у м’ясному скотарстві частка кормів становила 76, 5% у структурі прямих матеріальних витрат, у свинарстві – 80, 7%, у птахівництві – 75, 6%. Такі тенденції підкреслюють необхідність власного кормовиробництва і збалансованого розвитку сільського господарства.

У більшості національних сільськогосподарських підприємств можливе лише просте відтворення галузі, оскільки виручка від реалізації продукції у кращому випадку лише покриває витрати на її виробництво і реалізацію, але здебільшого виробництво м’яса було збитковим. Такі тенденції визначали вибір стратегічного напрямку – скорочення галузі. Негативна динаміка ефективності у даному секторі економіки зумовлена неналежним розвитком кормової бази, зокрема відсутністю кормів власного виробництва, стовідсотковою розораністю сільськогосподарських угідь за рахунок сінокосів і пасовищ, застосуванням незбалансованого раціону харчування тварин і птиці. Крім того, у м’ясній галузі недостатньо проявляється ефект масштабу виробництва, на національному ринку функціонує незначна кількість спеціалізованих відгодівельних підприємств м’ясного напрямку. В агрохолдингах здебільшого домінуючою є галузь рослинництва, поєднання сільськогосподарських галузей є незбалансованим.

Низький рівень цінової конкурентоспроможності також обумовлений і кон’юнктурою ринку. Недостатня платоспроможність населення не дозволяє підвищувати ціни на м’ ясну продукції до оптимального рівня і повністю задовольняти споживчий попит і раціональну норму споживання даного продукту. В останні роки особливо гостро постає проблема диспаритету цін з огляду на суттєве подорожчання енергоносіїв, паливно-мастильних матеріалів, кормів та інших оборотних засобів через нестабільність економічної ситуації. Частково вона вирішувалась за рахунок державних дотацій, однак, по-перше, 2014-2015 рр. у Державному бюджеті вони не передбачені, по-друге, державне регулювання диспаритету цін лише за рахунок дотування є одновекторним і безальтернативним. Ринкове регулювання має носити стимулюючий характер, а покладання лише на дотації знижує прагнення товаровиробника до пошуку резервів підвищення конкурентоспроможності за рахунок організаційно- економічних важелів. Для підвищення економічної ефективності розвитку м’ ясної галузі необхідна комплексна стратегія, яка має бути структурованою на різних ієрархічних управлінських рівнях: міжнародному, державному, регіональному, локальному (табл. 1).

Таким чином, підвищення економічної ефективності розвитку національної галузі потребує комплексного підходу, який охоплюватиме різні ієрархічні рівні управління та системи, поєднання яких має забезпечити отримання синергічного ефекту у сферах виробництва та споживання.

Висновки. М’ясна галузь є стратегічно важливою для національної економіки. Досягнутий рівень ефективності її розвитку залишається низьким, не зважаючи на існування позитивних тенденції виходу її із кризи. Збитковість галузі насамперед зумовлена високою собівартістю продукції, зокрема вартістю кормів. Найнижчою є ефективність галузі м’ясного скотарства, що насамперед пов’язано зі складністю технологічного процесу.

 

 

 

Для підвищення економічної ефективності управління розвитком національної м’ясної галузі необхідна комплексна стратегія, яка має охоплювати програми чотирьох ієрархічних рівнів: міжнародний, який включає такі напрями підвищення ефективності, як організаційно- економічний механізм та ринкові інтеграційні механізми; державний рівень (державне регулювання ринку м’яса, фінансову підтримку, моніторинг та регулювання споживчого попиту) ; регіональний рівень (інтеграція та кооперація, міжрегіональне співробітництво), локальний рівень (рівень виробника), який передбачає управління витратами, формування ресурсного потенціалу м’ясної галузі, обґрунтування організаційно-економічних резервів.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямі полягають в економічному обґрунтуванні розроблених пропозицій підвищення ефективності управління розвитком м’ясної галузі.

 

 

1. Білоконь Т. М. Концентрація та інтеграція як фактори підвищення конкурентоспроможності підприємств м’ясної промисловості / Т. М. Білокінь, А. О. Тіщенко // Ефективна економіка. – 2013. – № 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Ьїїр: //шшш. есопоту. паука. сот. иа/? ор=1&2=1980.
2. Драган О. І. Формування інноваційної стратегії на підприємствах м’ясної промисловості / О. І. Драган // Економіка ринкових відносин. – Київський університет ринкових відносин. – 2011. – № 7. – С. 158-162.
3. Кушніренко О. М. Шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств м’ясної промисловості Житомирської області / О. М. Кушніренко, А. О. Тіщенко // Тези І Міжнародної науково- практичної конференції “Формування ефективної моделі розвитку підприємств”, 21-22 листопада 2013 р. / М-во освіти і науки України, Житомир. держ. технол. ун-т, Баранович. держ. ун-т, Белгород. держ. нац. дослід. ун-т. – Житомир: ЖДТУ, 2013. – С. 164-171
4. Логоша Р. В. Стан та тенденції розвитку підприємств м’ясопереробної галузі України / Р. В. Логоша // Збірник наукових праць ВНАУ. – 2012. – № 3 (69). – С. 125-129.
5. Статистичний бюлетень “Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах за 2014 рік” / Державний комітет статистики / За ред. Н. С. Власенка. – К. – 2015. – 85 с.
6. Тваринництво України – 2014 рік / Статистичний збірник / Державний комітет статистики / За ред. Н. С. Власенка. – К. – 2015. – 211 с.