Ефективність використання нетрадиційного корму в годівлі ремонтних теличок

 

Н. М. Федак, С. П. Чумаченко, Я. С. Вовк

 

За умов оптимального забезпечення ремонтних теличок необхідними елементами живлення за рахунок удосконаленого комбікорму та преміксу нової рецептури відзначено зростання чисельності симбіотичної мікрофлори рубця, вмісту загального білка крові, зокрема альбумінової фракції. Оптимізація метаболічних процесів рубця і крові дослідних теличок сприяла підвищенню середньодобових приростів їх живої маси на 13, 5%, що дозволило одержати додатковий прибуток 242, 68 грн/гол.

Премікс, суха післяспиртова барда, метаболічні процеси рубця і крові, ремонтні телички

Одним з основоположних факторів виробництва тваринницької продукції є дотримання збалансованості раціонів за найважливішими показниками – енергією та протеїном, що зумовлює ефективне використання генетичного потенціалу продуктивності тварин. Зростання частки зернофуражу і грубих кормів, зменшення використання повнораціонних комбікормів призводить до перевитрати кормів, зниження їхньої поживної цінності.

Разом з тим, у світі спостерігається загострення енергетичної проблеми та конкуренції за зерно, внаслідок чого зростає попит на продукти харчування, а відтак і на фуражне зерно. Так, вітчизняні комбікорми на 65-70% складаються із зерна, тоді як у країнах ЄС та в Америці за всіма основними групами комбікормів для сільськогосподарських тварин і птиці в середньому витрачають не більше 35-38% зернових продуктів [1]. Таке суттєве зниження частки зернових компонентів можливе, зокрема за рахунок використання нетрадиційних кормових засобів, у тому числі побічних продуктів переробної промисловості.

У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема раціонального використання потенційно цінних у кормовому відношенні відходів, оскільки це значно здешевлює кормову базу тваринництва, забезпечує оптимальний енергетичний та протеїновий баланс раціонів на основі таких кормів, а також знижує рівень антропогенного навантаження на навколишнє середовище [2]. Серед різноманіття таких кормових добавок особливу увагу, на наш погляд, заслуговують відходи спиртової промисловості, зокрема суха післяспиртова барда, яка є вторинним сировинним ресурсом, що може бути успішно використаний для виробництва кормів і кормових добавок у раціонах різних статево-вікових та продуктивних груп великої рогатої худоби [2-4].

Післяспиртова барда – основний побічний продукт виробництва етилового спирту. В ній міститься близько 17 різних амінокислот, сумарний вміст яких у перерахунку на абсолютно суху речовину сягає 35, 6%. На частку вуглеводів припадає в середньому 13, 5%, жиру – 7-8% і мінеральних солей – 2, 4%. Особливо цінним є вміст у ній повного спектра вітамінів групи В, а також фолієвої кислоти, токоферолу, ергостерину, які є регуляторами метаболізму у тваринному організмі. Суха барда також містить мікроелементи Ре, 7п, Мп, Си тощо. Залежно від вологості та сировини для виробництва спирту, її поживність становить від 1, 08 до 1, 27 корм. од.. У зв'язку з цим дослідження, спрямовані на пошук способів раціонального використання цього відходу, є актуальними.

Мета досліджень – вивчити ефективність використання комбікорму з включенням сухої післяспиртової барди та преміксу нової рецептури у раціонах на фізіолого-біохімічні процеси та продуктивність ремонтних теличок віком 7-12 міс.

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводили у ДП “ДГ “Оброшино” Пустомитівського району Львівської області на двох групах ремонтних теличок української чорно-рябої молочної породи віком 7-12 місяців, аналогів за віком та живою масою, по 10 гол. у кожній. Тривалість експерименту – 120 діб. Основний раціон тварин контрольної групи складався із силосу з сумішок однорічних кормових культур, сіна злаково -бобового, соломи, меляси і господарського комбікорму з преміксом П 63 -2-89. Раціон дослідної групи був аналогічним, за винятком комбікорму, в якому 15% зернової групи було замінено аналогічною кількістю (за масою) сухої післяспиртової барди. Крім цього, відкориговано премікс П 63 -2-89, що дало можливість забезпечити потребу теличок за дефіцитними у зоні Карпатського регіону, важливими у біологічному аспекті мікроелементами (Си, 2п, Со, I, Бе) та вітаміном D.

Раціони збалансовано згідно з деталізованими нормами [5]. Хімічний склад та поживність кормів визначено за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу [6]. Контроль за динамікою живої маси теличок проводили шляхом щомісячного індивідуального зважування. Матеріалом для досліджень слугували корми, кров та вміст рубця. Для контролю за деякими ланками метаболізму від трьох найбільш виражених аналогів з кожної групи відбирали проби крові з яремної вени та вмісту рубця (ротоглотковим зондом з фундальної зони) через дві години від початку ранкової годівлі.

У крові визначали: кількість еритроцитів і концентрацію гемоглобіну – за допомогою еритрогемометра М-065, азотні фракції – за К’єльдалем, загальний білок сироватки – рефрактометрично, його фракції – методом електрофорезу в агаровому гелі, амінний азот – за Мітингом та Кайзером, сечовину – за кольоровою реакцією з диацетилмонооксимом.

У вмісті рубця визначали: рН – іонометрично, аміак – мікродифузним методом Конвея, азотні фракції – за К’єльдалем, амінний азот – за Мітингом та Кайзером, кількість амілолітичних, протеолітичних та целюлозолітичних бактерій – методом висіву на елективні середовища. Отриманий цифровий матеріал опрацьовано статистично [7].

Результати досліджень. Багаторічні дослідження традиційних кормових засобів у західному регіоні України дають підставу стверджувати про дефіцит у них таких важливих у біологічному аспекті мікроелементів як Си, 2п, Со, I, Бе. Тому поповнення їх нестачі шляхом корекції існуючих преміксів та кормових добавок для балансування раціонів великої рогатої худоби має велике значення. Нами розроблено рецептуру комбікорму, у якому 15% зернової групи