Ефективність використання робочої сили та результатів діяльності ВАТ «Завод обважнювачів»

4) захист безробітних та їхніх сімей від негативних наслідків безробіття та забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці;

5) формування кадрової, матеріальної, інформаційної, статистичної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;

6) заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає у сільській місцевості [17, с. 138—149].

 

 

До 2010 року в Україні має бути налагоджена сучасна система підвищення кваліфікації працівників, яка є найбільш ефективною для інноваційного розвитку економіки. 

Висококваліфікована робоча сила є одним з найважливіших чинників підвищення продуктивності праці, випуску конкурентоспроможної продукції. Очевидно, що у найближчі роки Україна не зможе розв'язати економічні проблеми шляхом простого нарощування чисельності зайнятого населення. 

Проте дедалі більшої ваги для працюючих набирають професіоналізм, компетентність, здатність поповнювати знання, рівень культури тощо. Світовий досвід показує, що надто ефективною формою такого навчання є підвищення кваліфікації працівниками на виробництві. Воно сприяє якісному виконанню обов'язків, розширенню меж компетенції та оволодінню новими функціональними обов'язками. Від цього виграє як виробництво, так і працівник. 

З відомих причин в Україні система професійної підготовки працівників безпосередньо на виробництві упродовж останніх 10-15 років руйнувалася. Якщо на початку 90-х років щороку підвищували свою кваліфікацію в середньому до 3 млн. осіб, то в останні роки - лише майже 1 млн. працюючих.

У той же час, в країнах Європейського Союзу періодичність підвищення кваліфікації працівників становить майже п'ять років, в Японії - від одного до півтора року, в Російській Федерації - 7,8 року. В Україні підвищення кваліфікації проводиться кожні 12 років.

Стримує розвиток системи підвищення кваліфікації працівників недостатня відповідальність роботодавців за рівень професіоналізму та кваліфікації працівників, небажання витрачати на це кошти. А відсутність системи стимулювання професійного просування по службі зумовлює низьку мотивацію працівників до підвищення свого професійного рівня [24,c.85].

Тому мета заходу полягає у створенні умов для правового, економічного та організаційного забезпечення розвитку системи підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб сучасного виробництва. 

Система визначення та підтвердження професійної компетентності працівників підприємств буде удосконалена, зокрема шляхом проведення їх атестації та сертифікації.

Треба розробити нормативно-правові акти щодо стимулювання працівників, які підвищують свою кваліфікацію, а також щодо підвищення відповідальності роботодавців за професійно-кваліфікаційний рівень працівників.

Також повинні розробити положення про організацію навчально-виробничого процесу на виробництві. Постійно триватиме перегляд державних стандартів з конкретних професій відповідно до вимог роботодавців. Органи виконавчої влади сприятимуть впровадженню на підприємствах, в установах та організаціях нових педагогічних технологій навчання працівників (модульного, відкритого, дистанційного).

Будуть підготовлені узгоджені пропозиції щодо створення системи інформаційно-методичного забезпечення процесу навчання працівників на виробництві. 

Виконання заходів дасть змогу активізувати роботу щодо підготовки висококваліфікованої робочої сили відповідно до потреб виробництва, збільшити зайнятість населення, підвищити конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці. Все це матиме позитивний вплив на рівень життя громадян України.

Впровадження у виробництво досягнень науки та техніки, передового досвіду новаторів потребує від працівників професійних навичок та безперервного поглублення знань, підвищення загальноосвітнього та культурного рівня. Тому важливою умовою научної організації праці є підвищення кваліфікації працівників. Тому ми пропонуємо до впровадження на ВАТ «Завод Обважнювачів»організаційного заходу по підвищенню кваліфікації 20 робітників відділу спеццементів, шляхом проходження виробничо-технічних курсів. Так з загальної чисельності робітників 16 чоловік не виконують норми виробітку, але після закінчення курсів прогнозуємо, що усі працівники почнуть виконувати норми виробітку на 105% та вище. У кінечному результаті підвищеться обсяг виробництва.

На впровадження цього заходу нам необхідні інвестиції у розмірі 

Окв = 1000 грн. (затрати на освіту однго робітника * чисельність робітників, які навчаються на курсах = 50 грн * 20 осіб).

Для усіх подальших розрахунків нам необхідно скласти таблицю3.1.

 

Таблиця 3.1

Основні показники необхідні для розрахунку

 

Для більш наочного бачення та аналізу розрахунку пропонуємо використати таблицю3.2.

 

Таблиця 3.2

Допоміжні розрахунки

 

Розрахунок економічної ефективності:

Приріст продуктивності праці в відділу, % (Пц):

 

Пц = (1 * 100) / (40 - 1) = 5,1%

 

Приріст продуктивності праці по підприємству,% (Пп):

 

Пп = (1*100)/(312 - 1) = 0,32 %

Річний економічний ефект, тис. грн.(Ер):

 

Ер = 1,95 + 0,32 - 0,15 * 1000/1000 = 3 тис. грн.

 

Період окупності одиничних витрат (То):

 

То = 1000 / (1,95 * 1000 + 0,32 * 1000) = 0,441 ≈ 4 місяця

 

Таким чином,ми розрахували економічну ефективність від впроваждення цього заходу та побачили, що продуктивність праці збільшилась на 5,1% по відділу та 0,32 % по підприємству, що є позитивною характеристикою, річний економічний ефект склав 3000 грн, що теж може стати у пригоді підприємству,при його ниньошньому складі. Важливим є також те, що період окупності заході складає небагато часу (4 місяця).