Ефективність використання робочої сили та результатів діяльності ВАТ «Завод обважнювачів»

Основними засобами захисту користувача від випромінювань моніторів, є спеціальні фільтри. Хоча більшість фільтрів і не повністю поглинають магнітне поле, вони все-таки частково екранують його, а також усувають статичні поля. Фільтр обов'язково повинен бути заземлений, інакше його застосування безглуздо.

У приміщеннях з персональним комп'ютером щодня повинна проводитися вологе прибирання.

Приміщення з персональним комп'ютером повинні бути оснащені аптечкою першої допомоги й вуглекислотних вогнегасників.

Крім того, користувачі повинні перебувати не ближче чим на 1,2 м від задніх або бічних поверхонь сусідніх терміналів. 

Робочий стілець, повинен бути підйомно-поворотним і регульованим по висоті й куту нахилу сидіння й спинки, а також по відстані спинки від переднього краю сидіння, регулювання кожного параметра повинна бути незалежна, легко виконувана й мати надійну фіксацію.

Екран монітора повинен перебувати від очей користувача на оптимальній відстані 600-700 мм, але не ближче 500 мм із урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

Висота робочої поверхні стола для дорослих користувачів повинна регулюватися в межах 680-800 мм; при відсутності такої можливості висота робочої поверхні стола повинна становити 725 мм.

Клавіатуру варто розташовувати на поверхні стола на відстані 100-300 мм від краю, зверненого до користувача, або на спеціальній регульованій по висоті робочої поверхні.

Тривалість безперервної роботи з персональним комп'ютером без регламентованих перерв не повинна перевищувати 2години.

 

 

Раціональне освітлення робочого місця є одним з найбільш важливих факторів, які впливають на ефективність трудової діяльності людини, попереджають травматизм і професійні захворювання. Правильно організоване висвітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність. Висвітлення на робочому місці повинне бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Стомлення органів зору залежить від ряду причин:

недостатнє освітлення;

надмірне освітлення;

неправильний напрямок світла.

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи висвітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу й розміщення.

Освітленість на робочому місці повинна відповідати нормам Снип 2-4-79 «Природне й штучне освітлення. Норми проектування». Основні вимоги до освітлення: необхідно забезпечити досить рівномірний розподіл яскравості як на робочій поверхні, так й у границях навколишнього простору, інакше очам доводиться адаптуватися; на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні. Наявність тіней спотворює розміри й форми об'єктів розрізнення; варто вибирати оптимальну спрямованість світлового потоку; потрібно вибирати необхідний спектральний склад світла (це важливо для передачі кольорів); освітлювальна установка не повинна бути джерелом додаткової небезпеки й шкоди. 

Розрізняють наступні види освітлення:

природне;

штучне;

сполучене.

Природне освітлення - створюване світлом неба (прямими й відбитим), штучне - здійснюване електричними лампами, сполучене - при якому у світлий час доби недостатнє по нормах природне освітлення доповнюється штучним. 

По конструктивному виконанню штучне освітлення може бути двох систем: загальне й комбіноване, коли до загального освітлення додається місцеве, що концентрує світловий потік безпосередньо робочих місцях. Застосування системи загального освітлення рекомендовано в адміністративних, конторських, складських приміщеннях, а також у приміщеннях інформаційних центрів [6].

Для розрахунку загального рівномірного освітлення використається метод світлового потоку, що враховує світловий потік, відбитий від стелі й стін.

Світловий потік лампи Фл для люмінесцентних ламп розраховують по формулі 4.1: 

 

де Ен – нормована освітленість, лк;

Кз – коефіцієнт запасу (для ламп накалювання – 1,5);

S – площа освітлюваного приміщення, м2;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (1,15);

n - число світильників у приміщенні;

  - коефіцієнт використання світлового потоку ламп, що залежить від КПД і кривої розподілу чинності світла світильника, коефіцієнта стелі rn і стін rс, висоти підвісу світильників й індексу приміщення i, що обчислюється по формулі 4.2:

 

де A і B - два характерних розміри приміщення, м;

Нр- висота світильників над робочою поверхнею, м.

 

Приміщення, у якому перебуває бухгалтерський відділ складається із двох однакових частин (малюнок 4.1), тому розрахунок будемо проводити для однієї частини приміщення. Для розглянутого випадку, тобто для відділу А и В – це довжина й ширина приміщення (А=8 м, В=3м), висота підвісу світильників Нр=3м. таким чином, показник освітленості дорівнює:

 

У бухгалтерському відділі ОАО «Завод Обважнювачів» використаються газорозрядні люмінесцентні лампи. Світловий потік цих ламп становить 

Фл =2100лм, потужність 40 Вт. 

Коефіцієнти відображення  %,   %,  %.

Показник освітленості i = 0,72.

Для даного приміщення  =0,36.

Нормовану освітленість   також визначаємо по таблиці:

Площа освітлюваного приміщення S=24 м 

Одержавши всі необхідні значення, визначимо кількість світильників по формулі:

 

З розрахунків видно, що для даного приміщення досить 24 газорозрядних люмінесцентних ламп або 12 світильників для кожного приміщення. Світильники розташуємо в 2 ряди: по 6 світильників у кожному ряді. Світильники мають у своєму розпорядженні ряди паралельно стіні з вікнами, що дозволяє провадити послідовне включення й відключення залежно від величини природного висвітлення. При цьому напрямок рядів світильників повинне збігатися з основним напрямком лінії зору [23,c.26-30].

При поперечному розташуванні світильників у полі зору попадає багато, що