Ефективність використання нетрадиційного корму в годівлі ремонтних теличок

Предмет:

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

(пшениці – 4, ячменю – 6, вівса – 3, жита – 2%) було замінено аналогічною кількістю (за масою) сухої післяспиртової барди.

Також було відкориговано склад преміксу П 63 -2-89, що дало можливість забезпечити потребу теличок у згаданих вище мікроелементах та вітаміні D.

Згодовування стандартного і експериментального комбікорму по-різному вплинуло як на інтенсивність метаболічних процесів у рубці та крові теличок, так і на їх продуктивність.

Як відомо [8, 9], концентрація іонів водню (рН) в рубці зумовлює кількісний та видовий склад мікрофлори, її активність, утворення та ступінь утилізації аміаку, органічних кислот та інших важливих метаболітів. Таким чином, рівень активної кислотності є інтегральним показником інтенсивності та спрямованості процесів ферментації в рубці.

У наших дослідженнях рівень рН рідини рубця теличок, яким згодовували комбікорм із сухою бардою був нижчим (р<0, 05), ніж у контрольних, що очевидно може бути свідченням вищої інтенсивності процесів ферментації (табл. 1). Поряд з цим, швидкість утворення та ступінь евакуації аміаку є одним із важливих факторів, які зумовлюють ефективність використання азоту в організмі тварин [16, 10].

Встановлене зниження рівня аміачного азоту (Р<0, 05) у теличок дослідної групи може бути спричинене двома різними факторами: ефективнішим використанням аміаку мікробними популяціями, про що свідчить підвищення кількості аміло- та целюлозолітичних бактерій, або ж інтенсивнішим всмоктуванням аміаку через стінку рубця та активній його детоксикації в орнітиновому циклі з подальшою втратою з сечею [ 11, 12]. Проте, беручи до уваги рівень рН в рубці та вміст сечовини в крові, активування всмоктування в цих умовах є малоймовірним.

У тварин дослідної групи показник активної кислотності був нижчим, тому значна частина молекул аміаку перебувала в іонізованій формі (амоній-іону) й, очевидно, повільніше всмоктувалася в кров та повніше використовувалася мікрофлорою у синтетичних процесах, що підтверджується зростанням вмісту загального та білкового азоту (див. табл. 1). Цей факт також узгоджується з нижчим (р<0, 02) вмістом сечовини у крові ремонтних теличок, яким згодовували експериментальний комбікорм, порівняно з контрольними (табл. 2). Отримані нами дані узгоджуються з дослідженнями авторів [12, 13].

1. Показники вмісту рубця _ ремонтних теличок, М±т, п=3

Фізіолого-біохімічні показники крові ремонтних теличок, М±т, п=3

Між концентрацією аміаку та амінного азоту в рубцевій рідині дослідних теличок відзначено зворотній зв'язок. Тварини, які отримували експериментальний комбікорм, накопичували більше (Р<0, 02) азоту вільних амінокислот у порівнянні з контролем, що можливо пов’язано з активізацією процесів відновного амінування кетокислот [14].

Морфологічні показники крові тварин знаходилися в межах фізіологічної норми, проте в дослідній групі відзначено тенденцію до збільшення кількості еритроцитів та насиченості їх гемоглобіном. Аналіз білкового спектру сироватки крові показав вірогідне підвищення вмісту загального білка та альбумінової фракції (р<0, 05) в крові дослідних тварин, що свідчить про оптимізування білоксинтезуючої функції печінки. Це, в свою чергу, зумовило підвищення значення білкового індексу (на 35, 4%), який є індикатором ефективності обміну білків у організмі в цілому.

Показано прямий зв'язок між концентрацією в крові альбумінів – основного пластичного матеріалу для синтезу тканинних білків та середньодобовими приростами живої маси теличок (табл. 3).

Середньодобові прирости живої маси теличок дослідної групи за 120 діб облікового періоду становили 679 г і були на 13, 5% вищими, ніж у контролі (598 г).

3. Інтенсивність росту ремонтних теличок, М±т, п=10

Економічний ефект, розрахований за [15], показав, що збільшення середньодобових приростів теличок дослідної групи дозволило одержати додатково 242, 68 грн/гол. порівняно з контролем.

Висновки

Забезпечення ремонтних теличок необхідними елементами живлення за рахунок преміксу нової рецептури сприяло збільшенню чисельності симбіотичної мікрофлори рубця (в основному за рахунок ефективного використання азоту аміаку), концентрації загального білка крові та його альбумінової фракції.

Оптимізація синтетичних процесі у рідині рубця та крові дослідних теличок зумовила підвищення середньодобових приростів їх живої маси на 13, 5% порівняно з контролем.

Підвищення середньодобових приростів теличок дослідної групи дозволило одержати додатково 242, 68 грн. /гол. щодо контролю.

Перспективним напрямком є вивчення ефективності використання у годівлі великої рогатої худоби нетрадиційних кормових засобів на основі інших побічних продуктів переробної промисловості.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Повышение питательной ценности побочных продуктов для жвачных животных / пер. с англ. и предисл. С. В. Мартынова. – М. : Агропромиздат, 1985. – 200 с.
Калетнік Г. М. Ефективність використання альтернативних видів кормів у годівлі тварин / Г. М. Калетнік, О. В. Шутяк, О. К. Стасюк // Економіка АПК, 2009. – № 10. – С. 35-38.
Використання післяспиртової барди для культивування молочнокислих і пропіоновокислих бактерій / [В. В. Шутова, Т. І. Івінкьона, І. В. Фадєєва, В. В. Ревін] // Біотехнологія. – 2010. – Т. 3, № 6. – С. 68-74.
Стасюк О. К. Використання післяспиртової сухої барди при відгодівлі молодняку великої рогатої худоби / О. К. Стасюк, Г. М. Калетнік, О. В Шутяк // Корми і кормовиробництво. – 2008. – Вип. 63. – С. 177-181
Нормы и рационы кормления с. -х. животных: справочное пособие. 3-е издание переработанное и дополненное / А. П. Калашников [ и др. ]. – М. : Джангар, 2003. – 456 с.
Лебедев П. Т. Методы исследования кормов, органов и тканей животных / П. Т. Лебедев, А. Т. Усович. – М. : Россельхозиздат, 1976. – 388 с.
Ойвин И. А. Статистическая обработка результатов экспериментальных исследований / И. А. Ойвин // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. – 1960. – № 4. – С. 7685.
Венгрин Я. Д. Активность аминотрансфераз в содержимом рубца и сыворотке крови откормочных бычков при восполнении дефицита протеина в рационе карбамидом / Я. Д. Венгрин // Бюлл. УкрНИИФиБ с. -х. животных, Львов. – 1981. – Вып. 3 (1). – С. 8-9.
Каплан В. А. Про фактори, які обумовлюють рівень всмоктування аміаку в рубці / В. А. Каплан, К. А. Бойко, Е. П. Пшенична // ІІ Респ. конф. по фізіології і біохімії с. -г. тварин. – Львів – 1963. – С. 39-40.
Таранов М. Т. Участие метаболитов крови в биосинтезе мышечной ткани телят / М. Т. Таранов // Вестник с. -х. науки. – 1969. – № 3. – С. 48-51.
Яковлев В. С. Влияние синтетических аминокислот на обмен азота, использование питательных веществ и продуктивность / В. С. Яковлев, Л. В. Ефремова, Л. А. Мухортова // Биохимия с. -х. животных и продовольственная программа. – Ташкент, 1986. – С. 146.
Профилактика нарушений обмена веществ у сельскохозяйственных животных / А. Алиев [и др. ]. – М. : Агропромиздат 1986. – 384 с.
Таранов М. Т. Биохимия и продуктивность животных / М. Т. Таранов. – М. : Колос, 1976. – 238 с.
Физиология сельскохозяйственных животных; под. ред. Шманенкова Н. А. – Л., Наука, 1978. – С. 180-181.
Зубець М. В. Економічна оцінка порід великої рогатої худоби / М. В. Зубець, П. І. Шаран, Й. З. Сірацький. – К. : Аграрна наука, 1996. – 120 с.
Crichenberger R. L. Toxicity fermented ammoniated condensed whey, ammonium acetate, ammonium lactate and urea to feedlot steers / Crichenberger R. L. [at al. ] // J. Anim. Sci. – 1977. – Vol. 46. – Р. 566-573.